Хотіти!

Бажання.
Сьогодні я по справах у великій компанії. Чекаю керівника.
Його секретар намагається розважити мене бесідою. Але розмова не виходить: у дівчини поганий настрій.
Вона дивиться на мене поглядом не озлобленого, а змученого цуценя.
Мила мордочка, винувата усмішка, опущені плечі.
Та я пам’ятаю, що це не пристойно лізти в чужу душу, але пам’ятаю й інше-не буває випадкових зустрічей. Можливо нас з нею звела доля для того, щоб вона з моїх вуст почула щось таке, що перетворить її з забитого, защуганного цуценя в цар-птицю.
Скажете, так не буває?
Буває!
Одного разу, багато років тому чудовий педагог Бура Олена Валеріївна перетворила гидкого каченяти – мою дочку в казкову птицю мою дочку.
Може тепер моя черга. Може мені прийшла пора повернути борг.
Я дивлюся на юну дівчину. Посміхаюся їй. І раптом питаю
-А чого ти хочеш найбільше? Питаю без надії на відповідь.
-Хочу вийти заміж, народити дитину, сидіти вдома і виховувати.
Я розумію що це правда, така ж правда, як сказати «Земля – маленька»
Так вона маленька в порівнянні з Всесвіту.
Але і це неправда, тому що Земля більша порівняно з дрібними небесними тілами, наприклад астероїдами.
-Але ж це не вирішує проблем! Проблеми залишаться, уяви, що ти народила дитину, а чоловік потрапив в лікарню, в комі.
Хто буде утримувати тебе і твоєї дитини.
Я очікую, що дівчина скаже, що якщо так мислити то й жити не варто, але ні, вона зрозуміла про що я. Мовчить.
-Чого ти хочеш?
-Не знаю. Я втомилася. Хочеться хоч трішки відпочити від усіх проблем.
-Нам не дають випробувань нам не по силам, – кажу і осекаюсь. Менше всього хотілося б скотитися до релігійної бесіди.
Вона посміхається, але зараз посмішка інша. Посмішка засинаючого дитини: коли він засинає і точно знає, прокинеться вранці, а під ялинкою його чекає подарунок від Діда Мороза.
Я не Дід Мороз, я не дарую подарунків. Я можу тільки допомогти зрозуміти себе, допомогти захотіти зрозуміти себе.
Дівчинка розповідає про себе, про сім’ю.
Скільки розмовляю з молоденькими дівчатами, стільки чую одні й ті ж проблеми:
Не хватка грошей. Хоча а кому їх вистачає.
Проблема не в нестачі грошей, а в тому як ми до цього ставимося.
Просто молода не зміцніла душа, яку так легко зламати, ще не звикла, що працюючи, заробляючи, потрібно себе обмежувати. Гаразд, коли не працював від батьків залежав, а зараз коли САМ заробляю…
Цю проблему я не можу вирішити. Так вже ми виховувалися, причому дуже довго, «Діти-наша власність!!! Що хочу з ними те і роблю!!!!», батьків не переробиш, так і в магазин не здаси як неподошедшие черевики!
Дівчина погоджується. Але ж жити якось треба.
-А як ти хочеш жити?
-Лише б подалі від батьків.
-Як жити? Чого ти хочеш? Якою ти себе бачиш у майбутньому?
-Сидить на новому дивані. З гіркою іронією пояснює мені співрозмовниця.
Я посміхаюся.
-А якщо не циклиться на дивані і грошах. Яку зачіску хочеш зробити, якої довжини спідниці носити, ким хочеш стати. Чим плануєш займатися.
Дівчина дивиться на мене як на інопланетянку. Цікаво симпатична я інопланетянка або страховисько. Посміхаюся.
-Не знаю. Я про це не думала. Хочу свою квартиру, щоб не діставали, не хочу жити з батьками.
-А ще чого хочеш?
-Щоб зарплата була хороша.
-А скільки це має бути, щоб була хороша? Для кого то і 30 тисяч тенге шалені гроші, а кому і 3 тисячі доларів США – мало. Де ти хочеш працювати, щоб заробляти хорошу зарплату. Працювати на когось або створити своє?
Я як і раніше разом.
Тепер вже я посміхаюся гіркою посмішкою, так вже сталося, батьки подумали про новому дивані, він потрібен.
Але немає часу подумати про майбутнє своєї дитини.
Немає часу подумати про тендітної душі людини ледь вступає в життя.
Цікаво кому легше дівчині, яка шукає спасіння в народженні дитини, в надії що не треба буде вирішувати проблеми, або молодій людині, створює сім’ю, на якого зваляться свої проблеми і проблеми супутниці.
-Ви незвичайна! Не така як всі.
Я розумію про що вона.
-Тоді може ти мені скажеш, ну якщо не мені, то хоч самій собі –чого ти хочеш для себе?
-Я хочу просто жити.
-Так не буває. Якщо ти хочеш їсти, ти лізеш в холодильник і робиш собі бутерброд, якщо хочеш спорожнити сечовий міхур, то шукаєш туалет, або хоча б кущик. А чого ти шукаєш? Чого хочеш?
Дівчинка мовчить, але на обличчі видно робота думки.
-Думай! Шукай! Колись мудрець Сенека сказав: «Кораблю , який не знає, в яку гавань пливти, жоден вітер не буде попутним!»
-А якщо я хочу танцювати.
-Запишись на бальні танці.
-А якщо грошей немає?
-Значить намагайся навчитися так танцювати, щоб була можливість заробляти танцюючи де –небудь. У нашому місті є хлопці які танцюють в ресторанах, клубах, «запалюють» за гроші. Навчишся добре танцювати створиш свою групу – ось тобі підробіток.
-А якщо…
-Ти бачила ляльку Барбі?
-Так у мене була в дитинстві.
-А ти знаєш, що її творці починали з того, що клеїли рамки для фотографій у власному сараї? Так само починав, правда не в сараї, а в гаражі, Стів Джобс – засновник і власник фірм «Апл» і Некс, Крайслер починав помічником механіка, а найбільший фінансовий геній Ротшильд – простим міняйлом. Ендрю Карнегі – помічником сталевара.
-Чого ти хочеш?
Тепер на мене дивився не щеня, а грізний пітбуль , і я знала , що ще мить і пес вчепиться в горлянку.
-У них вийшло!
Дівчина і вірила й не вірила.
-Напиши плакат і повісь над ліжко, зроби картинку в сотку. І добийся! Зло дивану!
Тепер вже ми посміхаємося обидві.
-Чоловік повинен знати, чого він хоче, інакше в цьому житті нічого не доб’єшся.
-А якщо я потім передумаю?
-Тому що важко, або тому що це не твоє?
Дівчина дивиться на мене розуміючи про що я. Якщо це не твоє – нічого страшного, шукай своє, а якщо тому, що цього добиватися треба, а тобі ліньки, то це вже інше.
Будь-яке наше бажання вимагає докладання сил, терпіння, працьовитості та й ще багато чого.
Якщо по справжньому хочеш, то вистачить сил пройти всі випробування і досягти свого.
Головне по-справжньому хотіти.
На порозі у власну приймальню стояв власник фірми, живе втілення моїх слів – хлопчак з далекого аулу, виріс сиротою, пристрасно ненавидить спиртне, тому як сам не раз був битий батьком напідпитку.
-Вибачте, я тільки що прилетів. Літак летів з затримкою.
І додав
-Мало хотіти, важливо чого хотіти. І алкоголік і наркоман теж пристрасно хочуть. Але це тільки руйнує.
-Бажання повинно коштувати і наших сил, і наших душ. І тоді всі перепони впадуть, всі обставини звернуться Вам на користь, і ВСЕ ВИЙДЕ!!!!
P. S. Я не написала того, чого хотіла, не стала писати про пацаненке з далекого аулу, створив вже другу імперію. Навіщо говорити і писати багато-багато якщо людина вже сказав найголовніше!