Храм Артеміди Ефеської

Давньогрецькі торгові міста-держави на узбережжі Малої Азії були дуже багатими. Своє багатство вони намагалися висловити будівництвом чудових храмів. У цьому вони змагалися. Але коли який-небудь місто затівав споруда особливо прекрасного храму, всі інші йому допомагали.
У цих храмах не тільки молилися і робили жертвопринесення. У них збиралися, як в клуби. На їх щаблях вчені і філософи розмовляли зі своїми учнями. Під їх колонами шукали притулок збіглі раби і злочинці — ніхто не насмілився торкнутися того, хто віддавав себе під захист божества. У храмах зберігалися видатні твори живопису і скульптури. Храмові жерці приймали на зберігання золото і срібло і видавали позики під відсотки… Таким чином, ці храми були ще чимось на зразок музеїв і банків. Все це відноситься і до знаменитого храму Артеміди-мисливиці — богині родючості, покровительку малоазійського міста Ефеса. Будівництво його почалося в VI столітті до нашої ери. Критський архітектор Хеирократ спеціально переселився в Ефес заради цієї справи. Після смерті Хейрократа будівництво продовжував його син — Метаген, а закінчували вже зовсім чужі. У цьому немає нічого дивного— храм будувався 120 років. Про те, як він виглядав, можна судити хоча б з того, що дах його спиралася на 127 струнких, схожих на стовбури корабельних сосен, колон, висічених з сніжно-білого мармуру. Висота їх досягала вісімнадцяти метрів…
Храм Артеміди Ефеської по праву увійшов до списку семи чудес світла. Але це не все… В 356 році до нашої ери з ним сталося страшне подія, його підпалили.
Людини, який його спалив, звали Геростратом. Жахливий марнославство все життя володіло цим негідником. Ось він і вирішив спалити храм Артеміди, щоб увійти в історію. Він так і зізнався на суді, жалюгідний заздрісник!..
Випадок цей, однак, дуже повчальний. Він наочно показує, як небезпечні різні гонорові особистості зі своїми непомірними претензіями…
Герострата, звичайно, стратили. А храм відбудували ще краще колишнього. Вся Стародавня Греція збирала на це кошти…
Ні перси, ні Олександр Македонський, ні древні римляни, військові шляхи яких проходили через Ефес, не заподіяли шкоди цього храму.
Навіть варвари-готи, коли вдерлися в Малу Азію, не чіпали самого храму, а тільки пограбували зберігаються в ньому багатства. І все ж на початку нашої ери він був зруйнований. А зробили це християнські фанатики.