Італійська Скульптура З Каменю В Інтер’єрі
Ми продовжуємо цикл бесід з експертом в області дизайну, арт-директор архітектурного бюро IL Centro Nuovo Ольгою ВОЛОБАЕВОЙ. Якщо минулого разу мова йшла про предмети східного мистецтва в інтер’єрі, то сьогодні ми поговоримо про рідну для IL Centro Nuovo італійській скульптурі. («IL Centro Nuovo» в перекладі з італійської — «Новий центр»).
— Ольга Олексіївна, останнім часом ми спостерігаємо сплеск інтересу до архітектури російської садиби. Цього явища присвячено багато публікацій у пресі, виставок, проектів відомих зодчих. Але ось про скульптуру як про невід’ємну частину декорування багатих
садиб ми чуємо мало. Чому так відбувається?
— Справа в тому, що створення висококласної скульптури вимагає в першу чергу сформованих естетичних і ремісничих (технологічних) традицій, які зазвичай передаються від батька до сина, а також платоспроможного і, я б сказала, осмисленого попиту. Ні того, ні іншого в нашій країні довго не було. Ситуація кардинально змінилася два роки тому. У той час з’явилися, з одного боку, пропозиції якісних копій та антикваріату з Заходу і з Петербурга, а з іншого боку — дуже розбірливі клієнти, які будували собі вже третю або п’яту садибу і хотіли зробити її наповнення предметами мистецтва гармонійної з фасадом.
— Яким ви вважаєте місце скульптури в сучасній класичній садибі?
— Для того щоб відповісти на це питання, звернемося до історії російської садиби XVIII — XX століть. Великі і среднепоместные садибні комплекси, начебто підмосковних Кускова, Останкина, Архангельського, в XVIII столітті будували як російські інтерпретації європейських стандартів. Найбільш багаті власники таких садиб для прикрашені: найбільш представницьких місць своїх парків і будинків могли собі дозволити ввозити скульптуру, в першу чергу з Італії, відомої мармуровими каменоломнями, а також майстрами. Зараз цю скульптур’ можна побачити в Ермітажі і ДМОМ їм. Пушкіна Інші ж замовляли талановитим російським масте – рам робити копії.
До кінця XIX століття внаслідок селянської рефор – ми стався занепад поміщицької культури і згасання багатьох знаменитих садиб. На початку XX століття з’явилися нові дворянські садиби, які оформляли в так званому неокласичному стилі — транскрипції російського класицизму другої половини XVIII — початку XIX століття. Сплеск інтересу до античності історії російської художньої культури отримав назву Срібного століття. Цікаво, що такі садиби замовляли як придворні, так і нові росіяни — капіталісти. Революція перекреслила це чудове розвиток неокласичних садиб, але, як відомо, в історії все повторюється.
І ось вже нові чиновники і нові російські капіталісти початку наступного століття, часом нічого не знають про своїх попередників, рухаються по тому ж второваним «неокласичної» шляху. Невипадково саме в цьому році реконструйовано особнячок в неокласичному стилі баронеси Маєндорф в Барвисі, побудований архітектором Бойцовим на початку XX століття!
Отже, уявімо неокласичну садибу якогось сучасного аристократа із Санкт-Петербурга. Це парк розміром 0,5—1 га та будинок розміром 700-3000 кв. м.
Фасади готові, ландшафтна архітектура готова… А що відсутня? Подивіться на Кусково і Арханельское… Звичайно, це білі античні красуні і красені — Венери і Аполони. Але якщо придбати копії де-небудь на МКАД по 200 доларів за штуку, то розкішна садиба набуде вигляду парку ім. Горького радянських часів. Тому розбірливі господарі звертаються, як і століття тому, до досконалості італійської скульптури і набувають її: 2— 3 — для парку і 1-2 — для віталень зон вдома.
— Як виготовляють скульптуру в Італії?
— Сьогодні, на початку XXI століття, класичну скульптуру в Італії називають вмираючим мистецтвом. Це пов’язано в першу чергу з тим, що молоді майстри не горять бажанням йти по стопах своїх вчителів і місяцями створювати одну скульптуру.
Візьмемо конкретний приклад. Il Centro Nuovo ексклюзивно представляє в Росії фірму Leonardo Caminetti, яка відома своїми скульптурами і камінами зі скульптурними композиціями. Вона знаходиться в містечку, яке століттями славилося майстрами, делавшими з каменю, видобутого в місцевій каменоломні, і з каррарського мармуру справжні шедеври. Так от, якщо ще століття тому в цьому місці працювали десятки талановитих скульпторів з цілими школами учнів, то сьогодні їх залишилися одиниці. Наприклад, в Leonardo Caminetti скульптури вищого класу ліплять тільки сам господар фірми і один старий майстер, якому вже за сімдесят…
Природно, скульптур туристичного рівня і скулыггур-підробок (їх можна легко визначити, постукавши і почувши пустотіла звук) випускається безліч, але встановити їх на віллі поважаючий себе господар не завжди наважиться.
— А які сюжети скульптур?
— Як І в російській садибі, в основному це репліки творів трьох періодів: античності, Відродження і маньєризму. Тут слід зазначити, що саме італійські скульптори завдяки своєму таланту і вміння можуть в мармурі відобразити досконалість і красу античної Венери, легкість руху танцюючою циганки або холодний погляд імператора Августа, в той час як в репліках майстрів північних країн такі сюжети виглядають вульгарно.
— Ваші італійські скульптори виготовляють скульптури для конкретних інтер’єрів або ви вписуєте в інтер’єр вже наявні твори?
— Теоретично перший варіант кращий. Але в реальному житті виходить по-іншому — наші замовники не бажають чекати місяцями, а купують те, на що вони можуть помилуватися в Москві. Тому ми прогнозуємо ситуацію з нашими проектами і на свій страх і ризик замовляємо і викуповуємо найвидатніші твори, представляючи їх клієнтам в нашій студії, розташованої в будинку Оперного мистецтва па Остоженке. Буває адже що замовлення можуть виконувати і півроку, а якщо щось станеться з майстром — замовлення і зовсім перестають виконуватися…
— В яких регіонах Італії живуть традиції майстрів скульптури?
— Звичайно, невеликі студії, що працюють в основному з мармуром, можна зустріти по всій Італії, особливо багато їх на півночі. Але вони спеціалізуються, як правило, на роботах середнього класу. Іншою цікавою меккою для архітектора інтер’єрів є тосканський місто древніх етрусків — Вольтерра, розташований на високому плато і славиться родовищем алебастру. Світильники з алебастру, що світяться зсередини, у формі бюстів і кінських голів є прекрасним наповненням віталень.
Читати далі…