fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Без рубрики

У Росії з’явився чоловік, який рятує радянську архітектуру

У звичайні вечора напівтемний ресторан “Російський самовар” на околиці театрального району в центральному Манхеттені – це сумне поєднання нових російських грошей і занепадницького емігрантського шику.
Але нещодавно в банкетному залі на другому поверсі повернулися до життя тіні 1920-30-х років, які були золотим століттям російського авангарду. Онук архітектора-конструктивіста Мойсея Гінзбурга базікав в кутку з дочкою Олексія Душкіна, який колись проектував для Сталіна станції метро. В кількох кроках від нього дочка радянського архітектора Миколи Мілютіна потягувала журавлинну горілку в компанії Баррі Бергдолла, який курирує архітектурне напрям в Музеї сучасного мистецтва.
Всі вони зібралися на бенкет в честь симпозіуму в рамках виставки “Втрачений авангард: Архітектура радянського модерну, 1922-32 років”. В рамках виставки в Музеї сучасного мистецтва демонструються нові фотографія Річарда Пейра, на яких видно, в якому сумному стані знаходяться багато архітектурні пам’ятники, зведені в ту яскраву епоху.
Однак метушня в залі була в меншій мірі пов’язана з російським архітектурною спадщиною, ніж зі знаменитим чоловіком, який мав ось-ось з’явитися. Сергій Гордєєв, 34-річний російський сенатор, допоміг профінансувати виставку в Музеї сучасного мистецтва.
Два роки тому Гордєєв придбав частину будинку Мельникова (1927 року) в Москві, чим викликав паніку в невеликому, але тісному співтоваристві захисників культурної спадщини. Цей циліндричний будинок, який поєднує в собі чисте модерн з російською містицизмом, вважається віхою в радянській архітектурі. Схоже, тепер йому належить стати музеєм. Це багато в чому, якщо не повністю, заслуга Гордєєва, який виступив у ролі спасителя радянської архітектури.
“Я вже витратив 4 млн доларів на будинок Мельников, – каже Гордєєв. – Мені дійсно хочеться зберегти його належним чином, а в уряду немає на це грошей. Мені подобається, як йде справа в Америці, де охорона пам’яток користується підтримкою приватних інститутів. Це хороший приклад для Росії, де живе безліч багатих людей”.
У минулому році Гордєєв купив розташований на околиці Москви робочий клуб фабрики “Буревісник”, ще одне прославлене твір Мельникова. Гордєєв заснував фонд “Російський авангард”, який протегує архітектурним новацій, публікує книги на російській архітектурі, а також займається захистом і відновленням пам’ятників радянської епохи.
Нещодавно він придбав архіви архітекторів Івана Леонідова і Олексія Щусєва, які планується відкрити для дослідників. Гордєєв вніс у російський парламент законопроект, за яким з архітектурних пам’яток міста слід прибрати рекламу. (Нещодавно проект був схвалений верхньою палатою парламенту і зараз вступив в нижню.)
Гордєєв зайнятий в такій кількості проектів, що може здатися, що в його руках знаходиться найбільше спадщина модернізму XX століття. І хоча захисники старовини, перш боялися Гордєєва, тепер звеличують його, в приватному порядку вони виражають певну тривогу.
На питання про те, як він зацікавився архітектурою, Гордєєв відповів досить туманно. Коли на початку 1990-х років відкрилися кордони на Захід, розповідає Гордєєв, він два роки провів подорожуючи по Європі, де, за власними словами, закохався в готичні церкви.
“Тоді я вперше відкрив для себе архітектуру”, – каже він, але далі цю тему не розвиває.
На питання про свою сім’ю він каже, що виріс в Москві, його батько був інженером на оборонному підприємстві, а мати – біохіміком.
Гордєєв додає, що йому трохи незручно за все уваги, яка приваблює його діяльність по охороні пам’яток. “По-справжньому охорона пам’яток у Москві почалася, коли з’явилися організації зразок МООАН (Московського товариства охорони архітектурної спадщини, яке було створено в 2004 році), в Москву стали приїжджати захисники старовини з-за кордону, а такі люди як Душкіна стали бити на сполох”,- розповідає він, маючи на увазі дочка архітектора Душкіна – Ірину. “Вони добровольці, активісти, не отримує ніяких грошей”.
Гордєєв наполегливо займається порятунком пам’яток. Виїхавши з Нью-Йорка, Гордєєв побував у Лондоні, де брав конференцію істориків архітектури по перетворенню будинку Мельникова в музей. А нещодавно він звернувся до архітектора Франка Гирі з пропозицією спроектувати будівлю для російського міста Перм.
Можна говорити, що, протегуючи мистецтв, Гордєєв наслідує американським бізнесменам. Магнати в США давно вже намагаються надати своїм новопридбаним багатств благородний наліт за допомогою культури. Однак у сім’ї Рокфеллерів, наприклад, пішло два покоління на те, щоб перетворити накопичені багатства на культурні цінності.
А Гордєєв хоче перетворитися з раптово обогатившегося капіталіста в мецената-філантропа всього за десять років. До того ж, безладний характер будівництва в Росії робить архітектурна спадщина країни особливо вразливим. І вже хоча б з цієї причини його поїздка варто уваги.
“Чому американці так бояться росіян? – запитує він. – Бо не знають про їхні наміри”.
“У Росії відбуваються хороші зміни, – продовжує він. – Я лише частина цього процесу. Всі ми хочемо зберегти цю спадщину, хочемо, щоб воно було доступне всім. І щоб досягти цього, ми повинні бути частиною світу”.
Микола Ауруссофф
За матеріалами New York Times