Все Про Кредитні Історії

Бажаючи купити новобудову “від забудовника”, навіть недорогу квартиру економ класу, більше 70% вдаються до допомоги іпотеки. Вибрати забудовника і квартиру в Москві або в Підмосков’ї – це 5% справи. Головну роль тут відіграє іпотечний банк. Самі банки обманювати люблять і це підтверджує вал скарг на їх діяльність.
Не кожен у своєму житті бере в банку іпотечний кредит на покупку новобудови. І дуже рідко хто робить це більше одного разу. Однак якщо ви вирішили скористатися іпотекою, то таке складне поняття, як кредитна історія дуже буде цікавити ваш банк.
Іпотечний банк в першу чергу буде цікавитися:
У якого банку ви брали кредит
На які цілі
Яку суму
Як справно виплачували.
Платоспроможність позичальника з’ясувати легко береться довідка за формою 2 ПДФО, сума доходу закладається в програму і розраховується сума кредиту, на яку ви зможете претендувати.
Кредитоспроможність ж включає в себе такі тонкі параметри:
Чи немає у вас інших боргів
Все в порядку з вашою роботою
Немає проблем зі здоров’ям
Чи вмієте ви вчасно погашати борги.
Майже завжди банк вимагає документи за взятими і погашених кредитів, особливо це важливо для кредитів, розтягнутих у часі – таких, як іпотечний кредит. Це не тільки перевірка вашої дисциплнированности і бажання упевнитися – чи не безответственнй ви людина або явний пройдисвіт. Це ще й бажання перевірити вашу акуратність, чесність. При найменшій підозрі на нечесність, банк може відмовити в кредиті або підвищити процентну ставку.
Основою банківської системи перевірки є банк зберігання кредитних історій. В таких сховищах містяться набір інформації, яка характеризує кожного, хто звертався до банків за кредитом позичальника по всім параметрам. Такі відомості зберігаються в бюро кредитних історій і кожен банк укладає з таким бюро договір, за яким він отримує кредитну історію майбутніх клієнтів.
У Російській федерації діяльність таких бюро строго регламентована в законі від 30 грудня 2004 року № 218-ФЗ “ПРО кредитні історії”.
Даний закон:
дає визначення поняття та складу кредитної історії,
дає визначення підстави, порядок формування, зберігання та можливості використання кредитних історій,
регулює і регламентує діяльність бюро,
встановлює специфіку їх створення, реорганізації і ліквідації,
основні принципи взаємодії їх з іпотечними банками, позичальниками та органами влади.
Кредитна історія містить:
Титул – повна інформація про позичальника – ПІБ, дані паспорта, ІПН.
Головна частина – місце реєстрації, місце фактичного знаходження позичальника, повну інформацію про всіх його кредити, суми, дати укладення договорів кредиту, строки повернення кредитів і сплати відсотків, терміни і суми виконання зобов’язань фізичної особи – позичальника
Додаткова – відомості про джерела даної інформації – банки, які надали відомості.
При отриманні будь-якого кредиту в будь-якому банку у вас запитують згоду про передачу ваших даних бюро кредитних історій. Самих бюро багато. У кожного своя клинетура, що є комерційною таємницею кожного конкретного бюро. Але ось є ще каталог, в якому містяться відомості – в якому з кредитних бюро містяться відомості про кожному конкретному позичальнику. Як правило, банки укладають договір з кількома бюро.
У законі № 218-ФЗ “ПРО кредитні історії” містить вимогу про те, що банк для передачі даних по кожному клієнту повинен отримати письмову його згоду. Багато банків при відсутності взагалі кредитних історій бюро розглядають кандидатуру можливого позичальника “під мікроскопом”, перевіряючи додатково ряд положень . Логіка така – людина не може не користуватися кредитом, а саме історії у нього немає – він приховує якісь темні сторони.
Можна не давати банку право зажадати у бюро кредитних історій відомостей з вас як можливого позичальнику, але це змусить банк насторожиться.
Найкраща рекомендація в цьому випадку – вирощувати свою кредитну історію, тоді іпотечний банк значно легше прийме рішення про іпотечний кредит, можливо про головному кредиті у вашому житті.
Пам’ятайте, що банки часто жульничают, і щодо деяких із них є чорні списки банків.