fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Без рубрики

Збільшення Грудей

Жіночу груди можна по праву назвати одним з надбань роду людського. Хоча багато хто може запитати чому? Адже у тих же мавп немає такого «визначного органу» одні соски та й тільки. Та й навіщо? Давно вже відомо, що від розміру грудей продуктивність молока абсолютно не залежить. Однак жирова тканина, що надає жіночих грудей настільки привабливу форму і не має фізіологічного значення, несе на сьогоднішній день культурно-символічне значення. Історія, якого зародилась ще у первісні часи, згадаємо статуетки, де жінка зображена з величезною (гіпертрофованої) грудьми, адже з розміром грудей дуже довгий час пов’язували «плодоносні» якості жінок. Подібний статевий відбір поступово відійшов до розряду безумовних рефлексів перетворився на якийсь «еротичний сигнал», на зразок розкішних хвостів у птахів або яскравого оперення.
Хоча і не у всіх культурах груди оспівували і відносили до еталону краси. Так у полінезійців-манагия вважають, що жіночі груди здатна зацікавити тільки голодного немовляти. А в японії здавна туго перемотували груди дівчаток, щоб якомога сильніше зменшити її розміри.
Але як би там не складалося, на сьогоднішній день для жінки, мати красиву груди означає не тільки бути сексуально привабливою, а часто і успішною в кар’єрі.
Отже, почнемо з історії розвитку хірургії молочних залоз.
Починається вона в 19 столітті, коли в 1887 році Джерсани запропонував використовувати для корекції форми і збільшення розміру грудей рідкий парафін, але він викликав порушення кровообігу, запальні реакції, що приводили до сліпоти і летального результату. Тому від нього досить швидко відмовилися. Далі в 1936 році Шварцман вперше виконав операцію по впровадженню в молочні залози скляних кульок, в результаті чого груди набувала тверді і неприродні обриси. В кінці 40-х років з’явився рідкий силікон, який широко використовували в Японії для збільшення молочних залоз у так званих гейш. Силікон викликав сильні запальні реакції і мігрував. У 50-х з’явилися перші синтетичні протези, спочатку їх виготовляли з эвалоновой губки, потім з етерона, але як незабаром з’ясувалося, навколо них утворювалася дуже груба сполучнотканинна капсула. Яка викликала деформацію грудей і сильний біль.
Так звану революцію в збільшенні грудей здійснили американські хірурги F. Gregow і T. Cronin застосувавши імпланти в силіконовій оболонці, які були заповнені, сольовим розчином або силіконовим гелем. Принципова технологія застосовується і зараз, зазнали зміни тільки склад матеріалів і різноманітність форм і розмірів імплантів, виробники нових поколінь імплантів дають довічну гарантію їх якості.
Але як би гарні і якісні імпланти не були, не у всіх випадках можна домогтися гарних результатів. І це пов’язано не з самими імплантами, а з тим розмаїттям випадків, з якими звертаються пацієнтки. Найбільш зустрічаються цей стану після ампутації при раку грудей, аплазія або гіпоплазія молочних залоз з відсутністю жирової клітковини в області грудей і т. д. Встановлені імплантати можуть дати бажану форму, але при цьому зводять нанівець результат операції тактильні відчуття, коли імплант просто визначається на дотик. Та й той факт, що імпланти, це все одно чужорідне тіло (хоч довічне якість якого і гарантовано). На думку багатьох хірургів все одно слід замінювати на нові – через 13-16 років, а це не всіх влаштовує.
Останнім часом з’явилося багато інформації про систему Brava Breast Enlarger розробленої американським хірургом Роджером Кей Куори. Ця система дозволяє провести підготовку до процедури збільшення грудей власним жиром (fat grafting). Переваги цього методу в тому, що власна жирова тканина не викликає патологічних реакцій у грудях, природна на дотик, і не вимагає заміни в майбутньому. Крім того вакуумний бюстгальтер «Brava Breast Enlarger» можна використовувати у випадках гіпоплазії молочної залози для збільшення обсягу власних тканин, які будуть краще приховувати встановлюється імплант. Але найбільш перспективним, на мій погляд, я вважаю використання цієї системи в комбінації з фатграфтингом у пацієнтів, які перенесли ампутацію молочної залози з приводу раку. Так як при даній операції видаляється не тільки заліза, але і підшкірна клітковина, грудний м’яз. Що призводить до значного дефіциту тканин, і не робить перспективним встановлення імпланта. А операція з пересадки TRAM-клаптя дуже травматична, має великі ризики ускладнень, що робить її дуже привабливою для пацієнтів.
Як бачимо увагу до жіночих грудей і її формі присутня здавна. Змінюються лише методи і способи впливу для зміни форми і об’єму, які з розвитком технологій намагаються зробити менш ризикованими, більш передбачуваними і дають найбільш природний результат.
Давайте розглянемо відмінності між самими сучасними методами.
Імпланти плюси
Імпланти мінуси
3Dfatgrafting плюси
3Dfatgrafting мінуси
-підходять більшості пацієнток для збільшення обсягу та корекції форми залози;
-досягнення результату за невеликий проміжок часу;
-не потрібно спеціальної передопераційної підготовки.
-потрібна заміна через 13-16 років;
-ризик ускладнень, хоча і не великий, але є;
-мало перспективний для реконструкції молочної залози (мастектомія), відсутність жирового прошарку <1 см; - відсутність ускладнень; -природна на дотик груди; -не потрібна заміна в майбутньому; -підходить для всіх пацієнток у тому числі для візуального відтворення ампутованої грудей; -при заборі жирової клітковини можлива корекція проблемних зон на тулуб (ліпосакція). -потрібна тривала передопераційна підготовка до 600 годин по 10 годин в день мінімум; -кілька процедур для значного збільшення обсягу. Як бачите ці два методи не взаємовиключні, а доповнюють один одного, і я вважаю, що з появою системи Brava Breast Enlarger і методу 3Dfatgraftingа у хиругов з'явилося більше можливостей досягти найбільш ефективних результатів у створенні красивих грудей.