Квк

Руслан Стефанчук народився 29 жовтня 1975 року Тернополі в родині медиків. Дитинство, юність та більшу частину життя Стефанчук провів у Хмельницькому. Тут він закінчив школу здобув вищу освіту (одразу 2 дипломи – правознавця та менеджера виробничої сфери) і розпочав кар’єру викладача та науковця-правника.

Клуб веселих і кмітливих

Мабуть, саме КВКшники ХАІ більш, ніж хто б то не було, визначили стиль другого покоління команд Клубу. Базуючись на «новосибірської школі», вони адаптували її для нових тем і нових вимог видовищності, зробивши в той же час чимало власних відкриттів і по праву ставши «класиками КВК» середини 90-х років.

Невипадково згідно глядацькому рейтингу 1996 року команда КВК ХАІ є кращою за 10 років з моменту відродження телевізійного Клубу. Розминки, зіграні цієї командою, по тим же опитуванням, поступаються тільки розминкам із залом на міжнародних зустрічах. Знамениті харків’яни і своїм абсолютно невизначеним і в той же час надзвичайно яскравим іміджем, складеним з «білих піджаків», «рок-н-ролу» і постійних героїв «лінійки». У першому ж сезоні (1992) команда КВК ХАІ дійшла до півфіналу. У 1994 р вони вже грали в фіналі, але поступилися команді ЄРМІ. І, нарешті, в 1995 р розділили чемпіонське звання з «Ескадроном гусар». Втім, вони зустрілися зі своїми суперниками ще не раз: в грі за Літній Кубок 1996 р, в двох іграх в Австралії (1998) і в «Турнірі десяти» (2000). З цих 4 принципових зустрічей харків’яни 3 виграли і одну звели внічию.

Представники команди ХАІ були вже в другій збірної СНД (1994 г.), в 1995 р харків’яни виїжджали на Всесвітній Фестіваль КВК в Ізраїлі вже в повному складі, а третя збірна СНД була сформована в 1996 році на базі цієї команди.

Взагалі ХАІ — єдина команда, представники якої були у всіх КВКнівських збірних з 1994-го по 2003 р, включаючи «збірну СРСР». І це не єдиний рекорд команди! Наприклад, вона зіграла більше всіх телевізійних ігор — 23 і об’їхала з КВК більше всіх країн далекого зарубіжжя -19.

Ігри за кордоном були візитною карткою команди ХАІ, деякі з них закінчилися нічиєї, але програшу — жодного. А грали вони і в США — з «Новими вірменами» (1997), і в Австралії — з «Ескадроном гусар» (1998), і в Великобританії та США — з «Дітьми лейтенанта Шмідта» (1999) . Були й просто концертні поїздки, остання з яких — велике гастрольне турне в Ізраїль — відбулася вже в 2004 році. У 1994 році команда КВК ХАІ організувала Харківську міську Лігу КВК, яка пізніше перетворилася в Центральну Слобожанську Лігу Міжнародного Союзу КВК.

Всю другу половину 90-х команда багато концертує. Сьогодні І. Діденко і Г. Тимошенко ведуть найпопулярнішу ранкову передачу харківського ТБ. В. Іванов та А. Дяченко працюють редакторами декількох КВКнівських ліг. Фонограми, які ви нині чуєте в КВКнівських програмах на Першому каналі, написані музикантом команди А. Козіним. А капітан команди А. Чівурін з 1996 є редактором ТТО «АМіК». Авторська група — Андрій Чивурін, Олександр Кушнаренко, Валентин Іванов, харків’ян є автором таких телевізійних блокбастерів, як серіали «Солдати», «Прапорщик», «Морська душа», «33 квадратних метра ОСП студії» та ін (з енциклопедії «КВК 45 РОКІВ»).

Під час пошуку кнопка блокується для захисту сервера від перевантаження.
Для того, щоб зняти блокування кнопки «Шукати» нажмiть «Очистити«!

закрити
Мова інтерфейсу:
Ми у соціальних мережах:

• Управління з питань звернень громадян
• Електронна форма звернення
• Електронні петиції
• Громадське обговорення законопроектів
• Електронний кабінет громадянина
• Портал відкритих даних

• Всі документи
• Нові надходження
• Популярні документи
• Первинні законодавчі акти
• Групи документів
• Розподіл за комітетами ВРУ
• Термінологія законодавства
• Tезаурус «EUROVOC»
• Юридична класифікація
• Календар офіційних свят в Україні
• Правила користування
• Контактна інформація

Програмно-технічна підтримка — Управління комп’ютеризованих систем

Інформаційне наповнення — Відділ баз даних нормативно-правової інформації

Деякі функції знаходяться у режимі тестової експлуатації. Якщо ви маєте зауваження або пропозиції, будь ласка, напишіть нам: Форма зворотного зв’язку

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Blog

Easter in Ukraine is a cherished family holiday steeped in tradition and heritage. Families come together around the festive table, exchanging Easter greetings and sharing traditional Easter eggs (pysanky and krashanky). Culinary customs, too, reflect this deep familial connection, with recipes passed down through generations.

Easter towels hold significant cultural importance in Ukraine, serving as essential elements in Easter baskets. Beyond their practical use in daily life, these traditional towels adorned with intricate embroidery fulfill various ceremonial roles. Ukrainian towels are versatile and deeply ingrained in tradition, from washing to decorating icons, wrapping gifts, and.

Categories

• About Ukraine (98)
• Appetizers/ Snacks (105)
• Bakery (81)
• Dessert (99)
• Drinks (17)
• Healthy recipes (100)
• Lifestyle (2)
• Main dish (27)
• Meat (43)
• Other (17)
• Preservation (2)
• Recipes for children (101)
• Ritual Dishes (22)
• Salad (19)
• Seafood/ Fish (15)
• Second Course (86)
• Step-by-step recipes (15)
• Ukrainian cuisine (41)
• Vegetables/ Fruits (98)
• Vegetarian (41)

Під час пошуку кнопка блокується для захисту сервера від перевантаження.
Для того, щоб зняти блокування кнопки «Шукати» нажмiть «Очистити«!

закрити
Мова інтерфейсу:
Ми у соціальних мережах:

• Управління з питань звернень громадян
• Електронна форма звернення
• Електронні петиції
• Громадське обговорення законопроектів
• Електронний кабінет громадянина
• Портал відкритих даних

• Всі документи
• Нові надходження
• Популярні документи
• Первинні законодавчі акти
• Групи документів
• Розподіл за комітетами ВРУ
• Термінологія законодавства
• Tезаурус «EUROVOC»
• Юридична класифікація
• Календар офіційних свят в Україні
• Правила користування
• Контактна інформація

Програмно-технічна підтримка — Управління комп’ютеризованих систем

Інформаційне наповнення — Відділ баз даних нормативно-правової інформації

Деякі функції знаходяться у режимі тестової експлуатації. Якщо ви маєте зауваження або пропозиції, будь ласка, напишіть нам: Форма зворотного зв’язку

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Депутат і віцеспікер

Після розпуску парламенту, який 3 роки засідав без реальної більшості, Стефанчук став одним з облич партії «Слуга народу», під другим номером у партійних списках пройшов до парламенту, став депутатом та знову був призначений представником Президента у Верховній Раді. Незабаром Стефанчука 330 голосами обрали першим віцеспікером Ради 9 скликання. Стефанчук жартує:

У парламенті Стефанчук проявив себе вірним солдатом Зеленського. У цьому він відтінив інших членів неформальної «групи 719». Неформальна «Група 719» – за номером у готелі Rixos у Трускавці, куди депутатів-початківців завезли після виборів-2019 на тренування; Інша назва – «Цілі та цінності», як і однойменний Telegram-чат «Слуг». Про «Групу 719» написала «Українська правда». Стефанчук проявив себе на початку 2020 року, коли у Верховній Раді точилися «бої» навколо закону про землю. Тоді спікер Разумков частенько самоусувався, а відбивався від Юлії Тимошенко та колишніх регіоналів саме Стефанчук. Руслан Стефанчук зараз У 2021 році Стефанчук все більше став заміщати Разумкова, який почав вибудовувати власний політичний курс. Сам Стефанчук від «курсу партії» не відхилявся. У жовтні 2021 року він став головним кандидатом у спікери після того, як Дмитра Разумкова відкликали з посади. Заради цього Стефанчуку довелося скласти повноваження представника Президента у парламенті – 7 жовтня відповідний указ підписав Володимир Зеленський. Колишній прем’єр Олексій Гончарук, президент Володимир Зеленський та Руслан Стефанчук / Фото пресслужби Верховної Ради

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб — страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб — страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.

Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України

1. У статті, що коментується, на основі встановлених у законі цілей покарання визначено мету та завдання кримінально-вико навчого законодавства України. Новим для законодавства, що регулює виконання покарань в Україні є те, що КВК України у ст. 1 визначає не лише задачі кримінально-виконавчого законодавства, але і мету, проводячи між ними розмежування.

2. На відміну від діючого раніше виправно-трудового законо давства, яке регулювало виконання лише тих покарань, які були поєднані з заходами виправно-трудового впливу (праця, соціаль но-виховна робота, загальноосвітнє та професійно-технічне на вчання), КВК України предметом свого регулювання має виконан ня всіх видів покарань, перелічених у ст.51 КК України (як поєд наних, так і не поєднаних з заходами виправного впливу), зокрема у виді: штрафу; позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обій мати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослуж бовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Також у КВК України врегульовані питання здійснення контролю за поведін кою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

3. Звертає на себе увагу те, що у ч. 1 ст. 1 вживається поняття «виконання покарання», а не «виконання вироку». Ці поняття не є тотожними. Виконання вироку — це стадія кримінального про цесу, для якої характерною є діяльність суду по зверненню вироку до виконання та судовий контроль за виконанням покарання. Ви конання покарання — це діяльність уповноважених державою ор ганів, що здійснюється відповідно до приписів вироку. Це правова діяльність. У її ході реалізуються встановлені кримінальним за коном та вказані у вироку суду певні обмеження, що випливають з виду покарання.

1. Кримінально-виконавче законодавство регламентує виконання та відбування кримінального покарання, призначеного судом. Термін «виконання покарання» звернутий відповідно до органів та установ виконання покарань, які у своїй діяльності зобов’язані реалізовувати увесь комплекс правообмежень, передбачених конкретним видом покарання, забезпечити здійснення наданих засудженим прав та виконання ними покладених обов’язків. Термін «відбування покарання» звернутий до засуджених, які повинні на підставі вироку суду, відповідно до приписів, встановлених кримінально-виконавчим законодавством, виконувати обов’язки, утримуватись від заборонених дій, здійснювати права тощо.
2. Мета у загальному розумінні — це усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Виходячи з цього, мета кримінально-ви-

конавчого законодавства — це те, чого прагне досягти держава, встановлюючи певну регламентацію порядку та умов відбування та виконання кримінальних покарань.

Законодавець визнає за мету кримінально-виконавчого законодавства захист інтересів-особи, суспільства та держави, тобто захист інтересів особи, суспільства та держави є кінцевою метою, можливість досягнення якої не обумовлена жодною іншою ціллю. Захист — це дія за значенням «захищати», це охорона, заступництво, підтримка, відстоювання, стеження за недоторканністю будь-чого, зокрема інтересів особи, суспільства, держави. Законні інтереси — це закріплені в правових нормах конкретної дії прагнення особи, суспільства та держави до володіння тими чи іншими

Кримінально-виконавче законодавство повинно таким чином регулювати порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань, щоб через це у кінцевому результаті досягалось забезпечення захисту інтересів особи, суспільства і держави, або іншими словами, була забезпечена недоторканність та непорушність, а у потрібних випадках — відстоювання та поновлення закріплених в правових нормах конкретної дії (зокрема, Конституції України) прагнень особи, суспільства та держави до володіння тими чи іншими благами.

6. Визначаючи мету «захисту інтересів особи, суспільства і держави» як мету кримінально-виконавчого законодавства, законодавець тим самим намагається впровадити у вітчизняне законодавство концепцію «соціального захисту», що була основою ВТК РРФСР (1924 р.) і ВТК УРСР (1925 р.). та означає введення у дію засобів безпеки, що повинні застосовуватися до окремих індивідів, виключно в силу і відповідно до їх особистісної небезпеки. За цією концепцією раціональна політика у сфері виконання покарань повинна бути зорієнтована на індивідуальний підхід до особи з відхиленнями у поведінці, керуватися при досягненні своїх завдань головним чином міркуваннями про ефективність тих чи інших засобів виправлення та ресоціалізації відносно особи, яка є її об’єктом, або групи осіб, до якої вона належить.

7. Висунення цілі завжди пов’язане з підбором необхідних засобів її досягнення. Засоби — це предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, шляхи, за допомогою яких досягається певна мета; сукупність елементів в діяльності, спрямованої на осмислення, покладання та реалізацію мети.

Із тексту ч. 1 ст. 1 КВК випливає, що кримінально-виконавче законодавство України є засобом досягнення мети захисту інтересів особи, суспільства і держави. У цьому контексті слова «шляхом створення умов для виправлення й ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або тако-

б

7

му, що принижує гідність, поводженню з засудженими» означають не що інше, як те, що виправлення, ресоціалізація й запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню з засудженими виступають засобами досягнення мети захисту інтересів особи, суспільства і держави.

8. Виправлення засуджених — це одна з цілей покарання, що припускає усунення суспільної небезпеки особи, тобто такий вплив покарання, в результаті якого з’являється схильність до правомірної поведінки і головне — засуджений під час і після відбування покарання не вчиняє нових злочинів, тобто спостерігається відсутність злочинних посягань на законні інтереси особи, суспільства та держави.

Аналогічним чином забезпечує досягнення мети регулювання кримінально-виконавчого законодавства і ресоціалізація, що є продовженням процесу виправлення та є процесом, спрямованим на відновлення морального, психічного і фізичного стану особи, її соціальних функцій, приведення індивідуальної поведінки у відповідність із загальновизнаними суспільними правилами та юридичними нормами. Ресоціалізація — це єдиний процес відновлення та розвитку соціально корисних зв’язків і відносин як у період відбування покарання, так і після звільнення засудженого.

Створення умов для запобігання вчиненню нових злочинів самим засудженим відбувається через такий вплив покарання на засудженого, який позбавляє його можливості вчиняти нові злочини. Даний результат, безумовно, може бути досягнутий при виконанні покарання, коли особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють можливості вчинити нове злочинне посягання на права та законні інтереси особи, суспільства та держави.

Запобігання вчиненню злочинів іншими особами полягає в такому впливі покарання під час його виконання-відбування, який забезпечує попередження вчинення злочину з боку інших осіб і звернений насамперед до осіб, схильних до вчинення злочину. Більшість громадян не вчиняють злочинів не під загрозою покарання, а внаслідок своїх моральних властивостей, звичок, принципів, релігійних настанов та переконань. Досягнення подібного запобігання забезпечується як самим оприлюдненням законів та призначеним покаранням, так і процесом його виконання-відбування. Найчастіше це відлякує, застерігає схильних до вчинення злочинів; страх покарання, погроза його неминучості стримують багатьох із них від вчинення злочинного посягання. Причому більшою мірою такий вплив справляє невідворотність виконання-відбування покарання, а не його суворість.

Такий засіб досягнення мети регулювання процесу виконання-відбування покарань як запобігання тортурам та нелюдському або

8такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими, відображає намір українського законодавця привести процес виконання-відбування покарання у відповідність до міжнародних стандартів поводження з ув’язненими, забезпечити неухильне дотримання прав і основних свобод людини, визначених у Конвенції про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 р., та Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. Запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими в першу чергу забезпечує захист їх інтересів, а також врешті-решт, інтересів суспільства та держави через дотримання гуманних положень ст. 28 Конституції України.

9. Поставлені цілі реалізуються через вирішення конкретних задач, що стоять перед кримінально-виконавчим законодавством України, та перелічені у ч. 2 ст. 1 КВК України. Задачі — це визначений, запланований для виконання обсяг роботи; це також цілі, але не кінцеві, а так звані «проміжні». Шляхом реалізації поставлених задач врешті-решт забезпечується досягнення кінцевої мети.

Задачі, що стоять перед кримінально-виконавчим законодавством, можна умовно поділити на загальні та індивідуальні. До загальних задач, визначених у ст. 1 КВК України, відносяться: визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов’язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними тощо.

Більш індивідуальні задачі сформульовані у ряді норм КВК України, що регулюють конкретні правовідносини або окремі правові інститути, наприклад, режим в установах виконання покарань, виховна робота з засудженими, самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі та ін.

Источники:

https://khai.edu/ua/studentu/samodeyatelnost/kvk/&rut=c880e69a6391f33b67bae52cfd305be3968f7460022ec9db9e66480e53c7089a
https://zakon.rada.gov.ua/go/1129-15&rut=c39885d74a4a11235b2189818022c2700b34fc9fc37f1fe91146fb2bce18afa6
https://legalexpert.in.ua/komkodeks/uik.html&rut=3a0aeb26bba76055ac19f5a50c046fcd29077d6f17cfbc7fcf5f304875501d5c
https://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17&rut=e6dbda24c35292b9ccdefc8c6a3a74ecbaa0a6b9ab488f13a50e154e88baf2fe
https://24tv.ua/ruslan-stefanchuk-stav-golovoyu-verhovnoyi-radi-biografiya-shho_n1761414&rut=70842fb8b35f6ca53851864c04c3f25aa6585eaa5cc4938a650fcc5449eaad73
https://protocol.ua/ru/kriminalno_vikonavchiy_kodek_vid_11_07_2003_1129_iv/&rut=5d6b191ad53340ef7d8cc8ed6f87d1bffbbf4016a0427dfdbbe6e745c1852253
http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-1-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0-%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&rut=dca3b2a766fcbed3626ddda2b39dfe919c1e937f725a6eedc6be2b528ca37721