fbpx

Актуальність інформаційної безпеки в сучасному суспільстві

Як казали великі: – Інформація дає ключ до дверей будь-яких кованих воріт. В наш час збереження конфіденційної інформації є життєво-важливим аспектом.
Витік інформації про себе, а наприклад паспортних даних, може призвести до того, що людина стане дурнем, оплачують за чужі кредити, позики та зобов’язання. Витік інформації з підприємств і взагалі з юридичних осіб, призводить до того, що дані організації втрачають мільйони збитків від зірваних контрактів, від злочинів конкурентів.
На даний момент у світі винайшли безліч систем збереження конфіденційності, але жодна система не здатна вберегти нас від людського фактора. Ненаситність, непорядність, призводять до того, що неможливо запобігти насувається катаклізму. Тому фірмам, а особливо державним установам слід по перше – вкладати кошти в розвиток програми ДСТЗІ (департамент спеціальної технічного захисту інформації), ретельно підбирати кадри в свої фірми. Проводити з ними ретельні професійні і психологічні відбори.
Всі юридичні особи повинні використовувати засоби технічного захисту інформації для оберігання себе і своїх клієнтів. Необхідно використовувати засоби шифрування. Допускати до джерел інформації, яка є конфіденційною, осіб, перевірених в органах внутрішніх справ і не мають судимостей за тяжкі правопорушення, не перебувають на обліку в психічних та наркологічних диспансерах диспансерах, не мають туманне минуле, не викритих у підтримці іноземним організаціям.
У подальший їх перевірки потрібно з осіб, яким належить ознайомитися з інформацією під грифом “для службового користування” або “конфіденційна інформація”, брати письмову обіцянку про нерозголошення конфіденційної інформації та супутньої їй. Регулярно проводити комісії (не рідше 2 разів на рік) з перевірки стану збереження захисту конфіденційної інформації в організації, як конфіденційної, так і тієї, яка становить державну таємницю або є власністю країни, тобто під грифом “для службового користування”.
Для множення безпеки необхідно, щоб за захист інформаційних ресурсів в організації відповідав, перш за все, керівник цієї організації, а потім вже особа, призначена керівником організації з даних питань.
У законодавстві сказано, що вся відповідальність за збереження конфіденційної інформації покладається на начальника установи, тому не потрібно плекати себе сподіваннями, що всі гріхи і проколи можна буде перекласти на підлеглого. Голова організації несе відповідальність в даному питанні цілком і до кінця.
Михайло