Ігри, які можна грати молоді. Вплив, недостатики і досоинства ігор сучасності
В наш світ, ще з 20-го століття, увійшли в світ такі “речі” як відеоігри.
Звичайно багатьом людям ця адже прийшла до смаку, оскільки це був хороший спосіб відволіктися від життєвих проблем і на короткий час відійти від реальності.
Але наш світ еволюціонує, і тому зараз важко не відрізнити гри 20 і 21 століття.
Зараз багато підлітки не просто відпочивають, сидячи за клавіатурою, або джойстиком, вони там існують. Тобто вони віддали перевагу реальному житті – віртуальної.
Ну так, з одного боку, і можна зрозуміти, адже, іноді все в “тому” світі з початку рівні, а потім вже досягають того, чого вони дійсно хотіли досягти.
Але тут виникає питання: “А що заважало їм досягти цієї ж в реальному житті?”
Існує загальноприйнята думка – ТАМ ПРОСТІШЕ. Це тому, що у віртуальному світі не потрібно нічого робити, лише натиснути пару клавіш і це все. Це не так, іноді в грі потрібно серйозно попрацювати, щоб бути кимось.
Але зараз не про те.
Як ми бачимо, багато ті, хто в дитинстві грав на пк і приставках, до “подив” не стали дебілами або паразитуючими домосідами-геймерами, як колись думали батьки, і всі тільки про це розповідали.
І так, чому ж існує думка, що ігри деградують людини?
Коли тільки ігри увійшли у наш повсякденний світ, вчені почали вивчати вплив ігор на людину.
Природно: після декількох експериментів почалася паніка! Оскільки відеоігри шкодять дитині! У дитини стає малий коло інтересів, агресія, зацикленість і цілий набір страшних слів, від яких батьки лякалися за свою дитину.
Але гри не пішли з нашого життя, і треба було шукати в іграх щось корисне.
Action, shooters.
Це джерела всіх поганих якостей від відео ігор. Але все ж, якщо дитина буде грати тільки шахи або інші інтелектуальні настільні ігри, то його обмін речовин буде гірше, ніж він грав би стрілялки. Адже вчені з Університету Гонконгу довели, що обмін речовин промені у дитини-геймера (Це з-за азарту, і необхідність приниматьправильные рішення за короткий період часу). Ну ще вони (Action, shooters і їм подібні) розвивають непогану реакцію, при правильному підборі ігор – орієнтацію в просторі, дрібну риторику.
Але у медалі дві сторони, адже shooters і правда сприяють деградації дитини. Агресія, зацикленость, розумовий розвиток пригальмовує з-за цього у дитини.
Ну, звичайно, в розвинених країнах в стрілялки та бродилки грає менше дітей, оскільки там більшість не піратським чином дістаю гри, а купують. А на більшості ігор такого типу варто “друк” типу “16+” “18+”.
Ну, я думаю, що про симуляторах ви теж знаєте немало.
Як з’ясувалося, ці ігри майже “нейтральні” до психіці дитини. Звичайно є присутність агресії, коду дитина на фініші розбиває машину на шматки. Але все ж ці ігри можна грати дітям.
Стратегії.
Це, природно, різновид ігор, які отримують найменшої критики від учених.
Не дивно чому.
Оскільки успіх у відеоіграх покладається на виборі правильної стратегії, покрокових етапів розвитку, обдуманих дій.
Що, звичайно у дитини розвивається стриманість. Оскільки, перед тим як зробити, або сказати, треба подумати, що саме зробити або як правильно висловитися, що зараз дуже цінується у високих товариства.
Ще, звичайно, є ігри, в яких поєднуються кілька видів жанру.
Ось зараз велика частина гонок поєднує в собі не тільки фактор “перемогти в гонках” але і “прокачати за “важко” зароблені ігрові гроші свій автомобіль”, де треба з розумом, щоб купити і модернізувати вашу тачку.
Природно, що з часом смаки покупця змінюються, і зараз, якщо дати простий шутер, де немає сенсу, або хоч якоїсь інформації, яка не мала б цікавої інформації, її просто грати більшість геймерів не буде.
Зараз, що є дуже хорошим фактором, ігри робляться на реальних фактах. Тобто сценарій був написаний не з фантазії письменника, а в ньому є реальні події, місця, особи…
Ще зараз у “моду” пішло не тільки видовищем, масштабністю, швидкістю дій впливати на почуття гравця, але і добре розкривати героя.
Мене радує те, що, наприклад граючи простим, як здавалося б безсердечним вбивцею, ви дізнаєтеся не тільки скільки і як він вбив, але і чому, що він при цьому думає.
Від наприклад, граючи стару стратегію “Козаки”, багато хто перечитував на початку місії, де, коли, чому дані розгортаються події.
Або нова фішка Ubisoft – “Assassin’s creed”. Та в цій іграшці кров тече відрами, але там же в основу заклали війну середньовіччя між асасинами і хрестоносцями. Розкриваються мотиви вбивств та їх наслідки.
Я хочу цим сказати, що не всі сучасні шутери та бродилки засновані на безглуздому потоці крові.
Я думаю не один фанат тієї ж Assassin’s creed пішов читати історію про ті часи і події.
Я думаю, що багато хто, прочитавши пролог Козаків, читали про визвольну війну українського народу, про козаків, які були, є і будуть гордістю і символом незалежності українського народу.
І під кінець я зроблю висновок тим, що скажу, що у ігор, як у житті: кожна гра, кожна дія має 2 сторони. Тому ігри є й корисні та шкідливі фактори для сучасних дітей.
Грати можна, але в міру і той жанр ігор, який дозволить дитині не деградувати, а розвиватися.
Автор: Сергій Траченко
Сайт: progamenews.at.ua