Як я купував автомобіль

Так склалося, що водієм є вже сім років, а власного автомобіля все ще не було. І ось воно – сприятливий збіг обставин: з’явилися фінансові можливості, і підвернувся відпустку. Отже, рішення було прийнято: купую машину.
Поставив собі планку 6000-8000$, визначився з марками (Ауді А4, Фольксваген Гольф 4 або Бору) і почав шукати…
Як мене не приваблювала економічність їзди на дизельному паливі, ідею купувати машину на дизелі я відкинув убік відразу ж. По-перше, вважаю, що серед б/у автомобілів знайти гідний дизельний агрегат дуже складно; по-друге, припускаю, що пробіг у мене складе 20 тисяч в рік; по-третє, поки молодий, душа вимагає адреналіну і динамічної їзди.
Полазив по Інтернету (av.by, ab-daily.by), подивився об’явкі в «Автобізнесі», вибрав собі десяток варіантів і почав дзвонити…
Першою машиною, яку я дивився, був Гольф 4, 2.0 бензин, 1999. І заряджали за нього аж 7900. Домовився подивитися. Зовнішній вигляд машини приємно здивував. Заводський обвіс, литі диски і тд. Продавець запевнив, що все чікі-поки, машина в ідеальному стані.
Домовився загнати її на сервіс до знайомих хлопців. Сам сів за кермо. Знову ж таки, ніби все непогано. Приємні враження закінчилися, коли я заїхав на СТО. Протягом 15 хвилин мені сказали, що машина після серйозної аварії (можливо, є зміна геометрії кузова), двигун теж з проблемами (виявили наслідки перегріву і потрапляння охолоджувальної рідини в масло). Коротше мої райдужні надії розтанули моментально. Продавець запропонував знижки, але бажання купувати цю машину у мене пропало, до того ж поки їхали назад почало щось ляпати в підвісці. Уфф…
Порився по своїх записів, вивудив Гольфу 4, 1,6 бензин, 1999 за 8900. Прикинув, що якщо продавець скине пару сотень, то я вписуюся в свої гроші, і поїхав дивитися.
Викотили мені чергову отшаманеную машину, до якої по зовнішньому вигляді прикопатися практично не до чого. Поїхали на станцію…. На огляд і негативні рекомендації знадобилося знову ж таки не більше 15 хвилин. Якщо по підвісці та кузову зауважень було дещо менше, ніж минулого разу, то по двигуну знову засідка.
При рабодающем моторі в розширювальному бачку для охолоджуючої рідини починало все вирувати і пінитися, а якщо газанути… Продавець зрозумів, що заперечувати немає причин і затих.
На зворотному шляху він мені повідав страшну таємницю, що він займається перегонкою машин з Європи вже тривалий час і спеціально не возить хороших. Причина одна – вони дорого коштують. І якщо він таку прижене, то буде продавати її 6-7 місяців, а то і рік і тим самим припиняє свої оборотні кошти. А так він бере машини гірше, подкрутит подмажет, відмотаєте тахометр і вперед. І саме головне – купують…
Хлопці на СТО мене покартали, що мовляв забираю у них час на всякий металобрухт, тому настрій у мене злегка приупало.
Наступна автівка: Ауді А4, 1,8 бензин, 1997р. Початкова ціна 7200 і відразу сказали, що можна торгуватися. На машині два роки їздила жінка. Цей варіант мене не вразив. Хоча з технічної частини мене запевнили, що все гаразд, але як-то загальні враження від тест-драйву, інтер’єру і екстер’єру були не дуже. Сказав, що подумаю, і поїхав далі.
Ще одна Ауді А4. Той же двигун 1,8, той же рік 1997, та ж початкова ціна 7200. Навіть колір той же, і власник теж жінка. Але враження від машини зовсім інші. Непогане оснащення, доглянутий зовнішній вигляд, чистий двигун. Згнітивши серце дзвоню на СТО. Домовився… На наступний день з ранку раніше приїхав на огляд.
На цей раз дивилися довше. Знайшли деякі дрібниці, але в цілому сказали, що автомобіль гідний, дали кілька козирів (типу треба міняти гальмівні диски і т. д.) для резерву при обговоренні остаточної ціни і побажали удачі. Так як дівчина поспішала кудись по особистих справах, домовились обговорити всі нюанси на наступний день. Ну, думаю, ось воно… вже скоро… залишилося трохи. Ан ні, чол я непередбачуваною жіночої логіки. Наступним вранці дівчина передзвонила, дико вибачилася і сказала, що передумала продавати свою машину, мовляв, як же вона буде пішки … і т. д. Серце у мене впало, але нічого не поробиш… Пожартував з нею наостанок, все-таки дівчина симпатична і вирішив взяти деньок перерву…
Коротше, я передихнув деньок інший, і в неділю поїхав на автомобільний ринок в Ждановичи. Так, без особливої мети, на екскурсію. Планував зайти на вільний митний склад (там ми купували пів року тому машину для нашого чеського партнера). Там відсотків на 15-20 дорожче, але відвертого мотлоху немає. Заглянув туди…
Сподобався мені Форд Фокус 1999р, 2.0 бензин. Не пам’ятаю ціну. Але якби була на місці адміністрація складу, то можливо я вже їздив на Фокусі. Але доля повернула по-іншому. Пішов я просто по автомобільним рядах. Тисячі і тисячі машин. Очі розбігаються. Походив годинку, нічого особливо не сподобалося…
Тут дзвінок. Один з СТО зовсім випадково зустрів свого знайомого на вулиці. У того знайомого виявився ще один знайомий, який продавав машину, і як раз в цей день був тут же, в Ждановичах на ринку. Але був нюанс. Машину він продавав БМВ 323, бензинову 1998р., універсал, і хотів за неї 8200 (остання ціна). А друг мій з СТО любитель БМВ. Ось він з юморцой і запитує, типу чи не бажаєш поглянути одним оком. Я подумав, що за попит не б’ють, і пішов дивитися.
Машина сподобалася: салон, комплектація, двигун. Поговорили, і продавець скинув ціну до 8100. Навчений гірким досвідом запропонував з’їздити в понеділок на сервіс. Він погодився. Але виявилося, що в понеділок у моїх хлопців з СТО вихідний. Зібрався з духом, записався на діагностику на станцію БМВ (Вилтехсервис). Діагностика двигуна і підвіски обійшлася 60 тис. руб.
Про чудо! На станції сказали, що машина в хорошому стані і не вимагає великих вкладень, тільки витратні матеріали. Окрилений таким поворотом подій умовив продавця на 8000, поїхав оформив рахунок-довідку (70 тис. руб.), страховку і…
увечері розсікав на особистому автомобілі!!!!!
Посмішка на обличчі, задоволення вірним вибором, бажання жити на всю котушку!!!
Автор:
Alex