За час свого існування людство придумало величезна кількість технологій «як одній людині змусити іншого робити те, що хоче перший».
Найпростіше – підтримати баланс між матеріальною винагородою та докладених працівником зусиль, у поєднанні з ефективною системою покарання. Дана модель працювала довше інших, зарекомендувала себе як простий та ефективний інструмент, для свого часу, зрозуміло. Однак менеджмент, як наука народився після того, як людство зрозуміло – ця схема вже не працює так ефективно, як раніше.
У сучасному суспільстві модель управління являє собою суміш кар’єрно-матеріальних прагнень менеджера з набором менеджерських технік та інструментів, що дозволяють рухатися вперед, завойовуючи нові і нові «землі».
Неприємно, що не дивлячись на досконалість даних технік, компанії, так само як і держави, що розвиваються від кризи до кризи, і можна зробити висновок, що наступ кризи та вихід з нього виходить за рамки теорій менеджменту. Тобто кожен менеджер, хоча б у теорії, знає, як вивести компанію з кризи, але не знає як ця криза не потрапити.
Проблема в тому, що всі теорії менеджменту, вийшли з директивно-маніпуляційної схеми «батога і пряника», описаного вище, і навіть недирективні теорії є, по суті, всього лише антагоністів «батога і пряника». Простіше кажучи, бізнесу запропоновано дві великі моделі управління компаніями – «батіг і пряник» і «АНТИ батіг і пряник».
Яким чином коучинг може вирішити завдання?
Коучинг сам по собі не є якоюсь менеджерської теорією, а коштує як би поза їх. В рамках коучингу можуть успішно діяти будь-які інші теорії, за умови що вони не суперечать його базовим принципам:
– у кожному людина прихований величезний потенціал (навіть якщо вам зовсім ясно, що навпаки)
– у кожної людини є всі можливості для самостійного виконання поставлених завдань, при цьому завдання може бути виконана найкращим чином і мінімальний термін
– люди роблять найкращий вибір з наявних в їх розпорядженні
– все хороше можна зробити найкращим
– постійний розвиток не тільки можливо, але і необхідно
Таким чином, діяльність керівника, навченого управління в стилі коучинг зводиться до:
– розкриття потенціалу підлеглих
– розвитку відповідальності та самостійності в прийнятті рішень і дії
– вміння давати позитивну, спонукають до ефективних дій, зворотний зв’язок
– підвищення планки і спонукання до розвитку
Використовуючи принципи коучингу легко сформувати бачення команди, а об’єднавши цінності кожного співробітника створити бачення загальнокомандних цінностей, розробити стратегію і місію команди.
Коуч -керівник не дає директив, справедливо вважаючи, що якщо співробітник навчався кілька років професії, проходив практику, має досвід роботи, то він може впоратися із завданням найкращим чином, але при цьому і не кидає співробітника один на один із завданням. Завдання керівника – створити підтримуючу середовище для максимального розкриття потенціалу підлеглого, його прагнення до розвитку, усвідомленість у думках і діях, відповідальність за вирішення командних завдань.
Як ми бачимо принципи керівництва в стилі коучинг дещо відрізняються від теорій менеджменту, де керівник, це насамперед людина, яка знає що і як робити, дає директиви підлеглим і несе відповідальність за все. На думку автора, така модель не може бути ефективною, так як призводить до безвідповідальності підлеглих, надмірної завантаженості шефа а також до завищених вимог до керівника.
Для досягнення результатів коуч використовує певним чином структуровані розкривають питання, що допомагають працівнику усвідомити свій потенціал і побачити шляхи найкращого вирішення задач.
Дмитро Медведєв. Коуч, бізнес-тренер