Сучасна проблематика перекладів

В даний час переклад в нашій країні переживає, прямо скажемо, важкі часи. Не дивлячись на те, що книжкові полиці магазинів і бібліотек переповнені достатком нечувано дорогий перекладної літератури, якість такий дуже часто стає настільки нікчемним, що поважає себе читачеві часто доводиться з допомогою інтуїції відтворювати безнадійно зіпсута неадекватним перекладачем оригінальний текст.
Халтура в сфері перекладів, на жаль, стає нормою життя. Все це, головним чином, із-за того, що клієнт мріє отримати потрібний йому переклад як можна швидше, витративши на нього, як можна менше, тоді як виконавець-перекладач, який ні за що не відповідає, отримує за свою працю гроші і змушений “пороти гарячку”, при цьому, його якість переходить в кількість.
В даних умовах не може бути й мови про ретельній обробці нової спеціальної термінології. Звідки у завжди поспішаючих “перекладача-конвейерщика” знайдуться вільні хвилини на самоосвіту, пошуки у тезаурусах, всіляких атласах, енциклопедіях і звичайно – у всесвітній павутині? Де знайти час, щоб як слід пошукати правильні російськомовні еквіваленти з точки зору граматики та етимології? Ось і плодяться на просторах Рунета неіснуючі населені пункти, губернії, волості, штати; перебріхуються знамениті імена власні; з’являються нові слова типу “зуминг”, “трэшинг”, “интерливинг”, “провайдер”, “аутсорсингом”. Не рівна година, як у нашу мову увіллються всякі-різні слівця на кшталт “компыотинга”, “рекордера”, “причепи”, “пиринга” інше калькування.
Однак найстрашніше те, що, клієнт, навіть якщо заплатить по повній програмі, все одно отримає єресь, оскільки вже не може відрізнити хороший переклад від поганого, а перекладач-конвеєрник вже не здатний створити нічого путнього”.
Переклад спеціальної літератури – це та сфера перекладацької діяльності, в якій високоякісне виконання замовлення можливе лише високопрофесійними фахівцями, відмінно розбираються в предметній сфері та в її специфічної термінології. Такі фахівці, які співпрацюють з бюро перекладів, достатньою мірою повинні володіти іноземною мовою. А головне – вони повинні володіти вмінням грамотно викладати свої думки на мові перекладу, при цьому, не змінювати суті і стилю оригіналу. Ось тут-то і створюється одвічна проблема: пошук грамотних носіїв мови, адже практика здійснення великих перекладацьких проектів свідчить, що в кращому випадку серед тисяч фахівців у якійсь сфері, переконаних у тому, що вони можуть стати більш-менш стерпними перекладачами, можливо відшукати в середньому не більше півтора док, які дійсно здатні здійснити високопрофесійний переклад спеціальної літератури.
Потреба у висококваліфікованих перекладачів була завжди велика, хоча плоди їхньої роботи ніколи не цінувалися по достоїнству
В даний час перекладачеві-фахівцю, який працює над письмовим перекладом, доводиться працювати у вкрай суворих умовах: в електронному вигляді, в сверхскоростном режимі, в умовах інтерпретації нової термінології і розшифровки немыслемых абревіатур, іноземних найменувань, нестандартних од-ц вимірювання. Він зобов’язаний бути редактором і коректором, слідуючи часом неписьменним інструкцій клієнта після ознайомлення з ним готовим перекладом.
А як вчинити з новими термінами в тих областях, де ми відстаємо не на один десяток років? Тут найважливіша мета поставлена перед фахівцями, що працюють в області лексикографії – підготовка і випуск галузевих тезаурусов і глосаріїв. Мета цих тезаурусов і глосаріїв полягає в тому, щоб представити російські еквіваленти (без калькування!) таким чином, щоб вони повною мірою відповідали іноземним. Проте яким чином зацікавити потенційних творців нових тезаурусов до перетворення їх із записних книжок для особистого користування в інструмент, що допомагає перекладачам? І як здійснити це в реаліях, коли “книжкові” термінологічні словники не можуть бігти в ногу з технічним прогресом, а їх онлайнові аналоги, як правило, мають замкнену структуру і не підтримуються компаніями-виробниками? Може бути, непоганим стимулом могло б стати поява доопрацьованого паперового, а потім і електронного словника, випущеного в одному з найкращих видавництв, що випускають словники й енциклопедії, потім випуск розширеної онлайнової версії?
Респектабельним видавництвам вже давно набридло видавати знову і знову свої вийшли з вживання продукти. Вони відкриті до нових контактів з новими укладачами, але готові укладачі до серйозних та суворих умов таких видавництв? І взагалі, чи відомо їм що-небудь про цих умовах?
7-70 Бюро перекладів. Нотаріальний переклад. Апостиль.