Рентабельність – це прибутковість.
Напевно, зайво нагадувати, наскільки велике значення для інвесторів (кредиторів) имеетприбыльность підприємства – об’єкта вкладень. Тому даний розділ аналізу, поряд з оцінкою фінансової забезпеченості, є необхідний аспект аналізу, а іноді і достатній для того, щоб запевнити кредиторів у тому, що їх інвестиційні доходи будуть неодмінно високими. Або навпаки. Але в будь-якому випадку, щоб зробити ті чи інші висновки, буває достатньо аналізу фінансової забезпеченості та аналізу рентабельності.
Показники рентабельності дають уявлення про прибутку на вкладений капітал, відбиваючи рівень прибутковості тих чи інших вкладень.
Можна виділити три групи показників рентабельності (прибутковості):
рентабельність інвестицій
рентабельність активів
рентабельність виробництва
рентабельність продажів
Строго кажучи, рентабельність активів – це теж рентабельність інвестицій. Учасники підприємства інвестують свої кошти в підприємство, підприємство інвестує ці кошти в активи, активи інвестуються у виробництво (обіг), кожен оборот приносить прибуток – інвестиційний дохід. Інша справа, що внутрішні інвестиції інвестиціями називати не прийнято, так склалася традиція. В іншому випадку рентабельність активовследовало б називати рентабельністю внутрішніх інвестицій, а те, що зараз називається рентабельністю інвестицій – рентабельністю зовнішніх інвестицій. А всі разом називалося б, відповідно, – рентабельністю інвестицій. Тим не менш, доведеться прийняти усталену точку зору, тобто під рентабельністю інвестицій розуміти прибутковість тільки зовнішніх інвестицій – вкладень, зроблених у підприємство його засновниками та/або учасниками. Відповідно, під інвестиційним доходом – тільки доходи від зовнішніх інвестицій: дивіденди, відсотки і т. п. Доходи, отримані в результаті звичайної (у тому числі операційної) діяльності прийнято називати операційними (або ширше – звичайними) доходами.
Основні критерії оцінки рентабельності.
Рентабельність інвестицій.
Основна концепція: відношення суми отриманого прибутку до суми коштів, вкладених засновниками та/або учасниками підприємства.
Базова формула: Прибуток/Інвестиція.
Обмеження повинні співвідноситися величини, відповідні один одному; тобто, береться сума певного роду (походження) інвестицій, то і сума прибутку береться та, яка отримана завдяки саме цим інвестиціям.
Рентабельність інвестицій. Показує розмір прибутку на вкладений капітал і, в залежності від поставлених інвесторами завдань, може представляти різні показники. Наприклад:
Прибуток на сумарний капітал (капиталоотдача). Визначає продуктивність усього капіталу (всіх ресурсів) підприємства, незалежно від джерел його походження.
Рск = П/Вб х 100%
де:
Рск – рентабельність сумарного капіталу
П – прибуток
Сб – валюта балансу (середнє арифметичне значення на початок і кінець аналізованого періоду).
Цей критерій іноді відносять до критеріїв оцінки рентабельності активів (Прибуток/Активи). В цьому немає помилки. Як вже зазначалося, групу критеріїв рентабельності активів можна з’єднати з групою критеріїв рентабельності інвестицій.
Прибуток на власний капітал. Показує рентабельність інвестицій, спочатку спрямованих і згодом реінвестованих в підприємство його власниками. Інша назва показника – рентабельність чистих активів илирентабельность власного капіталу.
Рча = П/Ск х 100%
де:
Рча – Рентабельність чистих активів
П – прибуток
Ск – власний капітал (розрахований як середнє арифметичне між сальдо на початок і на кінець звітного періоду).
У наведених формулах показник прибутку навмисно не конкретизується, залишаючи читачам можливість варіювання: в одних випадках використовувати прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), у інших брати прибуток до оподаткування, у третіх – чистий прибуток (прибуток-нетто).
Наприклад:
Рск = (ПН – Дпа)/Ск – ПАн
де:
Рск – рентабельність власного капіталу (рентабельність чистих активів)
ПН – прибуток-неттто (прибуток після оподаткування)
Дпа – дивіденди за привілейованими акціями
Ск – власний капітал
ПАн – привілейовані акції за номіналом.
Взято з Автор Римма Грачова