Кхс

Відповідно, біологічні протези також рекомендовані, якщо є інформована згода хворого на їх встановлення (I, C). При цьому адекватна антикоагулянтна терапія проблематична (погана прихильність до лікування, недос­тупність) або протипоказана через високий ризик кровотеч (великі кровотечі в минулому, коморбідності, спосіб життя, професія тощо). Також біологічні протези варто встановлювати пацієнтам, у яких очікувана тривалість життя менша за очікуваний термін служби пристрою (I, C). Окрім того, біологічні протези рекомендовані у випадку операції з приводу тромбозу механічного клапана на тлі адекватної тривалої антикоагулянтної терапії (I, C).
Клінічна оцінка протезованих клапанів має виконуватися щорічно, а також якнайшвидше після появи нових серцевих симптомів.

ЈП Комунална Хигиена — Скопје

• • Default contrast
  • Night contrast
  • Black and White contrast
  • Black and Yellow contrast
  • Yellow and Black contrast
  • Fixed layout
  • Wide layout
  • Smaller Font
  • Default Font
  • Larger Font

  / Услуги

  ЈП Комунална хигиена- Скопје
  адреса: ул.Боро Тодоровиќ бр.2, 1000 Скопје, Република Северна Македонија
  централа: 3224-961/ 3223-593/ 3223-713
  факс: 3228-906
  дежурен телефон: 3216 644 – оперативни прашања (07-15)

  3220 663 – административни прашања (07-15)

  Бесплатен телефонски број за собирање кабаст и градежен отпад: 0800 222 33

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ОДРЖУВАЊЕ НА ЈАВНА ЧИСТОТА
  Раководител со овластување
  МУМИН МУСТАФА

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА СОБИРАЊЕ И ТРАНСПОРТ НА КОМУНАЛЕН ОТПАД ОД ДОМАЌИНСТВАТА
  Раководител
  АБДУЛА АМЕТОВСКИ
  Tел:071 293 608

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА СОБИРАЊЕ И ТРАНСПОРТИРАЊЕ НА КОМУНАЛЕН ОТПАД ОД ДОМАЌИНСТВА-ПОДЗЕМНИ КОНТЕЈНЕРИ

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ТРАНСФЕР ЦЕНТРИ

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА СЕРВИСИРАЊЕ НА ПРАВНИ СУБЈЕКТИ СО СОПСТВЕНИ САДОВИ

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ДЕЖУРНА СЛУЖБА

  моб. 072 219 214

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА КАБАСТ ОТПАД, ГРАДЕЖЕН ШУТ И ТРЕТМАН НА ФЕКАЛНИ ОТПАДНИ ВОДИ

  МУЗАФЕР БИСЛИМИ
  Тел: 3229-039

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ЕКСПЛОАТАЦИЈА НА ВОЗИЛА

  Раководител, со овластување

  моб. 070 217 095

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ОДРЖУВАЊЕ
  Раководител

  РАЗИМ ДУЛОВИ
  Тел: 2621-695/ 2621-708

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ТЕХНИЧКА ПОДГОТОВКА
  Раководител

  МИЛЕ ВЕЛКОВСКИ
  Tел: 2621-695/ 2621-708

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ДИЈАГНОСТИКА
  Раководител

  ИГОР ЦВЕТИНИЌ
  Тел. 2621-695/ 2621-708

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ФИНАНСИИ
  Раководител

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА СМЕТКОВОДСТВО

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА РЕАЛИЗАЦИЈА НА ЈАВНИ НАБАВКИ И МАГАЦИНСКО РАБОТЕЊЕ
  Раководител, со овластување

  Горан Ѓорѓиевски
  е-пошта: [email protected]

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ПЛАН И АНАЛИЗА
  Раководител

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ОПШТИ РАБОТИ
  Раководител

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ХАРДВЕРСКА И СОФТВЕРСКА ПОДДРШКА НА КОРИСНИЦИТЕ НА ИНФОРМАТИЧКАТА ОПРЕМА

  ЗОРАН ЈОВАНОВ
  Тел. 3229-039

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА КВАЛИТЕТ И РАЗВОЈ

  ОДДЕЛЕНИЕ ЗА ОДРЖУВАЊЕ, РАЗВОЈ И АДМИНИСТРИРАЊЕ НА ИНФОРМАТИЧКИОТ СИСТЕМ

  ЕСРАН МУСТАФА
  Тел. 3229-039
  е-пошта: [email protected]

  ОФИЦЕР ЗА ЗАШТИТА НА ЛИЧНИТЕ ПОДАТОЦИ

  СЛУЖБЕНИ ЛИЦА ЗА ПОСРЕДУВАЊЕ СО ИНФОРМАЦИИ ОД ЈАВЕН КАРАКТЕР

  Пункт Центар 3214-769
  Пункт Ѓ.Петров 2041-598
  Пункт Карпош 3066-265
  Пункт К.Вода 2779-409/5205-949
  Пункт Драчево 2779-409
  Пункт Автокоманда 3173-089/3174-003
  Пункт Бутел 070-410-883

  Приватност

  Услови

  ул. Боро Тодоровиќ бр. 2. Општина Гази Баба, 1000 Скопје, Република Северна Македонија
  Телефон Централа: 02 3224-961 / 02 3223-593 / 02 3223-713, Факс: 02 3228-906
  Бесплатен телефонски број за собирање кабаст и градежен отпад: 0800 222 33
  Дежурен телефон: 02 3216-644 (08-20ч.)

  Секој упад и злоупотреба на веб страницата на КХС е казнив по член 251 од КЗ на Република Северна Македонија.
  © 2024 Комунална хигиена — Скопје. Сите права се задржани.

  • За нас
    • За нас
    • ДИРЕКТОР НА ЈП КОМУНАЛНА ХИГИЕНА-СКОПЈЕ
    • Дејност
    • Политика за квалитет
    • Мисија и визија
    • ISO-стандарди
    • РАКОВОДСТВО НА ЈП КОМУНАЛНА ХИГИЕНА-СКОПЈЕ
    • НАДЗОРЕН И УПРАВЕН ОДБОР НА ЈПКХС
    • Органограм
    • Фото галерија
    • Историјат
    • Собирање комунален отпад
    • Чистење на јавни сообраќајни површини
    • Селекција на отпад и трансфер центри
    • Собирање на кабаст отпад и градежен шут
    • Третман на фекални отпадни води
    • Ценовник
    • Месечен инфо
    • СТАТУТ на ЈП КХС
    • Заштитено внатрешно пријавување
    • Прописи
    • Извештаи
    • Независни ревизорски извештаи
    • Дежурен телефон
    • Еко патрола
    • Заштита на лични податоци
    • Информации од јавен карактер

    Огляд рекомендацій щодо ведення пацієнтів із клапанною хворобою серця

    У 2017 р. робочою групою з ведення пацієнтів із клапанною хворобою серця (КХС), Європейською спілкою кардіологів (ESC) та Європейською асоціацією кардіоторакальної хірургії (EACTS) були розроблені рекомендації щодо лікування й діагностики КХС. У статті представлений стислий огляд даного документа з акцентами на ключових розділах.

    Зважаючи на те що на сьогодні серед пацієнтів домінує дегенеративне ураження клапанів, найбільш розповсюдженими є кальцинуючий аортальний стеноз (АС) та мітральна регургітація (МР), тоді як аортальну регургітацію (АР) і мітральний стеноз (МС) стали діагностувати рідше. Збільшення середнього віку пацієнтів із КХС асоціюється із вищою частотою коморбідної патології, що зумовлює зростання ризику при оперативному втручанні й потребує прийняття рішення щодо проведення комплексного хірургічного лікування. Іншим важливим аспектом сучасної КХС є збільшення кількості хворих, у яких проблема лишається і після операції (ESC, 2018).

    Експерти використали широкий спектр огляду опублікованих доказових методик стосовно ведення пацієнтів (включно із діагностикою, лікуванням, реабілітацією і профілактикою) із тою чи іншою патологією з числа КХС згідно з даними комітету ESC із клінічних рекомендацій, що були схвалені EACTS. Рівень доказової бази та ефективність рекомендацій окремих опцій, відповідно до заздалегідь визначеної шкали, надані в таблицях 1 і 2.

    Рекомендації включають алгоритми прий­няття рішень при КХС, визначення термінів операції, оцінку ризиків. У даному документі основну увагу приділено набутій КХС та її лікуванню.

    Оцінка стану пацієнтів із КХС включає діагностику, кількісне визначення та аналіз механізму КХС, а також її наслідків. Рішення стосовно хірургічного втручання приймає група спеціалістів, яку ще називають «серцевою командою» із досвідом у КХС. До її складу входять кардіологи, кардіохірурги, анестезіологи та, за необхідності, лікарі загальної практики, геріа­три, електрофізіологи й реаніматологи. Залучення таких фахівців є доцільним при веденні пацієнтів із ризиками, а також для підгрупи хворих із безсимптомним перебігом захворювання, де оцінка збереження клапана є ключовим моментом у прийнятті рішення.

    Діагностика КХС

    1. Клінічне обстеження є першим кроком у діагностиці КХС та оцінці її тяжкості. Для виявлення й лікування КХС ключове значення має ретельне вивчення історії хвороби і скарг, а також належний фізичний огляд, зокрема аускультація та визначення симптомів серцевої недостатності (СН). Окрім того, особливу увагу слід приділити аналізу екстракардіальних порушень – ​супутніх захворювань і загального стану.
    2. Ехокардіографія (ЕхоКГ) – ​ключовий метод у підтвердженні діагнозу КХС, для оцінки тяжкості та прогнозу. При визначенні ступеня тяжкості КХС необхідно перевіряти відповідність результатів ЕхоКГ-обстеження анатомічним змінам і механізмам виникнення КХС, а також даним клінічного обстеження.

    3. Черезстравохідна ехокардіографія (ЧС-ЕхоКГ) рекомендується у разі недос­татньої якості трансторакальної ЕхоКГ, для виключення тромбоутворення у перед­сердях перед виконанням протезування мітрального клапана (ПМК) або при вияв­ленні дисфункції протезованих клапанів чи виникненні підозри на ендокардит. Дослідження слід проводити інтраоперативно для моніторингу результатів операції на клапанах чи при виконанні комплексних хірургічних процедур. ЧС-ЕхоКГ також відіграє важливу роль у контролі даних ПМК під час проведення втручання.

    3. Магнітно-резонансна томографія серця є еталонним методом оцінки об’ємів і функції ПШ, тому є особливо інформативною для огляду наслідків трикуспідальної регургітації. Також цю процедуру рекомендовано пацієнтам як альтернативу за неможливості проведення ЕхоКГ для оцінки тяжкості ураження клапанів, зокрема ступеня регургітації, а також об’єму шлуночків, систолічної функції, аномалій висхідної аорти і фіброзу міокарда.

    4. Мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) використовується для аналізу тяжкості ураження клапанів, особливо при аортальному стенозі. МСКТ має чимале значення для обстеження осіб із КХС, у кот­рих планують виконувати транскатетерні втручання, зокрема ендоваскулярне транс­аортальне протезування АК. МСКТ можна застосовувати для виключення ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнтів із низьким ризиком розвитку атеросклерозу.

    5. Відеофлюороскопію використовують для виявлення дисфункції механічного клапанного протеза.

    6. Біомаркери. Визначення рівня натрійуретичного пептиду типу В (BNP) може мати цінність для стратифікації ризику при АС або МР.

    7. Інші неінвазивні методи обстеження. Основною метою тестів із навантаженням є виявлення об’єктивної симптоматики при суб’єктивно безсимптомному перебігу хвороби або у пацієнтів, що мають неспецифічні ознаки. Ці процедури є корисними для стратифікації ризику при АС. Проби з фізичним навантаженням також допомагають виявити рівень рекомендованої фізичної активності, включно зі спортивними заняттями. За допомогою стрес-ЕхоКГ можна встановити кардіальну природу задишки. Прогностичне значення цього дослідження було підтверджене при АС та МР. Визначення коронарного ­резерву з використанням стрес-ЕхоКГ із добутаміном є корисним для оцінки вираженості стенозу аорти та стратифікації хірургічного ризику при АС із низьким градієнтом тиску і зниженою функцією лівого шлуночка (ЛШ). Також така процедура знадобиться для аналізу можливос­ті зворотного ремоделювання у хворих на СН і функціональну МР після втручань на мітральному клапані.

    Інвазивні методи діагностики

    1. Коронарна ангіографія широко використовується для виявлення супутньої ІХС, якщо планується оперативне втручання. Дослідження не слід проводити при гострій аневризмі аорти, великих вегетаціях на АК чи оклюзивному тромбозі протезованих клапанів, що може приз­вести до нестабільної гемодинаміки.

    2. Катетерізація серця. Вимірювання тиску й серцевого викиду або аналіз функції шлуночків і клапанної регургітації за допомогою внутрішньошлуночкової ангіографії чи аортографії обмежуються ситуаціями, коли неінвазивної оцінки цих параметрів недостатньо або вона суперечить результатам клінічного обстеження. Якщо єдиним показанням до хірургічного лікування є високий тиск у легеневій артерії, рекомендується підтвердження даних ЕхоКГ результатами інвазивного вимірювання.

    Оцінка супутніх захворювань. Тактику додаткового обстеження для оцінки коморбідних патологій визначають за результатами клінічного обстеження.

    Стратифікація ризику. Рішення щодо необхідності оперативного втручання у пацієнта із КХС приймають на основі аналізу співвідношення індивідуального ризику/корис­ті. Для цього розроблено спеціальні шкали, як-то європейська система оцінки операційного ризику (EuroSCORE). У разі прий­няття рішення про виконання хірургічного втручання необхідно враховувати насамперед думку поінформованого пацієнта та якість його подальшого життя. У літніх хворих вік, як такий, не повинен розглядатися як протипоказання до проведення операції.

    Щоб визначити показання для хірургічного лікування, необхідно провести оцінку клінічного і гемодинамічного значення складових клапанної вади. Кожна вада під час окремого оцінювання може бути недостатньо тяжкою для призначення оперативного втручання. Натомість комбінація уражень призводить до розвитку значних гемодинамічних порушень, що вимагають втручання.

    У деяких випадках немає потреби заміни усіх пошкоджених клапанів. Заміна двох клапанів обтяжена більшим ризиком ускладнень – ​як у периопераційний період, так і під час довготривалого спостереження.

    Ступінь тяжкості вираховується на основі загальноклінічного та ЕхоКГ-обстеження. У хворих із безсимптомним перебігом перед оперативним втручанням необхідні повторні обстеження.

    Показання до оперативного втручання при АР наведені у таблиці 4.

    Медикаментозна терапія АР

    Фармакологічне лікування може привести до симптоматичного покращення в осіб із тяжкою хронічною АР, які мають протипоказання до хірургічного втручання. Прооперованим хворим, у котрих зберігаються симптоми серцевої недостатності (СН) або артеріальної гіперензії (АГ), варіантом вибору є інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину і β-блокатори. Усі пацієнти із безсимптомним перебігом вираженої АГ з нормальною функцією ЛШ повинні проходити обстеження не рідше ніж раз на рік.

    Тактика лікування АС

    Терапія безсимптомного АС залишається дискусійною. Сучасні дані не підтверджують загальну рекомендацію щодо ­проведення протезування АК, навіть у ­пацієнтів із асимптомним перебігом дуже тяжкого АС. Оперативне лікування таких хворих вимагає ретельного співставлення переваг та ризиків. Транскатетерну імплантацію АК (ТІАК) безсимптомним хворим не рекомендовано.

    Показання до оперативного втручання при симптомному перебігу АС представлені ­у ­таблиці 5.

    Ведення пацієнтів із недостатністю МК

    Недостатність МК включає поняття первинної та вторинної. При первинній пошкоджений один або декілька компонентів МК. Найпоширенішою є дегенеративна етіологія – ​пролапс. Екстрене хірургічне втручання показане пацієнтам із гострою МР. Якщо причиною патології є обрив хорд, зазвичай це потребує протезування клапана (рис.).

    Показання до проведення ПМК при МС у хворих із площею отвору

    Фармакотерапія включає діуретики, β-блокатори, дігоксин або ­блокатори кальцієвих каналів, що регулюють серцевий ритм і тимчасово покращують стан хворого. Антикоагулянтне лікування з цільовим рівнем міжнародного нормалізованого відношення 2-3 на верхній межі показане пацієнтам із постійною чи персистуючою формою фібриляції передсердь.

    Недостатність трикуспідального клапана час­тіше буває вторинною внаслідок ­дисфункції ПШ через перевантаження ­тиском та/або об’ємом у разі структурно нормальних стулках (табл. 7).

    Із усього вищенаведеного та згідно з рекомендаціями експертів можна дійти висновку, що вибір ­оптимального лікування зумовлений сукупністю різноманітних факторів у кожного конкретного пацієнта.

    Підготувала Наталія Поваляшко

    Із повним текстом документа можна ознайомитися на сайті
    www.academic.oup.com

    Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 6 (61) грудень 2018 р.

    Лікування дисфункції клапанного протеза

    У разі обструктивного тромбозу механічного протеза критично хворим без серйозних коморбідностей рекомендовано термінову заміну протеза (І, В). Фібриноліз (із використанням рекомбінантного тканинного активатора плазміногену в дозі 10 мг болюсно + 90 мг за 90 хв із нефракціонованим гепарином або стрептокіназою 1 500 000 Од. за 60 хв без нефракціонованого гепарину) слід розглянути, якщо хірургічна допомога недоступна, пов’язана з високим ризиком або у разі тромбозу правих протезів (IIa, В). Хірургічне лікування може бути доцільним у разі великих (>10 мм) необструктивних тромбозів протезів, ускладнених емболією (IIa, C).

    Тромбоз розвивається переважно в механічних клапанних протезах. Однак трапляються також тромбози біологічних протезів. У таких випадках, перш ніж розглянути повторне втручання, рекомендовано провести антикоагулянтну терапію АВК та/або нефракціонованим гепарином (І, С). Антикоагулянтне лікування, принаймні до нормалізації стану, може бути доцільним у пацієнтів із потовщенням та зниженням рухливості стулок клапана, які ведуть до збільшення градієнта (ІІа, В).

    Якщо у пацієнта спостерігається парапротезний тік крові, що пов’язаний із ендокардитом чи спричиняє гемоліз, який потребує повторних переливань крові, або ж зумовлює виразну клінічну симптоматику, рекомендовано повторну операцію (I, C). Транскатетерне закриття фістули слід розглянути у разі відповідної парапротезної фістули із клінічно значущою регургітацією та/або гемолізом у хворих групи високого хірургічного ризику (IIb, C).

    У випадку дисфункції біопротеза повторну процедуру необхідно виконувати у симптомних пацієнтів зі значним збільшенням транспротезного градієнта (після виключення тромбозу клапана) або значною регургітацією (I, C). Кардіологічна команда, при врахуванні анатомічних особливостей та властивостей протезу, має розглянути проведення транскатетерної трансфеморальної імплантації «клапан у клапан» в аортальній позиції у неопрабельних хворих та осіб групи високого хірургічного ризику (ІІа, В). У безсимптомних пацієнтів із виразною дисфункцією біопротеза може бути доцільною повторна операція, якщо вона асоційована з низьким ризиком (ІІа, С).

    Підготувала Тетяна Ткаченко

    Источники:

    https://www.khigiena.com.mk/page/?id=2&rut=1d448eaffa98370b596f13e51498f5d87d33f4269b83782fe22e738cf5da42b8
    https://www.bulbankonline.bg/&rut=9eda43b9241f52b075a004c8a0176036234895c64de69a817100242c18d621fa
    https://www.uni-sofia.bg/&rut=33084b59c524b62de1c32a8c1a104b65eced9275a1b46d0e62a758acb151f5ac
    https://khigiena.com.mk/page/?id=6&rut=19ad2ea46edbb91bc3e88ad70dcf8bf662562b73a6e063c66375b8879d3ba2f5
    https://www.youtube.com/watch?v=pRctjwWhB9E&rut=5027491353c7c6b3b14a38bef37bceb5863127b629849de94dd6c033a5e399b1
    https://www.chess.com/bg&rut=41d655b937eb6c934e9e215747230619f97d9f5badf44617cc9451d2f198ffe3
    https://www.chess.com/bg/play/online&rut=17247deefc2f9a3c99ad947a8febb1ac6712ee2a2274efdfd0e57471466d6954
    https://health-ua.com/article/42250-oglyad-rekomendatcj-shodo-vedennya-patcntv—z-klapannoyu-hvoroboyu-sertcya&rut=b58e913a2689b20fa17e1193af29328fffc5b5c33cd6a809817c77865a13423e
    https://health-ua.com/cardiology/kardioxirurgiia/68233-osoblivost-vedennya-patcntv—zklapannoyu-hvoroboyu-sertcya&rut=5e5a054c4dd795b6d6c61b9164d83281df68895892aeddcdc0c2ff3f4b6f7640