Втр
У кадровій практиці є чимало запитань, на які законодавство не містить відповідей. Рішення можна прописати в Правилах внутрішнього трудового розпорядку. За роки незалежності не затверджено типових Правил, що відповідали б реаліям часу і потребам сторін трудових відносин. Ми допоможемо вам скласти дієвий документ.
Правила внутреннего трудового распорядка + ОБРАЗЕЦ
Общеизвестно, что вопросы трудового распорядка на предприятиях и в организациях зачастую регулируются устными распоряжениями или формальными управленческими процедурами.
Но с учетом более пристального в последнее время внимания законодателя и контролирующих органов к правовому регулированию трудовых отношений возрастает роль документа, систематизирующего вопросы трудового распорядка и соблюдения трудовой дисциплины на предприятии. Речь идет о Правилах внутреннего трудового распорядка (далее — Правила ВТР), с которыми сегодня более подробно мы и ознакомимся
Обязательно ли наличие Правил ВТР
О необходимости утверждения Правил ВТР отмечается в ст. 142 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ). И понятно почему — они являются одним из звеньев, регулирующих отношения работодателей и наемных работников. Так, трудовой договор (ст. 21 КЗоТ) предусматривает:
· обязанность работодателя выплачивать оговоренную заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для работы;
· обязанность работника выполнять оговоренную работу и подчиняться внутреннему трудовому распорядку.
В трудовых договорах не всегда оговариваются правила внутреннего распорядка. Да и будем смотреть правде в глаза — в качестве отдельного письменного документа составляют их нечасто. Поэтому Правила ВТР, по сути — единственный юридический документ, в котором полноценно обусловлены порядок приема и увольнения работников, время начала и окончания рабочего дня и перерыва, продолжительность рабочих смен, виды поощрений и ответственности за нарушение трудовой дисциплины.
Кроме того, ст. 29 КЗоТ вменяет в обязанности работодателя среди прочего ознакомить работника с Правилами ВТР перед началом работы. Выходит, что при отсутствии этих Правил работодатель не сможет придерживаться порядка допуска сотрудника к работе — а это уже нарушение норм трудового законодательства, что влечет ответственность по ст. 265 КЗоТ и ст. 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП). На этом акцентирует внимание Минсоцполитики в письме от 21.06.2017 г. № 312/0/22-17/13.
Более того, в то же время Минсоцполитики в письме от 28.12.2017 г. № 568/0/22-17/134 подчеркивает, что Правила ВТР обязательны также и для предпринимателей, использующих наемный труд.
Не вызывает сомнений обязательность Правил ВТР и у Гоструда. В письме от 16.10.2012 г. № 4014/21/01/01-12 в числе документов, которые необходимо предоставлять предприятию для проверки, она упоминает в т.ч. Правила ВТР.
Итак, если уж Правила ВТР необходимо утверждать, возникает вполне резонный вопрос: какова же ответственность за их отсутствие?
Мы считаем, что сам по себе факт отсутствия Правил на предприятии не влечет за собой штраф за несоблюдение трудового законодательства. Но, как подчеркивает Минсоцполитики, отсутствие правил делает невозможным соблюдение порядка допуска работника к исполнению трудовых обязанностей, установленного ст. 29 КЗоТ. А это уже штрафоопасное нарушение, которое приводит к административной ответственности должностных лиц (независимо от формы собственности и количества работников) в виде штрафа от 30 до 100 необлагаемых минимумов (от 510 грн до 1700 грн) — ч. 1 ст. 41 КоАП).
При этом вполне реалистично также применение штрафа в размере минзарплаты (в 2018 году — 3723 грн) в соответствии со ст. 265 КЗоТ за нарушение «прочих требований трудового законодательства».
Кроме того, в случае конфликтов с работниками, нарушающими трудовую дисциплину, отсутствие Правил ВТР сыграет отрицательную роль. К примеру, если нарушитель трудовой дисциплины, уволенный работодателем, подаст иск в суд, то в суде работник сможет настаивать на том, что его никто не ознакомил с требованиями трудового распорядка.
Кстати, проект Трудового кодекса Украины сохранил требование об обязательном наличии Правил ВТР.
О пользе Правил ВТР
Правила ВТР, по сути, являются управленческим регламентом: они описывают процессы приема и увольнения сотрудников, правила трудовой дисциплины и ответственность за ее нарушение. А, как известно, наличие регламента повышает качество самого процесса и снижает трудозатраты на различные согласования, споры, переделки. Разработанный с умом регламент сохранит успешный опыт предприятия в решении кадровых вопросов. И при увольнении менеджера по кадрам или юриста по трудовым отношениям кадровый учет предприятия не «обвалится», а будет подхвачен новым сотрудником в кратчайшие сроки.
Вместе с тем Правила ВТР — эффективный инструмент для решения вопросов, недостаточно урегулированных законодательством. Вот примеры некоторых из них:
· в какие сроки сотрудник должен предоставить больничный после выхода на работу?
· каким образом сотрудники должны сообщить о причине отсутствия (опоздания) на работе?
· как должен поступить сотрудник, если ему нужно срочно уйти с работы?
· должен ли сотрудник выходить на работу в день отъезда (приезда) в(с) командировку(-и)?
· какие меры будут предприняты по отношению к сотруднику, употребляющему ненормативную лексику, нарушающему дресс-код и пр. правила?
· возможен ли выход сотрудников на сверхурочные работы и в каких случаях?
Грамотно разработанные Правила ВТР позволят придать легитимность действиям администрации, которые детально не описаны в нормативно-правовых актах.
И, наконец, Правила ВТР защищают интересы работодателя. Ведь для того чтобы привлечь работников к дисциплинарной ответственности за нарушение трудовой дисциплины, следует сослаться на документ, регламентирующий правила соблюдения трудовой дисциплины, — Правила ВТР…
Продолжение материала « Правила внутреннего трудового распорядка + ОБРАЗЕЦ « газеты «Интерактивная бухгалтерия» читайте по ссылке .
Для получения доступа к вышеупомянутому и прочим материалам сервиса «Интерактивная бухгалтерия» — воспользуйтесь ТЕСТОВЫМ 3-дневным доступом к сервису .
Для наших оптовых и розничных клиентов работает наш фирменный интернет-магазин: www.vtr.su. Наш фирменный сервис дает уникальную возможность приобретать брендовую продукцию гарантированного качества физическим и юридическим лицам напрямую по ценам производителя.
Оптовикам без посредников
Мы даем уникальную возможность по поставке запчастей напрямую с нашего производства минуя всех посредников. Только наши клиенты имеют прямую связь с инженерами наших производств, менеджерами-консультантами и получают выгодные условия сотрудничества.
VTR для промышленности
Мы имеем широкие возможности по изготовлению изделий любого типоразмера из смесей и полиуретанов, отвечающих индивидуальным требованиям клиента по Вашим чертежам и образцам.
VTR для интернет-магазинов
Владельцам интернет-магазинов мы даем уникальную возможность увеличить свою конкурентоспособность за счет нашего богатого опыта, большого ассортимента и высокого качества продукции. Ждем Вас в рядах наших партнеров!
Правила внутрішнього трудового розпорядку
Широко відомо, що багато підприємств, у т. ч. і ті, де є значна кількість працівників, не опікуються питаннями трудової дисципліни. Більшість питань організації робочого часу і часу відпочинку, а також проблеми, які виникають у процесі такої організації, на цих підприємствах вирішуються усно, в робочому порядку. Але рано чи пізно на багатьох підприємствах виникає потреба формалізувати регулювання відповідних відносин. Для цього призначено спеціально створюваний на підприємстві локальний нормативний акт — Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — Правила ВТР).
Обов’язковість правил ВТР
Слід із самого початку розуміти, що КЗпП загалом виходить з обов’язковості існування Правил ВТР на підприємстві, що має найманих працівників (ст. 142 КЗпП). Визначаючи саме поняття трудового договору як угоди між працівником і роботодавцем, ст. 21 КЗпП установлює, що два основних обов’язки роботодавця (виплачувати обумовлену зарплату і забезпечувати належні умови праці) кореспондують у трудовому договорі з двома основними обов’язками працівника: виконувати обумовлену роботу та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, КЗпП у ст. 29 встановлює обов’язок роботодавця до початку роботи за укладеним трудовим договором здійснити деякі організаційно-правові заходи, у т. ч. ознайомити працівника із низкою документів, серед яких основний — це Правила ВТР. Отже, ці правила можуть і повинні містити низку умов (зокрема щодо прав і обов’язків сторін), з яких складається трудовий договір.
Отже, наявність Правил ВТР на підприємстві є обов’язковою. Проте на питання, чи передбачена відповідальність за їх відсутність, слід, очевидно, відповісти негативно. На нашу думку, за їх відсутність посадові особи підприємства не можуть бути притягнуті навіть до адміністративної відповідальності, як за інші порушення законодавства про працю (ст. 41 КпАП). Це пояснюється призначенням цього локального нормативного документа, який потрібен не працівникам, а саме власнику і адміністрації підприємства (тобто відсутністю правил ВТР навряд чи комусь, крім самого власника підприємства, завдається шкода), а також специфічністю процедури затвердження Правил ВТР (про що йтиметься нижче).
Чому наявність Правил ВТР є доцільною?
Слід наголосити, що сам роботодавець, вочевидь, може бути зацікавлений у наявності таких правил. Адже саме в них визначаються обов’язки працівника, за порушення яких може наставати дисциплінарна чи інша відповідальність. Наприклад, п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачає можливість звільнення працівника в разі систематичного невиконання ним без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу.
А отже, якщо підприємство, навіть у перспективі, допускає виникнення необхідності притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни:
а) воно повинне мати Правила ВТР;
б) ці правила мають бути складені на основі типових Правил;
в) вони повинні бути затверджені в установленому порядку (ст. 142 КЗпП);
г) працівники мають бути ознайомлені з Правилами ВТР до початку роботи за укладеним трудовим договором (ст. 29 КЗпП).
Що повинні визначати Правила ВТР?
Закон обмежується вказівкою на те, що Правилами ВТР визначається «трудовий розпорядок» (ст. 142 КЗпП). Аналіз норм КЗпП дозволяє також зробити висновок про те, що в цих Правилах визначаються чи повинні визначатися:
— тривалість щоденної роботи (зміни), тривалість її початку і закінчення (статті 52, 57);
— порядок чергування змінами при змінній роботі (ст. 58);
— час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування (ст. 66);
— обов’язки працівників щодо охорони праці (ст. 159).
Тобто, як випливає з наведеного, основним у Правилах ВТР є питання організації робочого часу і часу відпочинку.
Типові правила ВТР
Зазначена вище ст. 142 КЗпП передбачає порядок затвердження Правил ВТР і встановлює, що вони затверджуються на основі типових правил.
Нині діють Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.84 р. №213 за погодженням із ВЦРПС (далі — Типові правила №213). Є також типові правила ВТР, затверджені державними органами України для деяких підприємств і організацій. Проте для більшості чинними є названі Типові правила №213.
Типові правила №213, крім розділу щодо робочого часу, містять розділи щодо порядку прийому і звільнення працівників, їх основні обов’язки, основні обов’язки адміністрації, порядок застосування заохочень і стягнень за порушення трудової дисципліни.
Цілком очевидно, що названі Типові правила є доволі застарілими, тому багато чого з них наводити в Правилах ВТР підприємства не варто (а дещо, наприклад перелік стягнень за порушення трудової дисципліни, взагалі суперечить чинному законодавству). Не варто, на нашу думку, наводити в них і положення чинного законодавства (повторювати норми законів), які є нормами прямої дії.
Взагалі відповідальності за невідповідність Правил ВТР Типовим правилам немає, проте питання про невідповідність може виплисти у разі оспорювання працівником притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі затверджених Правил ВТР, що не відповідають Типовим. Оцінку цьому даватиме суд, і не виключено, що він стане на бік працівника.
Що варто передбачати у Правилах ВТР?
Правила ВТР слід викладати відповідно до структури Типових правил (тобто відповідно до їх розділів), обумовлюючи в необхідних випадках права і обов’язки працівників і адміністрації підприємства, пристосовані до особливостей конкретного підприємства.
Оскільки КЗпП приділяє значну увагу врегулюванню в Правилах ВТР питань організації робочого часу і часу відпочинку, слід звернути на це особливу увагу. Адже за своїм призначенням це, як випливає із закону, і є основна мета Правил ВТР.
Типові правила ВТР передбачають (пункти 14, 15), що адміністрація зобов’язана організувати облік явки на роботу і залишення роботи, а працівники зобов’язані до початку роботи відмітити своє прибуття на робоче місце, а також його залишення після закінчення робочого дня в порядку, встановленому на підприємстві.
Отже, порядок відмічання виходу на роботу і залишення роботи, а також порядок ведення обліку цих подій має бути визначено саме в Правилах ВТР. Так, наприклад, саме в Правилах слід передбачити обов’язок розписуватися в книзі виходу на роботу, відмічатися при прибутті карткою, іншим засобом автоматизованого контролю тощо. Прописуючи ці норми в Правилах ВТР, слід розуміти, що вони повинні з такою точністю, яка визначається потребами підприємства, давати змогу зафіксувати запізнення на роботу чи відсутність на роботі під час робочого часу.
Також слід пам’ятати, що, в разі виникнення трудового спору з працівником підприємства щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни (у вигляді догани або звільнення) або звільнення за прогул, передбачені затвердженими в установленому порядку Правилами ВТР способи відмічання виходу на роботу та її залишення та спосіб обліку цих подій можуть служити джерелом законних доказів порушення трудової дисципліни чи прогулу. Якщо ж книги обліку робочого часу чи технічне фіксування не передбачені Правилами ВТР, їх дані значно важче використати як докази. Акти ж, якими на практиці здебільшого фіксується запізнення чи прогул, взагалі чинним законодавством не передбачені.
Статути і положення про дисципліну
Відповідно до ст. 142 КЗпП, у деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну. Це, однак, не означає, що власники великих підприємств або їх об’єднання мають право самостійно розробити такі статути чи положення. Так, в ухвалі від 17 січня 2001 року судова колегія в цивільних справах Верховного суду України зазначала, що згадані у ст. 142 КЗпП статути та положення про дисципліну є актами законодавства України, ухваленими відповідними органами державної влади, і поширюються лише на окремі категорії працівників.
Як приклади таких документів можна навести дисциплінарні статути прокуратури, Збройних сил України, Служби цивільного захисту, органів внутрішніх справ України.
Процедура затвердження Правил ВТР
Звернімо увагу на те, що закон чітко визначив порядок затвердження правил ВТР на підприємствах. Ці правила, згідно зі ст. 142 КЗпП, а також ст. 9 Закону СРСР від 17.06.83 р. №9500-X «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями», затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Тобто адміністрація і профком вносять на розгляд трудового колективу подання щодо затвердження Правил ВТР, а затверджені вони мають бути загальними зборами або конференцією трудового колективу.
Відповідно до ст. 20 названого Закону, збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них бере участь більш як половина загальної кількості членів колективу, а конференція — не менш як дві третини делегатів. При цьому конференції трудових колективів проводяться на підприємствах, в установах, організаціях, де скликання зборів утруднене через багатозмінність або територіальну роз’єднаність цехів, відділів, дільниць та інших структурних підрозділів. Делегати на конференцію обираються за нормами і в порядку, що визначаються трудовим колективом.
Керівник не може затвердити Правила ВТР
На практиці дуже часто Правила ВТР затверджуються керівниками підприємств, організацій (іноді за погодженням із профкомом). Ця помилка є настільки поширеною, що в довідково-інформаційних системах можна віднайти навіть розпорядчі документи центральних органів державного управління (їх керівників) про затвердження Правил ВТР для працівників відповідних органів. Наприклад, постановою ЦВК від 12.05.2005 р. №82 затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Секретаріату та патронатної служби Центральної виборчої комісії. А наказом заступника міністра інфраструктури — керівника апарату від 01.07.2011 р. №198 було затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Мінінфраструктури.
Правила ВТР, затверджені з порушенням установленої процедури і не уповноваженим суб’єктом, є неправомірними, а отже, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за їх порушення також буде неправомірним.
Слід також розуміти, що Правила ВТР за змістом не повинні суперечити чинному законодавству та погіршувати права працівників порівняно з наданими законодавством.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор
Правила внутрішнього трудового розпорядку: алгоритм
ПВТР затверджує трудовий колектив за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил (ч. 1 ст. 142 КЗпП).
Профспілкові організації діють не на всіх підприємствах. Якщо профспілкова організація немає, в обговоренні та розробленні проекту ПВТР має брати участь інший уповноважений представницький орган трудового колективу (уповноважений представник трудового колективу), наприклад, Рада трудового колективу.
ПВТР повинні містити всі реквізити, передбачені Національним стандартом України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020).
Кожен додаток до ПВТР повинен мати відмітку з посиланням на відповідний пункт (підпункт) тексту ПВТР. Відмітку проставляють у верхньому правому куті першого аркуша додатка.
Проект ПВТР візують за потреби заінтересовані посадові особи (найчастіше — заступник керівника, голова представницького органу трудового колективу, юрисконсульт).
Підписує ПВТР керівник підрозділу, у якому складено документ і який відповідальний за його зміст (найчастіше — керівник кадрової служби).
У наказі про введення в дію ПВТР визначають строки та порядок ознайомлення працівників з ПВТР.
Источники:
https://frazite.com/a/%D0%92%D0%A2%D0%A0&rut=b3690d138e7bcd3ce7f025564a1e80d5423b4d7d56b316dea07d6f014da14ee7
https://chromewebstore.google.com/detail/btroblox-making-roblox-be/hbkpclpemjeibhioopcebchdmohaieln&rut=e096db904bdb1a182d60a07c79c67e577bac15089cd4089b0a6919588574398a
https://buh.ligazakon.net/ru/analitycs/181722_pravila-vnutrennego-trudovogo-rasporyadka—obrazets&rut=499489505ca382d39ccffcaf8cc97c9e317ac401009ed442d8bcc6683da33b35
https://vtr.su/&rut=f499599ec0b4e3841acb4756fa70f9668c39c6aae2afb9a9f347adf183db0d3d
https://smartfin.ua/blog/pravila-vnutrishnogo-trudovogo-rozporyadku-zrazok&rut=6a0d709765033e14c48eed3a36388af8838d7db9ab09fbc5ec0b0dbeb144ec8c
https://online.dtkt.ua/2013/40/59625&rut=9b352ed8d1283316665a61009e540c80bd43cca8471a1a2517c4fa04dc8ca810
https://prokadry.com.ua/article/3548-qqq-17-m2-pravila-vnutrshnogo-trudovogo-rozporyadku&rut=dca0b4783feafb6ba5b8e7497783ffed0673b0045f43a744e9212df4f5c53004
https://smartfin.ua/blog/pravila-vnutrennego-trudovogo-rasporyadka&rut=ed3afef1a2d7b38a53eb82bb84f42f9e0df1fdcc65cba63aabd9adf12bf562c3
https://nalog-nalog.ru/kadrovye_dokumenty_i_obrazcy/pravila_vnutrennego_trudovogo_rasporyadka_-_obrazec-23/&rut=88a776f42b94da406c7c713e8f2401f196343d224d4cbe522954af09f4a3eb24