Берет

Жіночі берети

Клієнти з підпискою Black отримують безкоштовну доставку товарів маркетплейсу та зі складу Kasta (товари з позначкою «діє Black») у будь-яке відділення чи поштомат «Нова пошта» при передплаті замовлення онлайн. Умови підписки діють на замовлення від 169 грн.

Безкоштовна доставка товарів зі складу у відділення «Укрпошта»

Підписка Black надає безкоштовну доставку товарів Black зі складу Kasta у будь-яке відділення «Укрпошта» при оплаті карткою онлайн. Умови підписки діють на замовлення від 169 грн.

Кешбек 3% на товари Black

Ми повертаємо 3% з кожної покупки, на яку діють умови Black та яка була передплачена карткою онлайн. Накопичені кошти можна вивести на картку чи використати на наступні покупки з Kasta. В період розпродажів для підписників Black кешбек може збільшуватись до 30%

Берет

Берет — мягкий головной убор без козырька. В вооруженных силах разный стран применяется как парадный головной убор и отличительная особенность некоторых подразделений специального назначения.

История

Прообразом современного берета был, вероятно, кельтский головной убор . В Средние века берет получает широкое распространение, как среди гражданского населения, так и в армии. Об этом позволяют судить книжные миниатюры. В эпоху позднего средневековья появляются указы о введении военной униформы, где в качестве основного головного убора фигурирует берет .

Популярность берета в Европе начала падать с середины XVII века с появлением треуголки. Берет продолжили носить только некоторые военные подразделения (шотландцы и швейцарская гвардия папы римского). «Второе рождение» берет пережил перед Первой мировой войной, когда его официально ввели в танковые войска и некоторые технические подразделения.

Вооружённые силы (ВС)

Использование беретов в вооружённых силах — феномен относительно недавний и датируется началом ХХ в. Ранее отдельные части шотландских горцев армии Великобритании носили шапочки, напоминающие береты ещё в XVII и XVIII веках. Вообще же головной убор , который люди знают под именем « берет », был широко распространён в стране Басков, на территории Франции и Испании примерно в то же время. Интересно, что по-итальянски берет так и будет — basco. Аналогично в Бретони, Франция , берет был традиционным элементом одежды рыбаков. Более или менее широкое распространение беретов в вооружённых силах началось с Первой мировой войны. По некоторым данным французские танкисты начали носить разные версии мягких басконских беретов, как большие, так и малые, вне строя и при выполнении заданий.

Толчок к б/м широкому применению беретов дала Великобритания . Практически после каждой войны в британской армии появлялись те иные нововведения, касающиеся формы одежды. Медвежьи шапки гвардейцев англичане переняли у Наполеоновской императорской гвардии. От поляков пришёл уланский кивер (ранее он был принят французами (1811 г.) и немцами (1809-1813)). Другие кивера, как, например, тяжёлый пехотный, были в моде среди английских колониальных союзных частей; высокий кивер, принятый в 1855 г., был почти точной копией французского. Кивер с плоской тульей пришёл от американцев — некое подобие тех кепи , в которых воевали как южане, так и северяне. Каска с пикой наверху пришла от немцев и продержалась в британской армии довольно долгое время.

Берет не стал исключением. Едва ли не с появлением танков как рода войск персонал, занятый их обслуживанием и управлением, начал ломать голову — что на неё надеть, находясь в танке, поскольку жёсткая фуражка была крайне неудобна. Её приходилось надевать козырьком назад, и к тому же на ней моментально появлялись масляные пятна. Простой кожаный шлем , выдававшийся танкистам, равно был не всегда удобен, не говоря уж о касках. В мае 1918 г. генерал Эллес и полковник Фуллер, находясь в Бермикуте, обсуждали будущее Танкового корпуса английской армии и соответственно форму одежды. В Бермикуте тогда же был расквартирован французский 70-й полк Альпийских егерей, и Эллес предложил как вариант использовать их берет . Эллесу понравился их чёрный берет , тем паче, что многие егеря в свое время прошли обучение в Танковой школе и имели прочные связи с Танковым корпусом. Чёрный цвет также был выбран не в последнюю очередь за его практичность — на нём не были заметны масляные и прочие пятна. Поскольку при том уровне развития техники танк требовал постоянного ухода, совсем не запачкаться было невозможно и в первую очередь это касалось головного убора.

После войны, когда вопрос об официальных изменениях формы одежды рассматривался на высоком уровне, Эллес, который был пропагандистом беретов, привел ещё один аргумент — во время манёвров в берете удобно спать и он может использоваться как подшлемник. После продолжительных дебатов в министерстве обороны чёрный берет был официально одобрен указом Его Величества от 5 марта 1924 г.

Чёрный берет оставался исключительной привилегией Королевского Танкового корпуса довольно долгое время. Потом практичность этого головного убора была замечена остальными, и к 1940 г. все бронетанковые части Великобритании стали носить чёрные береты . После Второй мировой войны, когда в армии вводился синий берет , Королевский Танковый полк добился исключительного права на ношение чёрного берета. Кроме них, такое право было даровано только Вестминстерским драгунам.

Чёрный берет стал в некотором роде символом бронетанковых частей во всем мире. Чёрные танковые береты были распространены практически везде, где были бронесоединения — что в Германии, что в СССР, что в Америке. Вторая мировая война придала беретам новую популярность. Английские и американские диверсанты, забрасывавшиеся в тыл к немцам, в частности, во Францию, быстро оценили удобство беретов, особенно тёмных расцветок — под них было удобно прятать волосы, они защищали голову от холода, берет использовался как подшлемник и т. д. Некоторые английские части ввели береты в качестве головного убора соединений и родов войск. Так, например, было с SAS — Специальной Авиадесантной Службой, подразделением специального назначения, занимавшимся диверсиями и разведкой в тылу врага — они взяли берет песочного / рыжевато-коричневого цвета (он символизировал пустыню, где САСовцам приходилось много работать против армии Роммеля). Британские парашютисты выбрали берет малинового цвета — по легенде этот цвет предложила писательница Дафна ДюМорье, жена генерала Фредерика Брауна, одного из героев Второй мировой войны. За цвет берета парашютисты немедленно получили прозвище «вишенки» («cherry berry»). С тех пор малиновый берет стал неофициальным символом военных парашютистов по всему миру. Британские коммандос, а также морские диверсанты — предшественники СБС, Специальной Лодочной Службы — и королевская морская пехота и экспериментировали в беретами зелёного цвета. Поскольку единых правил, регулировавших расцветку и форму беретов, не было, то цвета порой значительно различались — у парашютистов был весь спектр малинового, от обычного до тёмно-густого, САСовцы носили светло-коричневые, коричневые, хаки и блёкло-рыжие.

Какого цвета береты носят, какие войска?
Согласно приказов Министерств и ведомств на сегодняшний день:
— голубой берет (с 1968 года) — части и подр. ВДВ и СпН ГРУ;
— черный берет — танковые и части мор. пехоты;

— краповый (малиновый) берет-до1968 г. -ВДВ, с 90-х г. г. -подр. СпН ВВ, вручается после сдачи квалификационных экзаменов или подтверждения звания бойцов СпН ВВ;

«Мілітарний код»: Про берети військовослужбовців Збройних Сил України

Міністерство оборони України продовжує цикл «Мілітарний код». Сьогодні розповідь присвячена беретам військовослужбовців Збройних Сил України.

З появою уніфікованої форми одягу в XVI-XVII ст полководцям на полі бою необхідно було вирізняти один військовий підрозділ від іншого. Так з’явились приборні кольори. З розвитком військового мистецтва армії ставали все масовішими, а приборні кольори почали вказувати не скільки на окремі підрозділи, стільки на рід військ. Перша світова війна остаточно поставила крапку на різнобарвних одностроях. Відтепер на рід військ вказували лише окремі елементи захисного польового однострою. В українському війську періоду перших визвольних змагань в різні періоди на приналежність до певного роду військ вказували випушки на погонах, околиші кашкетів, петлиці, підкладки знаків розрізнення, кутки на рукавах і нарукавні тризуби приборного кольору.

Військовий однострій не є чимось сталим, він постійно розвивається відповідно до світових тенденцій і потреб часу. Так вже під час Другої світової війни на однострої майже не лишилося кольорових елементів, які не можна було б самостійно прикріпити або пришити. У цей же час внаслідок формування на території Великої Британії військ європейських країн, окупованих Німеччиною, в мілітарну моду багатьох армій світу входить берет приборного кольору, в повоєнний час берет поширився в більшості країн світу. З подальшою уніфікацією форми одягу в багатьох країнах світу кольоровий берет лишився майже не єдиним елементом приборного кольору на однострої. Залежно від національних мілітарних традицій кількість приборних кольорів коливається в межах від шести до шістнадцяти кольорів, в тім зазавичай їх кількість дорівнює дев’яти – дванадцяти (слайд 1).

Берет як традиційний кельтський одяг з’явився ще у середні віки, в тім як елемент військової форми одягу він вперше був впроваджений у Франції в другій половині XIX ст. Втім, появі берету звичного для нас вигляду ми повинні завдячувати французьким танкістам часів Першої світової війни. Берет не мав виступаючих країв, щільно облягав голову, а чорний колір робив малопомітними плями від пального та мастил. Мода на чорні берети в танкових частинах швидко поширювалася в багатьох європейських країнах.

Чорний берет українських танкістів не лише відповідає загально-світовим традиціям, а й має посилання до часів Української Народної Республіки, де для інженерно-технічних частин було встановлено чорний приборний колір (слайд 2).

Родоначальниками парашутно-десантних військ також були британці, які і запровадили моду на темно-червоний берет для цього роду військ.

З зазначених вище причин десантники майже всіх країн світу отримали берети схожого кольору. Навіть перший берет радянських десантників, введений 1967 року, мав малиновий колір. Під час вторгнення радянських військ до Чехословаччини 1968 року з метою введення в оману місцевого населення, радянські десантники отримали блакитні берети, що дало можливість видати їх за представників Організації Об’єднаних Націй. І якими б не були в подальшому розповіді про берет кольору неба, цей ганебний вчинок радянського керівництва не можна забувати. Так, 2017 року історична справедливість була відновлена і українські десантники отримали темно-бордові берети (марун), як і у більшості їх побратимів з інших країн (слайд 3).

Підрозділи морської піхоти європейських країн зазвичай мають темно-зелений або темно-синій колір. І тут необхідно конкретезувати. Країни, в яких морська піхота виконує функцію частин охорони або берегової оборони – мають берети загально-флотського темно-синього кольору, ті ж країни де Морська піхота — це елітні підрозділи, спрямовані на виконання спеціальних завдань, мають берети темно-зеленого кольору. Саме з цієї причини українські морські піхотинці і отримали берети синьо-зеленого кольору (морської хвилі) (слайд 4).

Залежно від національних традицій, кожна країна має берети певного кольору для частин, яким не встановлено окремий приборний колір. Зазвичай вони мають колір, близький до кольору однострою. У Сполучених Штатах це чорний берет, який виконаний в одній кольоровій гамі з темно-синьою службовою формою. У більшості країн для Сухопутних військ використовується оливковий колір. У Повітряних Силах це різні відтінки синього або блакитного. У Військово-Морських Силах – темно-синій або чорний. Подібним же шляхом пішли і наші Збройні Сили. В якості загально-військового берета визначено світло-оливковий берет (степ), для Повітряних Сил – сіро-синій (грозове небо), для Військово-Морських Сил – темно-синій (ескадра), для Сил спеціальних операцій – світло-сірий (сталь) (слайд 5).

В якості приборного кольору для ракетних військ і артилерії обрано яскраво-червоний (полум’я). Це не лише відповідає загальносвітовим тенденціям, а й має історичне підґрунтя адже артилеристи УНР мали такий самий приборний колір (слайд 6).

В якості приборного кольору Військової служби правопорядку обрано світло-червоний колір. Як і в попередніх випадках цей колір є традиційним для цієї категорії військовослужбовців більшості країн світу. Протягом певного відрізку часу червоний колір використовувався в бойовій жандармерії УНР (слайд 7).

Власні берети отримали гірські піхотинці. Темно-сірий колір (грунт) – це колір гір, що підкреслює специфіку діяльності цих військ (слайд 8).

Військовослужбовці Президентського полку, вже традиційно для нашого війська, використовують берети малинового кольору (пурпур). Малиновий колір є не лише кольором козацької звитяги, але й в геральдиці та вексилології має ще іншу назву – пурпур. Історично пурпур найкоштовніший барвник і використовувати його мали можливість лише найвищі верстви населення. Це також має підкреслювати специфіку підрозділу – репрезентацію Збройних Сил України під час офіційних заходів і зустрічі іноземних представництв (слайд 9).

Тож як видно зі зазначеного вище, військовослужбовці Збройних Сил України мають сучасний однострій, який не лише відповідає світовим тенденціям, а й має власне історичне підґрунтя.

Спікер: Ігор Непота – начальник відділу розробки та впровадження військової символіки Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України.

К сожалению, запрашиваемая страница не существует.

Ничего не найдено по данному запросу. Попробуйте воспользоваться поиском чтобы найти то, что Вам нужно!

• Воспользуйтесь поиском
• Перейдите на главную страницу.

Вам также может быть интересно

Верхняя одежда

В истории вещей, как и у людей, есть свои любимцы и одиночки. Востребованность —

Аксессуары

Можно ли сегодня встретить девушку или женщину, которая бы ни разу не воспользовалась губной

Верхняя одежда

Свадьба — одно из самых волнительных и долгожданных событий в жизни каждой молодой пары, и

Аксессуары

Кожаные сумки-трансформеры появились относительно недавно, однако уже смогли завоевать большую популярность у всех тех,

Верхняя одежда

Бывало ли с вами такое, что в модном пуховике или зимней куртке на синтепоне

Источники:

https://kasta.ua/uk/market/berety-zhenskie/&rut=7cfe40b2f73d2b1fbb1df925d69c59dbedee23bdae3d1ff060f46076f670745f
https://forma-odezhda.com/encyclopedia/beret-1/&rut=f08bccd25aaa558246177525cb03263f8d2c6934c7fbe85d41550a8acf6f8966
https://www.ukrmilitary.com/2020/07/berets.html?m=1&rut=ce53d40cda1bd29805a0b502e17ad3d6c304f0b279b216f7bff9467b271745da
https://hystoryfashion.ru/golovnyie-uboryi/istoriya-bereta.html&rut=9b12dfbfbe1ec72c0cb55d0ddf7ccd67c1b1b25668fcb38c026e08925e0c2098