Шарлотта бронте

Шарлотта Бронте – лучшие книги

Главная героиня одного из самых популярных романов на планете Джейн Эйр — девушка удивительной силы воли и твердых убеждений. Еще с детства она не боялась дать отпор обидчикам, навлекая на себя гнев тетки, в чьем доме находилась на попечении. Несмотря на родственную связь и обещание, данное сугу (воспитать его племянницу как собственное дитя), опекунша относилась к малышке с неприязнью и видела в ней лишь обузу. Это начало истории о девочке, которой суждено еще не раз столкнуться с дностями на пути к самостоятельной жизни. Роман, вышедший в середине века, вызвал большой общественный резонанс, породив как восхищение, так и негодование…

Любовь в готическом поместье, покушение на убийство, сумасшедшая супруга главного героя, запертая на чердаке, — в романе Шарлотты Бронте «Джейн Эйр». Любовь на фоне мрачных вересковых пустошей приводит к помешательству и смерти героев романа Эмили Бронте «Грозовой перевал». Два лучших романа о любви – в одной книге.

Готическое поместье, любовь, покушение на убийство, сумасшедшая супруга главного героя, запертая на чердаке, — в самом известном романе Шарлотты Бронте ДЖЕЙН ЭЙР. «Учитель» — роман, опубликованный после смерти Ш.Бронте. В истории любви молодого учителя Уильяма Кримсворта и его ученицы Фрэнсис угадывается биография писательницы: учеба в Брюсселе и романтические чувства к преподавателю пансионата.

Творчество уникальных «трех сестер» Бронте в сочетании с их волнующей и трагической судьбой — феномен английской литературы. Их талант буйно расцвел на одной почве — суровой почве затерявшегося в йоркширской глуши дома сельского священника, а потому романы сестер Бронте проникнуты схожими страхами, радостями, надеждами, разочарованиями. Старшие, Шарлотта (автор «Джейн Эйр», популярнейшей истории гувернантки-Золушки) и Эмили (автор «Грозового перевала», одного из самых великих и таинственных произведений в мировой литературе), давно признаны классиками. Младшая, Энн, — значительная викторианская писательница; в настоящем издании представлен…

Люси Сноу – юная сирота, у которой нет ни денег, ни родных. Однако у нее есть отличное образование, твердый характер и достаточно авантюрный склад ума, чтобы в одиночку отправиться на континент и подыскать выгодное место учительницы английского языка в респектабельном пансионе для молодых девиц. Именно там, среди упорного повседневного труда и мелких женских интриг, судьба сводит ее с двумя очень разными мужчинами – англичанином Джоном и бельгийцем Полем. Первый кажется истинным образцом спокойного британского обаяния, второй мрачен, резок и неровен. Первый вызывает у Люси теплую симпатию, второй – целую бурю противоречивых чувств. Но…

Шарлотта Бронте (1816—1855) — знаменитая английская писательница, чьи великие романы вошли в историю литературы и актуальны до сих пор. Родилась в семье викария, получила педагогическое образование и работала гувернанткой. Первый поэтический сборник выпустила в соавторстве с сестрами Эмили и Энн. Ее во многом автобиографичный роман «Джейн Эйр» сегодня можно назвать «культовым бестселлером». Он принес Бронте неимоверный успех, дружбу с У. Теккереем и положение в высшем обществе. Интерес к ее фигуре был настолько сильным, что сразу же после смерти Бронте была написана ее биография, а в наше время ее именем назван кратер на Меркурии. Роман…

Молодой человек по имени Уильям Кримсворт отправляется в Брюссель, где устраивается работать учителем в школе для мальчиков у господина Пеле. Спустя время Уильям начинает совмещать новую работу с преподаванием в женском пансионе. Молодой учитель сразу же привлек внимание директрисы пансиона, Зораиды Рюте. И внимание это стало взаимным. Но однажды в стенах пансиона Уильям встречает способную и скромную ученицу по имени Фрэнсис Анри. Талантливая девушка становится его любимой ученицей. Вскоре Уильям понимает, что влюбился в кроткую и нежную Фрэнсис. О вспыхнувших между учителем и воспитанницей чувствах узнает мадемуазель Рюте. И в юной Фрэнсис она начинает видеть соперницу, от которой нужно избавиться любой ценой.

В поисках лучшей доли Джен Эйр, сирота, страдающая от притеснений родственников и школьных наставников, становится гувернанткой и начинает новую счастливую жизнь в Торнфилде. Спустя некоторое время Джен начинает понимать, что Рочестер, хозяин скрывает от нее какую-то тайну. Несложный язык и захватывающий сюжет романа в пересказе Анны Клейберн делают чтение приятным занятием. Для всех, кто стремится овладеть английским языком самостоятельно или с преподавателем.

Последний, незавершенный роман Ш.Бронте (1816-1855) «Эмма», впоследствии дописанный другой английской писательницей К.Сейвери, скрывшейся под псевдонимом «Another Lady», впервые публикуется на русском языке. В книгу включены интересные материалы о единственном в своем роде литературном феномене: «трех сестрах» из провинциального английского городка Хоуорт — Шарлотте, Эмили и Энн Бронте.

«Учитель» — первый роман Шарлотты Бронте, опубликованный только после ее смерти. В истории любви молодого учителя Уильяма Кримс-ворта и его ученицы Фрэнсис угадывается биография Бронте: учеба в Брюсселе и романтические чувства к преподавателю пансионата. «Шерли» — пылкое описание конфликта поколений, полов и социальных слоев. Фабрикант Роберт Мур собирается жениться на богатой наследнице Шерли, хотя его сердце принадлежит бесприданнице Кэролайн, а сама Шерли влюблена в брата Роберта, нищего учителя. Будет ли финал счастливым?

«Джейн Эйр» — особенная книга. Не счесть, сколько поколений девочек и девушек украдкой роняли слезы на страницы с историей о юной гувернантке — маленькой, хрупкой, но невероятно стойкой к невзгодам и верной своим убеждениям, которая после многих испытаний соединилась, наконец, со своим возлюбленным. Но дело не в том, что роман с теперешней точки зрения донельзя сентиментален. Шарлотта Бронте одной из первых в английской, да и вообще в литературе осмелилась так искренне, так страстно и, в конечном счете, так правдиво рассказать о любви, о вере, о долге, о простых человеческих чувствах. И была за это щедро вознаграждена. «Джейн Эйр» и…

У этой книги интересная судьба. Первые две главы романа написаны в 1854 году Шарлоттой Бронте, автором знаменитой «Джен Эйр». А завершила его через полтора столетия Клэр Бойлен, и сделала это, по мнению критиков, замечательно.
Матильда Фитцгиббон — воспитанница женской школы в провинциальной Англии. Когда выясняется, что девочка не является богатой наследницей и не помнит своего прошлого, местный джентльмен мистер Эллин и бездетная вдова Изабель Челфонт начинают собственное расследование, пытаясь выяснить, кто же она на самом деле.

В настоящую книгу сочинений английских писательниц сестер Бронте вошли произведения наиболее известной из сестер Шарлотты Бронте (1816—1855): роман «Джейн Эйр» (1847), хорошо знакомый советским читателям, и стихотворения разных лет.

Творчество сестер Бронте в сочетании с их волнующей и трагической судьбой – феномен английской литературы. Славу Эмили Бронте принес «Грозовой перевал» – «романтичнейший роман», «дьявольская книга, объединившая все самые сильные женские наклонности». Перу Шарлотты Бронте, автора любимой многими поколениями читательниц «Джейн Эйр», истории Золушки-гувернантки, принадлежит и ряд других, не менее увлекательных произведений. В данный том вошли также «Сказки Ангрии» – юношеские повести, действие которых перенесено в несуществующую африканскую страну, и прекрасный классический роман о любви «Учитель».

Fiery passion, shocking secrets, and a compelling, vulnerable heroine in peril have made «Jane Eyre» an enduring favorite. When Jane becomes governess at gloomy Thornfield Hall, she falls deeply in love with the brooding, tormented Edward Rochester—and he with her. But soon Jane realizes that the house holds terrifying mysteries. What is Rochester hiding from Jane? Will their smoldering relationship survive—or will Jane be left heartbroken and exiled?

В настоящем издании вниманию читателей предлагаются две ранние повести Шарлотты Бронте — автора знаменитых романов «Джейн Эйр», «Шерли», «Городок» и «Учитель» — повести «Текущие события» и «Возвращение Заморны», входящие в так называемый Ангрианский цикл и переносящие нас в никогда не существовавшие английские колонии в Африке. На страницах двух этих маленьких, романтических по духу и включающих в себя элементы готики повестей бушуют неистовые страсти: государства создаются и рушатся, верные друзья коварно предают своих правителей, а любовь толкает героев разделить полный опасностей и невзгод путь своих избранников, оказавшихся в изгнании.

Поначалу это была просто увлекательная игра, в которую играли дети скромного сельского священника Патрика Бронте, сочиняющие захватывающую историю из жизни оловянных солдатиков. Имена Шарлотты, Эмили и Энн Бронте давно вошли в золотой фонд мировой литературы, и лишь трагическая ранняя гибель помешала их брату Брэнуэллу сравняться с сестрами. А плод детской игры превратился в шедевр раннего творчества Шарлотты Бронте, написанный в соавторстве с братом, — причудливую романтическую сказку для взрослых, предвосхитившую «литературные легенды» XX века.

Три самые романтичные истории великой английской писательницы — под одной обложкой! Роман «Джен Эйр» вошел в золотой фонд мировой литературы. В поисках лучшей доли сирота Джен становится гувернанткой в богатом поместье и понимает, что ее хозяин, мистер Рочестер, скрывает какую-то тайну. «Учитель» — первое произведение Бронте, опубликованное только после ее смерти. Это история любви молодого учителя и его воспитанницы. Также в издание вошел неоконченный роман «Эшворт». Эти сюжеты стали классическими для мировой литературы.

Эшворт — незаконченный роман Шарлотты Бронте, начатый ею в 1841 году, незадолго до поездки в Бельгию. Многое из написанного в романе доказывает, что в детстве отец сестер Бронте давал им хорошие уроки политики и религии. Страницы незаконченной книги пестрят обилием наименований политических идеологий и религиозных направлений.

Русскоязычному читателю Шарлотта Бронте известна главным образом как автор романов «Джейн Эйр», «Шерли», «Городок» и «Учитель». Однако наследие Шарлотты Бронте отнюдь не исчерпывается только этими произведениями. Так в вышедшем в издательстве «Азбука-Аттикус» сборнике «Сказки Ангрии» впервые на русском языке были представлены две ранние повести писательницы из так называемого Ангрианского цикла — «Текущие события» и «Возвращение Заморны». Повести, предлагаемые вниманию читателей в настоящем издании, — «Мина Лори» и «Стэнклифф-отель» — являются продолжением Ангрианского цикла. На их страницах мы вновь встречаемся с необузданными страстями, изменами и предательством, бушующими на просторах африканской Ангрии и, однако же, столь хорошо знакомыми Шарлотте Бронте но ее родной Англии.

Шарлотта бронте

Получайте еженедельно свежие новости

Разделы

О проекте

• Информация о проекте
• Реклама
• Вакансии
• Правила защиты информации
• Редакция сайта
• Правила работы с сайтом
• Политика обработки файлов cookie

Получайте еженедельно свежие новости

Мы в соцсетях:

Нашли опечатку? Помогите исправить её! Выделите ее и нажмите CTRL + ENTER orphus

Мы в соцсетях:

© «24smi.org», 2010 — 2024. Использование материалов, авторские права на которые принадлежат 24smi.org, возможно только с прямой активной ссылкой на первоисточник. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, содержащейся в рекламных объявлениях.

Категория интернет-ресурса

Шарлотта бронте

Получайте еженедельно свежие новости

Разделы

О проекте

• Информация о проекте
• Реклама
• Вакансии
• Правила защиты информации
• Редакция сайта
• Правила работы с сайтом
• Политика обработки файлов cookie

Получайте еженедельно свежие новости

Мы в соцсетях:

Нашли опечатку? Помогите исправить её! Выделите ее и нажмите CTRL + ENTER orphus

Мы в соцсетях:

© «24smi.org», 2010 — 2024. Использование материалов, авторские права на которые принадлежат 24smi.org, возможно только с прямой активной ссылкой на первоисточник. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, содержащейся в рекламных объявлениях.

Категория интернет-ресурса

Шарлотта бронте

Login

• Home
• History & Society
• Science & Tech
• Biographies
• Animals & Nature
• Geography & Travel
• Arts & Culture
• Money

• Games & Quizzes
• Videos
• On This Day
• One Good Fact
• Dictionary
• New Articles

• Lifestyles & Social Issues
• Philosophy & Religion
• Politics, Law & Government
• World History

• Health & Medicine
• Science
• Technology

• Browse Biographies

• Birds, Reptiles & Other Vertebrates
• Bugs, Mollusks & Other Invertebrates
• Environment
• Fossils & Geologic Time
• Mammals
• Plants

• Geography & Travel

• Entertainment & Pop Culture
• Literature
• Sports & Recreation
• Visual Arts

• Companions
• Demystified
• Image Galleries
• Infographics
• Lists
• Podcasts
• Spotlight
• Summaries
• The Forum
• Top Questions
• #WTFact

• 100 Women
• Britannica Kids
• Saving Earth
• Space Next 50
• Student Center

Шарлотта Бронте — о писателе

Шарлотта Бронте — английская поэтесса и романистка.

Псевдоним: Каррер Белл (Currer Bell)

Родилась в семье сельского священника в Йоркшире. Шарлотте Бронте едва минуло пять лет, когда умерла её мать, оставив бедному священнику семью из 5 дочерей и сына. Слабый здоровьем и любивший уединение, Патрик Бронте мало обращал внимания на воспитание детей, которые вообще очень редко видели его. Дети были предоставлены самим себе и заботам 8-летней старшей сестры Марии, на которую пала обязанность вести скудное хозяйство. Суровая, лишённая разнообразия и тёплых красок окружавшая их болотистая местность, невесёлая картина кладбища, неприветливость и грубость немногих обывателей, с которыми детям…

приходилось сталкиваться — такова была безотрадная действительность, побуждавшая детей ещё глубже уйти в свой внутренний идеальный мир, в котором ничего не было похоже на окружающее.

Событие, оставившее глубокий след в замкнутой жизни этой странной семьи — было вступление старших сестёр, Марии и Елизаветы, в школу в Ковэн-Бридже (1824), недалеко от их селения Гаворт. Неприветливая школа, не давшая никакой пищи для их умственного развития и подорвавшая их без того слабое здоровье — была яркими красками описана Шарлоттой в романе «Джейн Эйр». Через год старшая, Мария, больная вернулась домой и умерла, а через несколько месяцев за ней последовала в могилу и вторая сестра, Елизавета. Оставшись старшей в доме, 9-летняя Шарлотта вынуждена была взять на себя обязанности хозяйки и продолжать дома своё образование, в тиши и уединении отдаваясь своей склонности к писательству.

В 1835 году Шарлотта поступила на место гувернантки, но слабое здоровье и непривлекательность жизни в чужом доме вынудили её отказаться от этих занятий. Шарлотта задумала вместе с младшими сёстрами открыть школу, и, чтобы подготовиться к этому делу, она с сестрой Эмилией решилась пополнить свои знания по французскому языку и литературе на континенте, с этой целью в 1842 они едут в Брюссель. Вернувшись на родину, сёстры наконец решились выступить с первыми плодами своей литературной деятельности. Весной 1846 появился небольшой томик их стихотворений под псевдонимом Коррер (Шарлотта), Эллис (Эмилия) и Актон (Анна) Белль, оставшийся незамеченным публикой.
Неудача эта не обескуражила сестёр писательниц, и они с тем же увлечением взялись за писание рассказов в прозе: Шарлотта написала повесть «Учитель» (The Professor), Эмилия — «Грозовой перевал» (Wuthering Heights), а Анна — «Агнес Грей» (Agnes Grey). Последние две повести нашли себе издателя, a «Учитель» был отвергнут всеми. Несмотря на это, Шарлотта со свойственным ей пылом и страстью продолжала свою литературную деятельность.

В октябре 1849 года появился её новый роман «Джейн Эйр» (Jane Eyre), сразу завоевавший себе решительный успех. Немного книг с неизвестным именем автора на заголовке было встречено с таким общим и бесспорным одобрением.

«Шерли» (Shirley), второй роман Шарлотты Бронте, вызвавший к себе особый интерес мастерски нарисованной картиной жизни рабочих в провинции, — был написан при крайне грустных обстоятельствах жизни писательницы; в сентябре 1848 года умер её брат, Бренуэлл Бронте, много обещавший талантливый юноша, после нескольких лет рассеянной жизни, сведшей его в могилу. В декабре 1848 года умерла Эмилия, и в мае 1849 — Анна. Когда после появления второго её романа (1849) псевдоним Шарлотты Бронте был раскрыт, перед Шарлоттой открылись двери лучших литературных кружков Лондона, но для болезненной и привыкшей к уединению девушки было тягостно общественное внимание, и она бо́льшую часть времени проводила в старом церковном доме в Гаворте. В 1853 появился её последний роман «Городок» (Villette), который по живому и правдивому описанию жизни в пансионе не уступает первым, но слаб в отношении стройности самой фабулы.

В 1854 году, несмотря на приступы недуга, сведшего в могилу её сестёр, Шарлота вышла замуж за священника в приходе своего отца — Артура Николлса Бейлля, но уже 31 марта 1855 она умерла. Это случилось после того как она с супругом попала под сильный дождь во время прогулок по любимым вересковым полям. Беременность и сильная простуда спровоцировали обострение туберкулёза — семейной болезни Бронте. После её смерти был издан её первый литературный опыт, повесть «Учитель». В том же 1854 году Шарлотта начала роман «Эмма», который, по оценкам критиков, должен был стать такой же сенсацией, как и «Джейн Эйр». Шарлотта написала всего лишь две главы этой книги, но из-за ухудшения здоровья так и не успела её закончить. Спустя полтора века Клер Бойлен доделала работу Бронте, и книга вышла в свет.

Шарлотта Бронте считается одной из талантливейших представительниц школы Теккерея, её любимого писателя. Обладая крайне нервным и впечатлительным темпераментом, она в высокой степени владела тем, что Гёте называет секретом гения — способностью проникнуться индивидуальностью и субъективным настроением постороннего лица. При ограниченном кругозоре наблюдений, она с поразительной яркостью и правдой изображала всё, что ей приходилось видеть и чувствовать. Если иногда чрезмерная яркость образов переходит в некоторую грубость красок, а излишний мелодраматизм в положениях и сентиментальное заключение ослабляют художественное впечатление, то полный жизненной правды реализм делает незаметными эти недостатки.

Шарлотта Бронте

Шарлотта Бронте (21 червня 1816 — 31 березня 1855) (псевдонім Коррер-Бель) — англійська романістка.

Народилася в родині сільського священика. Шарлотті Бронте тільки но виповнилося п’ять років, коли померла її мати, залишивши бідному священику 5 доньок та сина. Батько мало приділяв уваги вихованню дітей, які і так доволі рідко його бачили. Ув’язнені в похмурому церковному будинку, який ізольовано стояв біля цвинтаря, діти були майже покинуті. Подією, що залишила глибокий відкгук у замкнутому житті цієї дивної родини, був вступ старших сестер, Марії та Єлисавети, до школи в Ковен-Бриджі (1824). Непривітна школа, яка не дала ніякого живлення для їхнього розумового розвитку й підірвала їх і без того слабке здоров’я — була яскравими фарбами замальована Шарлоттою в романі «Джен Ейр». Утім, недовго залишалися сестри в школі. Через рік старша, Марія, хвора повернулася додому та померла, а через кілька місяців — і друга сестра, Єлисавета. Залишившись старшою в домі, 9-річна Шарлотта була вимушена взяти на себе обов’язки господарки. У 1835 році Шарлотта поступила на місце гувернантки, але слабке здоров’я і непривабливість життя в чужому домі примусили її відмовитися від цих занять. З матеріальною підтримкою старої тітки Шарлотта та Емілія провели два роки в Брюсселі (1842—44), де перед нервовою та зворушливою Шарлоттою відкрився новий світ.

Навесні 1846 року з’явився невеликий томік їх віршів під псевдонімом Коррер (Шарлотта), Элліс (Емілія) і Актон (Анна) Белль, який залишився непоміченим публікою. Невдача ця не засмутила сестер-письменниць, і вони з тим же захопленням почали писати прозу: Шарлотта написала повість «Учитель», Емілія — «Грозовий перевал», а Анна — «Агнес Грей». Останні дві повісті знайшли собі видавця, a «Учитель» був відкинутий усіма. Попри це, Шарлотта з притаманним їй жаром та пристрастю продовжила свою літературну діяльність. У жовтні 1849 року з’явився її новий роман «Джен Ейр», який відразу завоював успіх, його було перекладено багатьма європейськими мовами.

«Шерлі», другий роман Шарлотти Бронте, був написаний при вельми сумних обставинах; у вересні 1848 року помер її брат. В грудні 1848 року померла Емілія, а в травні 1849 — Анна. Коли після виданняя її другого роману (1849) псевдонім Шарлотти Бронте було розкрито, перед Шарлоттою відкрилися двері кращих літературних гуртків Лондону, але для хворобливої і звиклої до самотності дівчини була неприємна загальна увага, і вона більшу частину часу проводила в старому церковному домі в Гаворті. У 1853 році з’явився її останній роман «Вільєтт».

Шарлотта вийшла заміж в червні 1854 року, вона прийняла пропозицію помічника свого батька, священика Артура Белла Ніколлса. У січні 1855 року стан її здоров’я різко погіршився. У лютому місяці лікар, що оглядав письменницю, дійшов висновку, що симптоми нездужання свідчать про початок вагітності і не становлять небезпеки для життя.

Шарлотту мучила постійна нудота, відсутність апетиту, надзвичайна слабкість, що призвело до швидкого виснаження. Однак, за словами Ніколлса, тільки в останній тиждень березня стало зрозуміло, що Шарлотта помирає. Причина її смерті так і не була встановлена.

Шарлотта померла 31 березня 1855 року у віці 38 років. У свідоцтві про її смерть причиною значився туберкульоз, однак, як припускають багато біографів Шарлотти, вона могла померти від зневоднення і виснаження, викликаного важким токсикозом.

Письменниця була похована у фамільному склепі в Церкві Св. Михайла, розташованої в Хауорті, Західний Йоркшир, Англія.

Після смерті Шарлотти Бронте залишилося кілька незакінчених рукописів. Один з них містить дві глави під заголовком «Емма», його було опубліковано незабаром після смерті автора (Клер Бойлан закінчила книгу в 2003 році, назвавши її «Емма Браун»).

Існує ще два фрагменти: «Джон Генрі» (близько 1852 р.) і «Віллі Еллін» (травень-червень 1853).

Джейн Ейр

Того дня ми не змогли піти на прогулянку. Щоправда, вранці ми поблукали з годинку алеями, обсадженими кущами, з яких уже опало листя, та по обіді (місіс Рід, коли не було гостей, обідала рано) холодний зимовий вітер нагнав чорні хмари і линув такий холодний дощ, що годі було й думати виходити з дому.

Щодо мене, то я була рада: я страх не любила довгих пообідніх прогулянок, а надто взимку. Жахливо було вертатися додому в холодному присмерку, коли заходять зашпори в руки і в ноги, а серце ниє від сердитого бурчання Бесі, нашої няні, та від принизливого усвідомлення фізичної переваги наді мною Елізи, Джона та Джорджіани Рід.

Згадані Еліза, Джон та Джорджіана зібралися тепер у вітальні біля своєї матері, що напівлежала на канапі біля каміна і здавалася цілком щасливою серед своїх дорогих діток (в ту хвилину вони не билися й не ревли). Мене не прийняли до цього родинного гурту; місіс Рід сказала, що їй дуже шкода віддаляти мене від себе, але, поки вона не почує від Бесі й не побачить на власні очі, що я справді прагну розвивати в собі приємні й добропристойні манери, поки я не стану привітною й лагідною дитиною, — щирішою, добрішою, відвертішою, — вона мусить позбавити мене всіх радощів, якими тішаться слухняні й шанобливі діти.

— Що вам Бесі наговорила на мене? — спитала я.

— Джейн, я не люблю, коли чіпляються до слів і допитуються. Дитина не сміє так розмовляти зі старшими! Іди сядь собі десь і, поки не навчишся бути чемною, мовчи. З вітальні був хід у невеличку їдаленьку; отож я й шмигнула туди. Там стояла шафа з книжками. Я вибрала собі одну з них, спершу подивившись, чи вона з малюнками. Потім забралася на підвіконня, де й сіла, підібгавши ноги по-турецькому. Запнувши червоні штофні завіси, я з двох боків відгородилась від довколишнього світу. Праворуч мене затуляли зборки червоної тканини, ліворуч захищали від негоди віконні шибки, які, проте, не могли приховати сумної картини пізнього листопада. Гортаючи книгу, я час від часу поглядала у вікно, за яким западав холодний зимовий вечір. Вдалині висіла густа запона туману і хмар; перед вікном розкинувся моріжок з пошарпаними бурею кущами; їх щедро поливали дощові потоки, гнані вітром, який, жалібно стогнучи, налітав шаленими поривами.

Я знову взялася до своєї книги — це було «Життя англійських птахів» Б’юїка. Правду кажучи, текст цікавив мене мало, проте, хоч я була ще дитиною, деякі вступні сторінки мимоволі привернули мою увагу. Там розповідалося про пристановище морських птахів, про пустельні скелі та кручі, де вони були єдині мешканці, про береги Норвегії, біля яких, від мису Лінденеса, що лежить на самому півдні країни, аж до Нордкапа рясніє безліч островів: Де крижаний лютує океан Між островів, оголених і диких, На дальній півночі, й важкі жбурляє хвилі Атлантика на морок скель Гебрідських. Не могла я поминути й опису холодних берегів Лапландії, Сибіру, Шпіцберґену, Нової

Дивіться також

• «Джейн Ейр» (скорочено)
• Як Джейн сприйняла пропозицію Сент-Джона?(та інші запитання)
• Біографія Шарлотти Бронте

Землі, Ісландії, Ґренландії, одне слово, «безкраїх просторів Арктики, цієї сумної і безлюдної пустелі, цього царства морозу й криги, де нескінченні зими нагромадили гори льодовиків, утворивши навколо полюса щось подібне до крижаних Альп — оселю найлютіших холодів на землі». Про ці мертво-білі простори у мене виникли свої власні уявлення, — туманні, як усі невиразні уявлення про світ, що снуються в дитячій голові, і водночас надзвичайно разючі. Під впливом вступних сторінок у мене складалося враження і від віньєток: скеля, що самотньо височить серед пінявих хвиль; розбитий човен, викинутий на безлюдний берег; блідий, холодний місяць, що дивиться із зловісних хмар, як розбурхані хвилі поглинають корабель. Якийсь невиразний смуток навіював мені малюнок, що зображав занедбане кладовище: надгробок з написом, брама, двоє дерев, низький небосхил із смужкою напіврозваленої огорожі та вузький серп молодика, супутника вечірньої пори. Два кораблі, що непорушно застигли в морі на безвітрі, здавалися мені морськими примарами.

На сатану, що відбирає в злодія клунок з краденим добром, я не могла дивитися без жаху і мерщій перегорнула сторінку.

Не меншим жахом сповнювала мене й чорна рогата істота, що сиділа на скелі, споглядаючи натовп довкола шибениці.

Кожен малюнок оповідав якусь історію, здебільшого незбагненну для мого дитячого розуму й серця й водночас дуже цікаву — не менш цікаву, ніж казки, що їх оповідала нам довгими зимовими вечорами Бесі, коли була в доброму гуморі, а таке траплялося дуже рідко. Поставивши перед каміном у дитячій кімнаті прасувальний столик, Бесі дозволяла нам сісти навколо і, відпрасовуючи блонди на спідницях місіс Рід та плоячи оборки на її нічних чепчиках, заспокоювала нашу жадібну цікавість розповідями про кохання та пригоди, взятими із старовинних казок та ще давніших балад або, як я довідалась, ставши старшою, з «Памели» та «Генріха, герцоґа Морландського».

З Б’юїком на колінах я була — принаймні по-своєму — щаслива і боялась тільки одного: що моє щастя урветься. Так воно незабаром і сталося. Двері до їдаленьки рипнули.

— Гей, рюмсо! — почувся голос Джона Ріда; він замовк: йому, мабуть, здалося, що в кімнаті нікого немає.

— Де в біса вона поділася? — вів він далі. — Лізі! Джорджі! — гукнув він на сестер.

— Джоан тут немає. Скажіть мамі, що вона вискочила на дощ. От вреднюче створіння! «Добре, що я запнула завіси», — подумала я, палко бажаючи, щоб мене не знайшли у моїй схованці. Джон Рід і не знайшов би мене сам, бо він не був ні спостережливий, ані кмітливий; аж тут у двері просунула голову Еліза й одразу сказала:

— Вона, напевне, на вікні, Джоне.

Я одразу ж вийшла зі своєї схованки, — я боялася, що Джон силоміць витягне мене звідти.

— Чого тобі треба? — спитала я вдавано покірливо.

— Треба казати: «Чого ви бажаєте, мастере Рід», — відповів він. — Я бажаю, щоб ти підійшла до мене, — і, сівши в крісло, показав рукою, щоб я наблизилась і стала перед ним.

Джон Рід був на чотири роки старший за мене: йому минуло чотирнадцять, а мені тільки десять. То був гладкий хлопчак, що набагато переріс своїх ровесників; впадали в очі його прищувата нездорова шкіра, широке, з грубими рисами, обличчя й великі руки та ноги. Він завжди об’їдався за столом і тому мав тьмяні осоловілі очі й обвислі щоки. Зараз йому слід було б сидіти в школі, але мати взяла його на місяць-два додому, мовляв, «через слабке здоров’я». Джонів учитель, містер Майлз, запевняв, що хлопець цілком здоровий, — не треба тільки присилати йому з дому стільки печива й цукерок; але материнське серце повставало проти такої грубої думки й схилялося до благороднішої версії: блідість Джона пояснювалася перевтомою та тугою за рідною домівкою.

Джон був не дуже ніжний син і брат, мене ж він люто ненавидів. Він тиранив і мучив мене — не два-три рази на тиждень і навіть не раз чи двічі на день, а

безперестану. Я боялася його кожним своїм нервом, і кожна моя жилочка тремтіла, коли він підступав до мене. Часом я аж не тямила себе від страху, бо нікому було оборонити мене від його погроз і знущань: челядь не хотіла дратувати панича, заступаючись за мене, а місіс Рід в таких випадках робилася сліпа й глуха: вона ніколи не помічала, що син лає чи б’є мене, хоч той робив це не раз і при ній, щоправда, частіше за її спиною. Я звикла слухатись Джона і одразу підійшла до крісла, в якому він сидів; добрих три хвилини він показував мені язика, висолоплюючи його скільки міг. Я знала, що після цього він неодмінно битиметься, і, тремтячи зі страху, думала, який він гидкий і потворний… Джон, либонь, прочитав цю думку на моєму обличчі, бо раптом, не сказавши ні слова, дав мені сильного стусана. Я поточилася, але встояла на ногах і відступила один-два кроки назад.

— Це тобі за те, що ти нагрубіянила мамі, — сказав він, — і за те, що сховалася за завісою, і за те, що так подивилася на мене зараз… Жаба!

Я звикла до Джонових образ, і мені й на думку не спадало, що я можу дати йому відсіч; я тільки зі страхом чекала нового удару, певна, що то був лише початок.

— Що ти робила за завісою? — спитав він.

Я взяла з вікна книжку й подала йому.

— Ти не маєш права брати наші книжки! Мама каже, що ти живеш у нас на ласкавому хлібі. У тебе нема ані шеляга, твій батько нічого тобі не залишив. Тобі більше пристало ходити з торбами, аніж жити тут з нами, дітьми джентльмена, їсти те, що й ми, та носити сукні, що їх купує наша мама. Я покажу тобі, як порпатися в моїх книжках!

Чуєш — це мої книжки! І ввесь цей дім — мій! Або буде мій за кілька років. Іди стань коло дверей, тільки далі від дзеркала та вікон.

Я так і зробила, не добравши спершу, чого він хоче; коли ж побачила, що він устав і замірився на мене книжкою, то злякано скрикнула й інстинктивно метнулась убік, та запізно: грубий том влучив у мене, я впала і, вдарившись об одвірок, розбила собі голову. З рани потекла кров, я відчула гострий біль, — увесь мій страх відразу пропав, його заступили інші почуття.

— Гидкий, жорстокий хлопчисько! — крикнула я. — Ти схожий на вбивцю! На рабовласника! На римського імператора!

Я читала Ґолдсмітову «Історію Риму» і склала собі власну думку про Нерона, Калігулу та інших тиранів. Тайкома я вже давно робила порівняння, але ніколи не думала, що висловлю їх уголос.

— Що-о? — заревів Джон. — Як ти сказала? Ви чули, Лізі й Джорджі? Я скажу мамі! Але спершу…

Він прожогом кинувся до мене, схопив однією рукою за плече, а другою вчепився у волосся. Однак перед ним була доведена до розпачу істота. Я справді вбачала в ньому тирана-душогуба. Кров крапля по краплі стікала мені за комір, гострий біль не вщухав. Ці почуття на якийсь час приглушили страх, і я зустріла Джона як несамовита. Я гаразд не тямила, що робила руками, тільки чула, як Джон кричав: «Жаба! Жаба!» — а тоді голосно заверещав. Та допомога була недалеко: Еліза й Джорджіана кинулись нагору по місіс Рід, яка прибігла у супроводі Бесі та покоївки Ебот. Нас розборонили, і я почула:

— Ай-яй-яй! Ах ти ж негіднице! Так накинутися на мастера Джона!

— Таке мале, а таке люте! А місіс Рід вирекла присуд:

— Відведіть її до червоної кімнати й замкніть там! Чотири руки одразу вхопили мене й понесли нагору.

Я пручалася щосили, і таке нечуване зухвальство дуже обурило Бесі та міс Ебот, які й так були поганої думки про мене.

Шарлотта Бронте

Шарлотта Бронте
ДЖЕЙН ЕЙР
Переклад: Петро Соколовський
РОЗДІЛ І
Того дня ми не змогли піти на прогулянку. Щоправда, вранці ми поблукали з годинку алеями, обсадженими кущами, з яких уже опало листя, та по обіді (місіс Рід, коли не було гостей, обідала рано) холодний зимовий вітер нагнав чорні хмари і линув такий холодний дощ, що годі було й думати виходити з дому.
Щодо мене, то я була рада: я страх не любила довгих пообідніх прогулянок, а надто взимку.

Дивіться також

• Скорочені твори Шарлотти Бронте

• Реферати про творчість та життя Шарлотти Бронте

• Контрольні запитання про життя та творчість Шарлотти Бронте

• Біографія Шарлотти Бронте

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.

Шарлотта Бронте

Шарло́тта Бро́нте (англ. Charlotte Brontë; 21 апреля 1816, Торнтон, Великобритания — 31 марта 1855, Хоэрт, Великобритания), псевдоним Каррер Белл (Currer Bell) — английская поэтесса и романистка.

Шарлотта Бронте Average rating: 4.31
· 1,704 ratings · 61 reviews · 28 distinct works • Similar authors
3.90 avg rating — 40 ratings

• Want to Read
• Currently Reading
• Read

Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
4.57 avg rating — 7 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
4.67 avg rating — 3 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
liked it 3.00 avg rating — 2 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
it was ok 2.00 avg rating — 1 rating
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
it was ok 2.00 avg rating — 1 rating
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
0.00 avg rating — 0 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
0.00 avg rating — 0 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
0.00 avg rating — 0 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
0.00 avg rating — 0 ratings
Error rating book. Refresh and try again.
Rate this book
Clear rating
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads. (Learn more)

“Я очень счастлива, Джейн, и когда ты узнаешь, что я умерла, будь спокойна и не грусти, – грустить не о чем. Все мы когда-нибудь умрем, а моя болезнь не такая уж мучительная, она незаметно и мягко сводит меня в могилу. Моя душа спокойна. Я не оставляю никого, кто бы сильно горевал обо мне: у меня есть только отец, но он недавно женился и не очень будет скучать. Я умираю молодой и потому избегну многих страданий. У меня нет тех способностей и талантов, которые помогают пробить себе дорогу в жизни. Я вечно попадала бы впросак.”
― Шарлотта Бронте, Jane Eyre

“. это обвинение, брошенное мне в лицо перед посторонним, ранило меня до глубины души. Я смутно догадывалась, что она заранее хочет лишить меня и проблеска надежды, отравить и ту новую жизнь, которую она мне готовила; я ощущала, хотя, быть может, и не могла бы выразить это словами, что она сеет неприязнь и недоверие ко мне и на моей будущей жизненной тропе; я видела, что мистер Брокльхерст уже считает меня лживым, упрямым ребенком.”
― Шарлотта Бронте, Jane Eyre

“— Человеческое и грешное не должно притязать на власть, которую можно признать только за Божественным и совершенным.
— Какую власть?
— Власть сказать по поводу новой, не освящённой традициями линии поведения: это правильно.”
― Шарлотта Бронте, Jane Eyre

Источники:

https://www.livelib.ru/author/4389/top-sharlotta-bronte&rut=e449727b296748202aef110e506ab526d9e7dda422ddf730a74423e7fe7edde3
https://24smi.org/celebrity/4882-sharlotta-bronte.html&rut=462548bb2f53d8177800c3d41edfab8440fcc141d364c2096bfa56ec44d4e8b1
https://24smi.org/facts/336254-sharlotta-bronte-istoriia-zhizni-i-tvorchestva-zna.html&rut=c624ee5463fa9c81f5d2859cf5ad30f127c1c4e4056893f259575ec4f87574b4
https://www.britannica.com/biography/Charlotte-Bronte&rut=185ec5c5f430810f9b59963227ae098b6ac81757173b0f4ebebad5f8a625c2ca
https://www.livelib.ru/author/4389-sharlotta-bronte&rut=c9b7500115ca2c19be4a22753d4c77bfc180e0569a97458e460b06a0afb92cf9
https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4793&rut=196c41a8dacbedcffced7e3e50421c9a1dea827ad8bd8e118e14bc7ae8d6779e
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1310&rut=1fa00b09515f235266aa37dc059919092da466bd2c1d6fa3cf7107c8cd5dba66
https://www.ukrlib.com.ua/world/author.php?id=65&rut=67f9bcab9555e2680928abde910e0e028336819b77825f9f2da054e79fc60046
https://www.goodreads.com/author/show/675988._&rut=7ee690d99f141ab81227c8e5bc17e3de4daeb2c02c961d3c2ce5f23e648d6866