Конфігурування TCPIP – спрощене уявлення

Не дивлячись на те, що робота з TCP/IP в Windows XP дуже легка, у рядового користувача можуть виникнути серйозні проблеми з його конфігуруванням. Далі буде представлений найоптимальніший шлях конфігурування.
По-перше встановимо необхідні параметри потрібного комп’ютера, тоді він стане видно в локальній мережі. Клацніть правою кнопкою миші по ярлику Мережне оточення і з контекстного меню виберіть пункт Властивості. Клацніть правою кнопкою миші по ярлику Підключення по локальній мережі і з контекстного меню знову виберіть пункт Властивості. На вкладці Загальні (General) діалогового вікна Підключення по локальній мережі – властивості (Local Area Connection) вкажіть опцію Протокол Інтернету [TCP/ IP] – Internet Protocol (TCP/IP). Після цього клацніть по кнопці Властивості, і на екрані з’явиться діалогове вікно Властивості: Протокол Інтернету (TCP/IP) – Internet Protocol (TCP/IP) Properties.
IP-адреса складається з двох частин: перша визначає організацію, друга – сегмент мережі, в якому функціонує комп’ютер.
Зверніть увагу, що IP-адресу в реальності являє собою 32-бітне значення, яке складається з октетів – чотирьох десяткових чисел, розділених крапками. Від одного до трьох октетів необхідні для назви організації. Інші октеты характеризують комп’ютер. Будь октет може містити значення від 0 до 255. Чотири октету разом складають IP-адресу. Коли ви підключені до Internet, для отримання IP-адреси вам буде необхідно звернутися за реєстрацією в InterNIC (Internet Network Information Center – Інформаційний центр Internet). Проте в локальній мережі ви встановлюєте зв’язок лише з своєю організацією. Необхідно тільки переконатися, що всі комп’ютери мають унікальні IP-адреси і застосовують один і той же адресу підмережі.
Працюючи в локальній мережі, застосовуйте зарезервований для своєї мережі стандартний рекомендований діапазон чисел. Windows XP часто підбирає такі числа автоматично, але ви можете зіткнутися з ситуацією, коли вам буде необхідно вводити їх вручну. Мережа Windows XP часто застосовує в ролі IP-адреси або 192. 168. 0. ХХХ, або 169. 254. ХХХ. ХХХ (замініть ХХХ на номер індивідуального комп’ютера). Мережі на основі ICS (Internet Connection Sharing – служба управління доступом в Internet) завжди застосовують послідовність 192. 168. 0. ХХХ, так як цей діапазон адрес жорстко прописаний в службі ICS. Ніщо не забороняє вам брати інші числа, але числа стандартного діапазону гарантують сумісність з Internet.
Тепер приходить питання про те, як комп’ютер читає адреси. Тут буде потрібна маска підмережі як і IP-адреса, маска підмережі має чотири десяткових чисел, розділених крапками, кожне з них приймає значення від 0 до 255. Всі комп’ютери в мережі повинні застосовувати єдине значення організації; в іншому разі вони не побачать інші комп’ютери. Крім того, всі комп’ютери повинні мати унікальний номер вузла. Слід налаштувати всі комп’ютери в мережі, перш ніж вони зможуть взаємодіяти за допомогою Internet з сервером вашої робочої станції. Перевірити ці сполуки відносно не складно.
Ще однією корисною утилітою є TraceRT (Trace Route), що визначає точний шлях пакета від поточного місця до місця призначення. Знаючи маршрут, по якому проходить пакет, можна знайти і усунути несправності мережі, такі як вийшов з ладу маршрутизатор. TraceRT також допоможе зрозуміти, чому доступ до певної адреси в Internet займає так багато часу. Пакети, що проходять через безліч маршрутизаторів, доходять до місця призначення набагато пізніше, ніж проходять через кілька маршрутизаторів. Кожен маршрутизатор забезпечує проходження пакета повторювачем (Repeator) по мережі в один прогін (в одну передачу або пересилання – hop).
Комп’ютерна графіка