NASA створило дивовижну “гравітаційну карту” Марса, вимірявши силу тяжіння планети до супутників

Цього місяця NASA випустило приголомшливу гравітаційну карту Марса, яка деталізує зовнішні гравітаційні сили, що оточують червону планету, а також дає уявлення про її внутрішні фізичні властивості. Карта є результатом даних доплерівського зондування та відстеження дальності, зібраних Мережею далекого космосу НАСА. У зборі даних брали участь три космічні апарати НАСА на орбіті Марса: Mars Global Surveyor (MGS), Mars Odyssey (ODY) та Mars Reconnaissance Orbiter (MRO). Для створення цієї карти з високою роздільною здатністю було використано більше десяти років даних.

NASA створило цю гравітаційну карту, відстежуючи орбітальні коливання космічних апаратів під час їхнього обертання навколо Марса. Як і більшість планет, Марс має нерівну поверхню, що впливає на гравітаційне тяжіння, яке відчувають об’єкти на орбіті навколо нього. Наприклад, космічний апарат буде відчувати сильніше притягання над горою і слабше над каньйоном. Ці варіації гравітації викликають коливання орбіти космічного апарату. Ці коливання потім відстежувалися НАСА протягом більше десяти років, і зафіксовані значення були використані для створення гравітаційної карти. Карта потребувала двох років аналізу та моделювання, щоб підтвердити, які саме коливання зумовлені гравітацією, а не якоюсь іншою зовнішньою силою чи силами.

Карта визначає як високі, так і низькі точки гравітаційного поля навколо планети. Ці якості роблять її корисною для вчених, які відправляють космічні апарати на орбіту, дозволяючи їм точно позиціонувати апарат, щоб зібрати якомога більше даних. Це також може бути використано для вивчення фізичних особливостей планети, таких як товщина кори, глибокі надра і сезонні зміни сухого льоду на полюсах.

• Місяць, Марс тощо: NASA продовжує 8 планетарних місій
• NASA досліджуватиме все небо за допомогою обсерваторії SPHEREx
• Римський телескоп NASA може виявити планети, схожі на Землю

“За допомогою цієї нової карти ми змогли побачити гравітаційні аномалії розміром близько 100 кілометрів (близько 62 миль) в поперечнику, і ми визначили товщину кори Марса з роздільною здатністю близько 120 кілометрів (майже 75 миль)”, – сказав Антоніо Дженова з Массачусетського технологічного інституту, який працює в Центрі космічних польотів імені Годдарда НАСА в Грінбелті, штат Меріленд. “Краща роздільна здатність нової карти допомагає [нам] інтерпретувати, як змінювалася кора планети протягом історії Марса в багатьох регіонах”. Дослідницька група змогла оцінити кількість вуглекислого газу, який вимерзає з атмосфери під час марсіанської зими. Вони також змогли спостерігати зміни на північному і південному полюсах, які відбувалися зі зміною марсіанських сезонів.

Дженова разом зі своїми колегами опублікував результати свого гравітаційного дослідження Марса 5 березня в онлайн-версії журналу Icarus. Гранти на фінансування досліджень були надані місією NASA Mars Reconnaissance Orbiter і Програмою NASA з аналізу даних про Марс.

Рекомендації редакторів

• Спусковий апарат NASA InSight виявив “монструозний землетрус” на Марсі
• Подивіться, що помітив орбітальний апарат NASA на Марсі з відстані 180 миль
• Як завтра NASA запустить в космос метеорологічний супутник нового покоління
• NASA оголошує про дві нові місії з вивчення Сонця
• NASA висвітлює дивовижні знімки МКС, зроблені з землі

Source: digitaltrends.com