fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Технології

Плюси і мінуси віртуального спілкування

До реального спілкування, що існує на протязі всієї історії людства, в останні десятиліття додався такий вид спілкування, як віртуальний. Віртуальне спілкування грає кілька ролей у житті сучасного індивіда і суспільства в цілому. Якщо на зорі свого розвитку такий вид спілкування використовувався в основному в робочих цілях, то зараз воно проникло у всі сфери життя людини, а в більшій мірі у життя молоді. Віртуальне спілкування поступово виливається у віртуальне життя, яка для деяких людей повністю замінює реальну, реальне життя, і зокрема реальне спілкування, стає не потрібним і відходить на другий план. Реальний стан речей замінюється бажаним: в кіберпросторі людина може створити собі нове життя, повністю засновану на його бажання і потреби, внаслідок чого відбувається якісна зміна структури особистості, що відбувається в результаті соціалізації людини в кіберпросторі. Термін кіберсоціалізація вперше був запропонований у 2005 році членом-кореспондентом Міжнародної академії наук педагогічної освіти, кандидатом педагогічних наук, доцентом Ст. А. Плешаковым. Людина, занурюючись у більш привабливий віртуальний світ, перестає помічати людей, які знаходяться навколо нього, свої турботи, роботу і навіть сім’ю. У такому важкому випадку реальне спілкування повністю або практично повністю відсутня.
Однак існує й інша сторона віртуального спілкування: воно не замінює реальність, а лише доповнює її. Віртуальне спілкування відкриває нові горизонти для людей з обмеженими можливостями, і заповнює відсутність реального спілкування. Для деяких категорій людей віртуальне спілкування стає лише ще одним зручним способом швидкого обміну інформацією для більш раціональної організації реальному житті.
Є ще одна проблема, пов’язана з віртуальним спілкуванням: кіберпростір відкрило широкі можливості для людей, які страждають різними збоченнями, зокрема педофілів, так як доступ до мережі Інтернет необмежений для всіх, а підлітки становлять значну частину користувачів. У віртуальній реальності людина часто ховається за маски, створює собі образи: цим і користуються педофіли, обманним шляхом спілкуючись з неповнолітніми на відверті теми, вони совращают дітей і підлітків, завдаючи їм глибокі душевні травми. Цей процес дуже важко контролювати адже анонімність є найголовнішим «перевагою» глобальної мережі.
В результаті всього вищесказаного, можна зробити висновок, що ця проблема залишається відкритою для обговорення і вирішення, адже молодь сьогодні – це майбутнє Росії завтра. На мою думку, держава дуже мало уваги приділяє питанню грамотного розвитку інформаційного простору, можна сказати, що програми по вирішенню даних проблем взагалі не існує. Я хотів би звернути увагу суспільства на існуюче положення для прийняття адекватних заходів щодо усунення негативних явищ, пов’язаних з віртуальним спілкуванням.
Стаття написана у співавторстві з моєю дружиною.