fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Без рубрики

Бен Ладен Пам’ятає Про Грузію

Загострення відносин з Росією, як відомо, призвело Грузію до тяжких наслідків. До цього довела неблагоразумная, зарозуміла і нерідко розгнуздана риторика грузинського керівництва щодо російських колег. В ході подій останнього п’ятиріччя, включаючи війну в серпні 2008 року, західне співтовариство не раз і не два грузинське керівництво попереджало про ущербність такої моделі поведінки. Але уроки практично не виділялися. І в Грузії в черговий раз переконалися в тому, що слідувати своїм емоціям, а не здоровому глузду, – це самий надійний спосіб деградувати. Таких прикладів вистачало завжди.
Більш або менш прийнятним у цьому сенсі виявився виступ президента Грузії Михайла Саакашвілі на 64-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, але і воно не було позбавлене низки випадів, які навряд чи могли справити враження на міжнародні кола.
До того, як виголосити свою промову, а він вийшов до трибуни одним з останніх, Саакашвілі мав зустрічі з держсекретарем США Хілларі Клінтон і генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. В обох випадках обговорювалася ситуація в Грузії і робилися зауваження щодо прискорення реформ. Новий глава НАТО, крім того, попередив главу Грузії, що «всі сторони повинні утримуватися від насильства і уникати втягування в провокації». Навіювання, пов’язані з «демократизацією», Грузії робляться регулярно. Не упустила випадку і пані Клінтон, отпустившая репліку щодо «необхідності прискорення реформ».
Дійсно, «реформи», незважаючи на запевнення грузинського керівництва, вже не один рік не отримують належної підтримки з боку влади. Про це опозиційні кола всякий раз ставлять до відома високопоставлених гостей і США, і Євросоюзу, але питання незалежності правосуддя, вільних виборів, виходу ЗМІ з-під контролю уряду, дотримання прав людини, про актуальність яких постійно говорять громадські кола, залишаються на тому ж рівні.
Тим не менш Саакашвілі з трибуни ООН знову заявив про успішної ходи грузинської демократії. Своє правління він назвав високою мірою демократичним, а демонстрації протесту, що тривали в цьому році з 9 квітня по 24 липня, пояснив наявністю свободи волевиявлення мас. Про причини суспільного невдоволення – ні слова.
Звичайно, оратор з Грузії не забув нагадати всім про участь його країни в антитерористичних операціях всюди, де, за його словами, це необхідно, і, зокрема, в Афганістані. Саакашвілі намагається підкреслити важливість для Заходу мати таких вірних партнерів, як Грузія, всебічно готових до діяльної ролі в інтересах міжнародної коаліції держав. І, уточнимо, що очікують зустрічних милостей і політичних жестів. Не можна, втім, не сказати про те, що рішення США не розміщувати кошти у Східній Європі стало ясним сигналом про зацікавленість нового вашингтонського керівництва ефективно протистояти міжнародним загрозам в тісному партнерстві з Росією та іншими провідними країнами світу. З цієї точки зору, посильний внесок Грузії вимірюється мінімальним коефіцієнтом корисної дії, але для американської політичної еліти, вплив якої в світі за останні роки навряд чи зміцниться, значення має факт беззаперечного підпорядкування країн-сателітів.
Безсумнівною ілюстрацією для цього може слугувати чергова витівка офіційного Вашингтона, прозондированная через міністра закордонних справ Грузії Грігола Вашадзе. У ході зустрічі з ним, що відбулася в дні сесії ГА ООН в Нью-Йорку, помічник держсекретаря США Деніел Фрід, хто буває в Тбілісі досить часто, поцікавився «можливостями Грузії» у справі розміщення на її території в’язнів Гуантанамо – у багатьох випадках, прямо скажемо, закоренілих злочинців, які відбувають тривалі терміни ув’язнення. В’язницю цю, судячи з останніх повідомлень, Вашингтон має намір закрити – як не сприяє її міжнародного престижу.
«Ми не зробимо нічого такого, що завдало б шкоди безпеки Грузії», – запевнив Фрід. Саакашвілі, не роздумуючи, погодився на цю пропозицію, що відразу викликало критику з боку опозиційних лідерів. Вашадзе, у свою чергу, пояснив, що мова йде про мінімальну кількість ув’язнених, хоча головне полягає в самій ідеї.
Таке прохання США, треба сказати, не дуже радує союзників. Співробітництво в цій області з США непопулярно в цілому, не кажучи про те, що воно різко засуджується захисниками інтересів ісламського світу. Досить зазначити, що в недавньому заяві Усами бен Ладена в числі пособників вашингтонської адміністрації вперше згадується Грузія. Там міститься заклик до європейських та інших країн не вступати у співпрацю з американцями…
Анонсуючи виступ президента, постпред Грузії в ООН Олександр Ломая підкреслив, що мова піде про роль країни в вирішенні глобальних проблем і національних зовнішньополітичних пріоритетах. Так от, що стосується пріоритетів, – Саакашвілі обіцяв повернути Абхазію до складу Грузії, а також, як вважає віце-спікер Гігі Церетелі, дав зрозуміти світові, що Грузія не та країна, яку легко можна перемогти.
«У промові президента головним було заяву, згідно з яким Грузія має намір здобути мирну перемогу, – такий коментар лідера парламентської опозиційної меншості Георгія Таргамадзе. – Мирний план передбачає не пасивне вичікування, а динаміку у розвитку та будівництві економіки і демократії, щоб Грузія стала привабливою не тільки для зовнішнього світу та іноземних інвесторів, але і, в першу чергу, для Абхазії і Південної Осетії».
Однак подібні сподівання представники непарламентської опозиції та експерти вважають, як мінімум, наївними. Згадка Чечні, так само як і покійної журналістки Політковської, тільки довершив незручне відчуття від президентської промови.
«Це уряд тільки псує справу, – заявив політолог Рамаз Кліміашвілі. – Я раджу Саакашвілі і його команді вчасно покинути верхівку влади, не чекаючи президентських і парламентських виборів. Як би потім не було пізно».
Кліміашвілі, між іншим, повідомив по одному з двох опозиційних телеканалів, що до того часу, коли починалося виступ Саакашвілі в ООН, президентів провідних країн в залі вже не було, оскільки вони вирушили в Піттсбург…