Бенкет На Тлі Суми

Флагман горілчаної галузі в кроці від банкрутства, майже половина підприємств простоює, а в столиці республіки – дегустація коньяку
Більше трьох тисяч працівників північноосетинської компанії «Джерело», ще недавно мала статус лідера алкогольпроизводящей промисловості РСО-А, сьогодні перебувають у вимушеній відпустці. Виробництво колись широко затребуваною в республіці і за її межами продукції припинено, про будь-які найближчі перспективи не вирішуються заїкатися навіть самі затяті оптимісти. Згідно з інформацією міністерства фінансів Північної Осетії, до кінця січня 2010 року борги компанії «Істок» склали 529,8 мільйона рублів. Кредитори підприємства-боржника склавши руки не сидять: є дані, що керівництво банку ВТБ подало позов «Витоку» на загальну суму близько 11 мільйонів доларів. Ситуацію не залишили без уваги і чиновники-федерали: влітку 2009-го міжрегіональна інспекція ФНС подала в Арбітражний суд РСО-А позов до яка заборгувала гроші компанії з заявою визнати її банкрутом.
«Істок» не самотній у своїх проблемах. З 42 мають ліцензію алкогольпроизводящих підприємств Північної Осетії сьогодні працює трохи більше половини – лише 23. Та й то «роботою» їх діяльність часто назвати язик не повернеться: більшість цих підприємств використовують свій потенціал на 2-3%. Різкий спад виробництва змусив їх економити на будівництві нових очисних агрегатів, а також переробки та утилізації відходів. В результаті тільки п’ять підприємств спиртового сектора розташовують відповідними сучасним вимогам потужностями, задіяними в переробці відходів і очищення промислових стоків. Однак далеко не факт, що на цих «зразкових» підприємствах зазначене обладнання запущено «на повну котушку»: як правило, решту барду багато спиртовики воліють «утилізувати» за принципом «кінці у воду» – скидають її в навколишні водойми.
Що ж стосується «Витоку», то він поки ще не втрачає надій знайти вихід з глухого кута. Втім, надій все менше і менше. Підприємству так і не вдалося «вибити» кредит Ощадбанку, на який истоковцы всерйоз розраховували. Не спрацьовують поки й інші варіанти чудесного порятунку. Украй зневірившись, компанія почала закривати свої торгові доми в російських регіонах. В результаті таких з 19 залишилося 3 – в Москві, Новосибірську і Єкатеринбурзі.
А тим часом у Владикавказі пройшов захід, що викликав неабиякий суспільний резонанс. Мова про дегустації чотирьох видів коньяків, які оцінювало авторитетне журі, що складалося з шести провідних технологів з різних підприємств Північної Осетії. Цікавий факт: дегустаційну комісію очолила відомий не тільки в Росії, але і в далекому зарубіжжі спеціаліст Зарема Дзуцева. Рік тому, перебуваючи на посаді головного технолога лікеро-горілчаного заводу компанії «Джерело», г-жа Дзуцева була обрана головою одного з найпрестижніших дегустаційних журі в Європі «Юнайтед горілка». Між іншим, саме ця комісія назвала лауреатів, які отримали почесні призи на знаменитому кінофестивалі. Призи, зрозуміло, не вручалися за кіношедеври, а за міцні напої.
Від Осетії до Франції відстань чимала, але дегустація у Владикавказі пройшла як у кращих будинках Парижа. Церемонію смакування коньяку можна було зафіксувати на кіноплівку і відправити в ті ж Канни. Ділянки акції «легким рухом руки» підносили келих спочатку до носа, потім до губ. Оцінивши напій на запах, перевіряли на смак. Неодноразово повторявшийся процес змусив очевидців церемонії серйозно занепокоїтися: а ну як хто-небудь надегустируется понад міру. Коньяк – не вино: в голову б’є прямою наводкою. Нічого – обійшлося: все було чинно і благородно. Що дало привід керівнику комітету РСО-А щодо державного регулювання виробництва і обороту етилового спирту і алкогольної продукції Олегу Хадикову з гордістю сказати: «Ви бачите першу подібну дегустаційну комісію не тільки в нашій республіці, але і в усьому Південному федеральному окрузі». І з гіркотою додати: «акція Викликана тим, що значна частина алкогольної продукції на наших прилавках – контрафакт.