Business-seller, або продам бізнес в хороші руки

Кожен продукт буває різним: хорошим і поганим, якісним і не дуже. Один приємно взяти в руки, інший — ні. Будь-який бізнес – це продукт, який можна продати або купити. Можливо з свого бізнесу зробити свого роду bestseller?
Василь ЮМШАНОВ (молодший)
Ринок продажу готового бізнесу в Росії остаточно ще не сформувався. Сьогодні по-різному можна почати свою справу: можна зареєструвати фірму під своєю унікальною торговою маркою, можна відкрити бізнес по франчайзингу, а також можна купити готовий бізнес. Бажаючим це зробити є з чого вибирати…
Приблизно з 1997 р. в Росії отримали розвиток консультаційні послуги з передпродажної підготовки, у тому числі з’явився попит на оцінку бізнесу.
«Я вже десять років займаюся оцінкою бізнесу. І коли в перший раз довелося оцінювати готовий бізнес, не знав, з якого боку підійти. Тоді не було ніякої вітчизняної літератури по даній темі, ніякої інформації. Ми читали книги на іноземній мові, які важко перекласти навіть перекладачі зі стажем. А я, не знаючи англійської, намагався якось викрутитися» – згадує заступник директора ТОВ «Вятское агентство майна» Борис Садаков.
Самостійна продаж бізнесу – досить трудомісткий процес. Щоб операція виявилася успішною, бізнес треба оцінити, провести передпродажну підготовку, знайти інвестора, погодити ціну та інше.
При продажу бізнесу найбільш складним і відповідальним кроком є первинне принципове рішення. Все інше — справа техніки. В питанні підготовки бізнесу до продажу можна виділити ідеологічні та організаційні моменти. Найголовнішим є ідеологічний момент, коли бізнесмен приходить до висновку, що він хоче продати частину свого бізнесу або весь, цілком.
«В Кірові найбільш часто скуповуються магазини, кафе і аптеки, але не продаються добровільно. Власник і не хотів би продавати свій бізнес, але діватися нікуди. Приходить новий великий гравець, ціни стають нижчими, і власникові доводиться йти «під крило». Тобто прихід на ринок більш сильного гравця є головною причиною продажу бізнесу» – коментує заступник директора ТОВ «Вятское агентство майна» Олег Бакулін.
Серед інших причин продажу бізнесу можна виділити:
Неухильне зниження доходів, прибутку, вартості бізнесу. Якщо немає реальних шляхів відновлення ефективності бізнесу, його має сенс продати, поки він ще являє цінність.
Переїзд власника в інше місто, країну. Якщо не представляється можливим звідти керувати бізнесом, то його також має сенс продати, поки відсутність контролю над бізнесом з боку власника не призвело до його занепаду і руйнування.
Нестача коштів на розвиток бізнесу. Бізнес може бути вигідним і успішним. Але у власника немає коштів на його подальший розвиток. При цьому далекоглядний власник усвідомлює, що якщо бізнес не розвивати, то він поступово стане втрачати позиції на ринку перед обличчям розвиваються конкурентів і, відповідно, почнеться падіння його прибутковості та загальної вартості. Не чекаючи цього моменту, власник приймає єдино можливе рішення – продати поки ще знаходиться в чудовому стані бізнес того, хто готовий його далі розвивати.
Втрата інтересу до бізнесу. На певному етапі бізнес може просто набриднути, перестати приносити задоволення. При цьому власне з бізнесом все може бути в повному порядку. Просто власник хоче зайнятися чимось іншим. Якщо на це іншу потрібні інвестиції – можна продати наявний бізнес. Якщо не потрібні – то теж краще продати, так як без контролю з боку власника бізнес, як правило, чахне і швидко втрачає свою вартість.
Потреба в інвестиціях в більш вигідний проект. Якщо власнику бізнесу пощастило знайти більш вигідну напрямок діяльності, то одним з варіантів його фінансування може бути продаж наявного бізнесу. Таке рішення буде завжди виправдано, якщо виручені від продажу кошти, будучи вкладеними у новий проект, принесуть велику вигоду.
Розбіжності між власниками. Якщо у бізнесу кілька власників, які ніяк не можуть домовитися між собою про шляхи та принципи його подальшого розвитку, або мають інші причини припинити подальшу спільну роботу, то перед ними постає питання: що ж робити далі, як розбігтися з мінімальними втратами? Якщо поділ бізнесу неможливо, або приведе до істотного зниження його вартості, то залишається один шлях – продати його і поділити виручені гроші.
Бізнес купувався з метою перепродажу. Іноді бізнеси спеціально придбаються з метою подальшого перепродажу. Купивши бізнес, інвестор вкладає матеріальні та інтелектуальні ресурси на підвищення вартості бізнесу і перепродує його з вигодою для себе.
Незважаючи на велику різноманітність причин продажу бізнесу, хід його оцінки має суворі кордони.
Етапи оцінки бізнесу: заявка від замовника – інтерв’ю з власником – огляд майна – збір ринкової інформації. При цьому оцінювачем повинні використовуватися три базових підходи. Витратний підхід припускає оцінку вартості бізнесу як суми всіх його активів. У більшості випадків мова йде про матеріальних активах, оскільки оцінка нематеріальних активів часто носить досить суперечливий характер. Очевидно, що клієнтська база і навчений персонал мають цінність, але не завжди очевидно – яку саме.
Порівняльний підхід припускає оцінку вартості бізнесу “за аналогією”. Використання даного підходу вимагає отримання інформації про прецедент продажу схожого бізнесу (порівнянного за масштабами та чинному на близькому за характеристиками ринку). Відповідно, вартість бізнесу визначається виходячи з наявних даних про сумі минулої угоди. Зрозуміло, що якщо прецедентів немає, то вартість таким чином визначити не можна.
Дохідний підхід передбачає оцінку майбутніх прибутків бізнесу. Тут вартість бізнесу розраховується, як чиста дисконтована прибуток в горизонті планування плюс ліквідаційна вартість усіх матеріальних активів на кінець періоду.
« Ми як незалежні експерти, враховуючи всі три підходи повинні поглянути і вказати, скільки коштує бізнес. Буває, власники кажуть: «у мене все добре, а недоліки потім виправлю», – але на практиці це лише обіцянки. А ми зобов’язані дати об’єктивну оцінку», – каже Борис Садаков.
Кожен бізнес індивідуальний і в залежності від ситуації його вартість може суттєво змінюватись.
За оцінками експертів, готовий бізнес треба продавати на зльоті, дотримуватися конфіденційності у процесі продажу, щоб не виникли проблеми з персоналом і він не розбігся (знизивши тим самим вартість бізнесу), правильно визначити ціну, розуміючи, що не продається майбутній інвестиційний проект, не славне минуле, а бізнес, показники якого – тут і зараз.
Ринок продажу готового бізнесу в нашій країні остаточно не сформувався. Тому цікаво дізнатися, що буде представляти із себе цей ринок років через п’ять-десять, і з’явиться англійська калька «business-seller» в російській мові?