Чому Діти Задають Так Багато Питань?

Старший дошкільник – це маленький фантазер, невтомний дослідник, постійно пізнає непізнане. Ми, дорослі, навколишні наших «фантазерів», повинні підтримувати процес побудови гіпотез і пошуку їх докази, стимулювати інтереси наших дітей.
Дитини старшого дошкільного віку характеризують бажання задавати питання і здатність знаходити відповіді на них. Такий малюк схильний до експериментів, до активної пошукової діяльності. Він може довгостроково зосереджуватися на проблемі, яка його цікавить. При засвоєнні нових знань він задає дорослому багато питань, намагається самостійно знайти зв’язок з особистим досвідом, висловлює оригінальні здогади, припущення, іншими словами, виявляє творче ставлення до об’єкта і процесу пізнання.
Одним з головних умов розвитку здатності задавати питання є позиція дорослого. Він вчить дитину бачити і формулювати проблему, ставити питання і відображати результати пізнання. Звідси значущим є ставлення дорослого до спонтанних дитячих питань. Дорослий повинен надати дитині можливість самостійного пошуку відповідей, що надалі навчить його думати, міркувати, робити спроби вирішити питання. Зайнявши таку позицію, дорослий відкриває шлях до формування самостійності і критичності дитячої думки.
У той же час він повинен постійно заохочувати дітей «запитувати». Роль дорослого в цьому процесі зводиться до того, щоб створювати спеціальні об’єкти або ситуації, що стимулюють інтелектуальну активність дитини і вміння задавати питання.
На всі питання дітей треба відповідати точно і доступно. Більше того, потрібно похвалити за гарне питання, за бажання дізнатися. Але ще краще, якщо дорослий буде, з розумінням ставлячись до незнання дитини, спонукати його самостійно знаходити відповіді на питання в словниках, довідниках, книгах, енциклопедіях.
Дорослим необхідно пам’ятати ще про один суттєвий момент: вони повинні навчити дошкільника не тільки задавати питання, але й формулювати питання так, щоб вони провокували до відповіді і розумової діяльності.
Щоб діти не боялися ставити питання, треба переконати їх у тому, що не знати щось не соромно. Соромно не дізнатися, якщо можна це зробити. Треба переконати дітей, що задавати питання – це корисно: «Ти більше будеш знати, коли знайдеш відповіді». Необхідно заохочувати дітей, задають питання: «Молодець, ти задав хороший питання, значить, ти стежиш за ходом думки, думаєш». І хвалити дитину не лише за хороші відповіді, але і за гарні запитання: «Хто нічого не запитує, той нічому не навчиться. Хочеш бути розумним – навчись ставити питання».
Дорослий не повинен сміятися над дитиною, поставили слабкий питання. Потрібно пам’ятати, що він має право на помилку. Тому краще вчити дітей ставити уточнюючі запитання, які допоможуть їм розібратися у проблемі.