Депресія Від Стресів

Депресія від стресів
Всі люди по-різному реагують на стрес. Згідно з дослідженнями, реакцію людей на ті чи інші події на 30-40% визначають гени, отримані від батьків. І на 60-70% стресостійкість залежить від виховання, життєвого досвіду, навичок, вироблених умовних рефлексів і т. д. І хоча виходить, що одні люди спочатку більш схильні до стресу, а інші — стійкі до нього, до групи ризику відносяться всі молоді люди, цілеспрямовані, але ще не володіють певними навичками виживання в сучасному світі.
Найбільш часто молоді люди відчувають стрес у процесі навчання (навчальний стрес), на роботі (професійний стрес), із-за сильних фізичних навантажень, пов’язаних з частими тренуваннями в спортзалі (фізичний стрес), і з-за міжособистісних відносин (стрес спілкування).
Перша ознака того, що впоратися зі стресом не виходить — поява апатії. Вона може виникнути, наприклад, якщо людина перестає бачити сенс своєї діяльності він багато працював, але це не принесло ніякої користі, він намагався врятувати людину, але той загинув, він намагався налагодити відносини, але зазнав фіаско і т. д. В такі моменти навалюється відчуття втоми. Не хочеться ні рухатись, ні говорити.
Якщо людину залишити без підтримки в період апатії, вона швидко перейде в депресію, що супроводжується тяжкими й болісними переживаннями, пасивністю, почуттям провини, відчуттям безпорадності. А депресивні стани нерідко призводять до необдуманих вчинків, пов’язаних з ризиком для здоров’я, або до спроб самогубства.
Тому, якщо близька людина — колега по роботі, однокурсник, знайомий з спортивної школи, молодший брат або сестра, — перебуває у стані апатії, тобто байдужий до того, що відбувається навколо, в’ялий і загальмований, говорить повільно і з великими паузами, не потрібно залишати його наодинці зі своїми переживаннями.
Щоб уникнути розвитку депресії з-за якої-небудь невдачі необхідно зробити наступні дії:
поговоріть з ним, задайте кілька запитань («як ти себе почуваєш?», «хочеш їсти?»),
проводите людини до місця відпочинку, де можна допомогти йому зручно влаштуватися,
візьміть його за руку,
забезпечте йому можливість відпочити.
Намагайтеся більше говорити з тим, хто «впав в апатію», який пережив стресову ситуацію, залучати його у будь-яку спільну діяльність. Наприклад, якщо людина очікує закінчення операції, яку роблять його близьким, можна дати йому доручення з’їздити в таку-то аптеку і привезти якесь «чудо-засіб», який ОБОВ’ЯЗКОВО знадобиться видужуючому. Нехай це будуть банальні вітамінчики або подушка під голову спеціальної форми. Він помчить на край світу, буде діяльний, і набагато легше перенесе стресову ситуацію. Якщо колега тільки що повернувся з наради, де його проект «рознесли в пух і прах», запропонуйте разом піти пообідати, поговорити на абстрактні теми, зайдіть, по дорозі в магазин модного одягу і т. д.
На перший погляд, ці заходи здаються простими, внаслідок чого можуть виникнути сумніви в їхній ефективності. Однак на першому етапі шляху до депресії ці дії важливіше антидепресантів та консультацій психолога. Так, відомо, що 80% підлітків і молодих людей, які вчинили спробу самогубства, зізнавалися у своїх планах оточуючим, але не були сприйняті серйозно. І про що це говорить? Та про те, що, будучи більш уважним до оточуючих, ми допоможемо їм і собі уникнути багатьох проблем.
Адже будь-яку хворобу (а депресія — це хвороба!) легше попередити, ніж лікувати.