Ергономіка В Промисловому Виробництві

Ергономічні вимоги до промислового виробу — це вимоги до розмірів, форми, кольору виробу та елементів його конструкції, до їх взаємному розташуванню, які обумовлюються ергономічними властивостями людини і встановлюються з метою оптимізації його діяльності. За допомогою ергономічних вимог забезпечується охорона праці, техніка безпеки, а також зручність при експлуатації й ремонті нових виробів.
На сучасному етапі впровадження та експлуатація нової техніки і технології створює проблеми, нерозв’язні засобами тільки технічних і медичних наук. Необхідні рекомендації психологів, фізіологів, за дотримання гігієни праці, дизайну і об’єднання їх у загальну систему вимог до змісту й характеру праці людини в системі «людина — техніка — середовище» (СЧТС). На основі теорії і методології такого об’єднання виникла у 20-х роках XX ст. ергономіка (від гр. ergon — робота, nomos — закон, «закон роботи»).
Ергономіка — наука, що вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці. Головними цілями ергономіки є:
¦ безпеку праці;
¦ підвищення ефективності системи «людина — техніка — середовище»;
¦ комфортність — задоволеність людини результатами своєї праці і забезпечення умов для розвитку особистості людини в процесі праці.
Ергономіку формують такі групові показники:
1) антропометричні, регламентують відповідність машини розмірам і формі тіла працюючого людини, рухливості частин тіла та іншими параметрами;
2) гігієнічні, які характеризують метеорологічні умови мікроклімату та обмеження впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища;
3) фізіологічні і психофізіологічні, характеризують ті ергономічні вимоги, що визначають відповідність СЧТС силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, слуховим, чуттєвим можливостям і особливостям людини;
4) психологічні, відображають відповідність машини можливостям і особливостям сприйняття пам’яті, мислення, психомоторики людини.
Пронализировав дані показники, можна дати диференціальну і комплексну ергономічну оцінку СЧТС.
Ергономічні розробки включені в ЕСКД. Вони проводяться по всіх стадіях — від розробки технічного завдання на створення СЧТС до виготовлення і випробування дослідного зразка.
На стадії розробки технічного завдання эргономист-психолог вирішує питання про ергономічних вимог до майбутньої СЧТС виходячи з аналізу даних по експлуатації прототипів. При обґрунтуванні виконання кожного етапу проектно-конструкторської підготовки проводиться ергономічна експертиза. Це комплекс науково-технічних і організаційно-методичних заходів щодо оцінки виконання проектних, передпроектних і робочих документах і в зразках СЧТС ергономічних вимог технічного завдання, нормативно-технічних і керівних документів.