Фестиваль “сва Слава”

З 10 по 14 вересня в селищі Курортному (Велика Феодосія) проходив ІІІ Міжнародний фестиваль слов’янської ведичної культури «Сва Слава». На фестивалі зареєструвалося 734 учасника з 11 країн. Насичена програма фестивалю дозволила кожному відкрити для себе щось нове, взяти участь в обговоренні доповідей на круглих столах, майстер-класах, стародавніх слов’янських обрядах і вечорках.
Сонячний шлях
Третій рік поспіль «Родове Вогнище Рідної православної віри» проводить фестиваль слов’янської ведичної культури «Сва Слава». Перші фестивалі пройшли в Євпаторії. Цього року організатори вибрали для фестивалю територію санаторію «Кримське Примор’я» в мальовничому селищі Курортне між Карадагом і Меганомом. Місцеві жителі використовували можливість приєднатися до учасників фестивалю. У вихідні дні людей на території санаторію помітно додалося. Приваблювала і ярмарок з гарними вишивками, обрядовими нарядами, сувенірами, оберегами, книгами, дисками ведичного характеру, привертала і конференція (Віче) з цікавими доповідями, і дивовижні обряди.
Більше семисот учасників фестивалю чотири дні жили за загальним розкладом, що нагадувало життя великої громади, численного роду. Навколо панувала атмосфера доброзичливості, єднання, гармонії. Рідновіри, не вживають алкоголь і тютюн, знаходили джерела радості у взаємодії зі стихіями, в красивих обрядах, вдосконалення душі і тіла.
Кожен день починався із зустрічі Сонця-Дажбога, яке прославляли жерці. У Курортному сонце сходить прямо з морського горизонту, дуже близько до могутнього Карадагу. В шість ранку, повернувшись обличчям до вулкану, учасники фестивалю чекали початку цієї, кожен раз нової, гарної містерії, яка розігрувалася на небі. І коли величезний червоний диск повністю спливав над горизонтом всі дружно тричі кричали «Ура!».
Потім на набережній робили ранкову гімнастику. Працювало дві групи – одні під керівництвом жерця Яровита займалися Слов’янської Здоровою, інші – системою «Бєлояр» разом з її творцем Станіславом Жуковим.
– Якщо ми йдемо сонячним шляхом, ми можемо продовжити собі життя, – розповів жрець Яровит. – Легенди про те, що наші пращури жили за триста і більше років, це правда. Ми повинні вести здоровий спосіб життя, займатися будь-якими практиками, будь гімнастика вранці, дихальні практики, обливання холодною водою – все це дуже корисно.
Живоспів
Після гімнастики на березі моря проводила тренінг з Живопению Мечеслава Гой – професійна оперна співачка з Одеси, що володіє унікальною здатністю священного співу, яке пробуджує в людині божественні енергії, лікує, гармонізує душу та тіло. Те, що робила голосом Мечеслава здавалося дивом. Вона виконувала пісню вітру, землі, сонця – і це дійсно сприймалося як внутрішній звук цих стихій, а не людське спів.
– В процесі Живопения дихання наповнюється енергією життя – Живий (Праною, Ци) і проявляє її в голосі, як чарівну силу, з допомогою якої можна творити і змінювати реальність, – розповіла Мечеслава. – Спробуйте тихоньким тоненьким голоском наслідувати звучання сопілки, скрипки, співайте разом з пташками, послухайте, як чайка кричить над водою і ви відчуєте, що у вас є співучий голос. Прислухайтеся до самих себе, прагніть і дозвольте собі співати!
Дуже важливо, що кожен із жерців, який володіє якоюсь унікальною методикою, переконував людей, що цього може навчитися кожен. Тут же проводилися майстер-класи, де бажаючі освоювали нові навички. Люди відчували величезну радість і віру в себе, коли бачили, що у них виходить красиво співати, проводити через руки Живу, опановувати сакральним значенням символів слов’янської вишивки, створювати позитивні образи, з’єднуватися зі своїм родом, витончено рухатися в хороводах.
– Інформації дуже багато це все треба переварити, укласти, – поділилася своїми враженнями Алла з Хмельницького. – Приголомшливі можливості для роботи над собою. Настільки розсунулися рамки в роботі, стосунках, пошуках своєї половинки, майбутньому. Хочеться жити, жити, жити…
Багато, хто приїхав на фестиваль просто з цікавості, прийняли рішення стати рідновірами. Обряди ім’янаречення кілька жерців здійснювали кожен день. Ось як розповіла про своєму рішенні Юлія з Києва, яка прийняла ім’я Лада:
– У Києві я відвідувала капище як гостя. Але не було відчуття, що це те, чим я хочу жити. Я сюди приїхала, щоб відчути, що це, як моя душа буде з цим резонувати. Все, що я тут почула, відзивалася в мені як істина. Я зрозуміла: те, що тут роблять ці люди, те, що вони хочуть донести світу – важливо, значимо, і необхідно світу. Я дуже захотіла бути такою ж.
Свято Рожаниць
Родзинкою фестивалю став свято Рожаниць, який традиційно проводиться у слов’ян 8 вересня (найближче до цього дня неділю). Це свято Матері-Землі, дає врожай, породжує життя. На місце проведення обряду жінки принесли фрукти, дівчата сплели вінки одягли білі сукні. Під час обряду жінки зробили три кола навколо багаття: у першому – незаміжні дівчата, у другому – жінки, які вже мають дітей і планують ще народжувати, в третьому – літні жінки. Рідновіри славили Макошу Матінку, кланялися їй, торкалися долонями до землі.
Потім священнодійство перемістилося до моря. Дуже здивовані були засмагають курортники, коли на пляжі з’явилося кілька сотень людей в білих вишитих шатах з фруктами в руках. Рідновіри заходили по пояс у море і підносили в дар воді фрукти, просили благословення на рік.
Потім всі повернулися на місце обряду, щоб покуштувати освячені фрукти і хліб.
Для багатьох враження про свято – найяскравіші.
– Коли під час обряду жерці звернулися до Рідних Богів, люди плакали, і я в тому числі, – розповів Віталій з Миколаєва. – Ці слова зачепили найтонші струнки в душі. Багато хто з нас не чули таких теплих і добрих слів навіть від батьків. Я згадав про своїх батьків, про своїх предків. Після таких обрядів відбувається переоцінка цінностей. Я був у сорока країнах світу і у всіх країнах чув національну музику просто в кафе і барах. А у нас скрізь – дискотечна музика. Я бачу, що нашої культури просто немає. Якщо люди забувають свою культуру, нація деградує і зникає.
Фестиваль показав, що відродження слов’янської культури та Рідної Православної Віри – незворотній процес, захоплюючий все більше число людей різного віку, об’єднує слов’янський світ.