Гематологія. Лейкоз

Звернемося тепер до іншої проблеми гематології. Проблеми, в якій, незважаючи на її складність, досягнуті, мабуть, найбільш істотні успіхи,— до вивчення і лікування лейкозів.
Можна повністю уберегти організм людини від пошкоджуючих, руйнівних впливів зовнішнього середовища? Ні, зрозуміло. Життя, життєві процеси невіддільні від старіння, саморуйнування. Точно так само йде справа і з зовнішніми причинами, які завдають нам шкоди.
Причини лейкозу
У багатьох, наприклад, склалося упередження проти рентгенівських досліджень — «рентген шкідливий». Що ж, це абсолютно вірно. З одним лише застереженням: і перебування на сонці шкідливе, бо воно пов’язане з часом ще більш серйозними «радіаційними наслідками». З-за цього, однак, ніхто не відмовляє собі в літній заміській прогулянці, і вже найменше викликає у нас заздрість нічний спосіб життя кажанів або сов, яким не треба побоюватися сонячної радіації. Але між рентгенівським знімком (експозиція і, отже, час опромінення — частки секунди) і такого роду рентгенологічними надмірностями, як рентгенівські установки для примірки взуття, які один час з’явилися в універсальних магазинах на Заході,— дистанція величезного розміру.
Не випадково і сучасна медицина розлучилася з застосуванням рентгенівського опромінення там, де без нього можна обійтися: при лікуванні радикулітів, невралгій. Але і без рентгена пошкоджуючих, «ранящих» хромосомний апарат клітини факторів у навколишньому світі виявляється предостатньо. До чого приводять такого роду невидимі, не відчуваються нами пошкодження?
Ось одна з можливостей: удар гамма-кванта завдав шкоди гену, що виробляє фермент, цей ген перестав працювати. Клітина припиняє виробляти ферменти, що зв’язують її з клітинами-сусідами. Ми називаємо таку клітку, умовно, звичайно, глухою. Глухим буде і її потомство — виникають з неї нові клітини, або, як кажуть дослідники, новий клон. Група таких клітин, що володіють стійким властивістю «не чути» сигнали навколишнього тканини, і стає попередницею «пухлини» крові — лейкемії.
Ці клітини в чому відрізняються від звичайних. Розмножуються вони автономно, незалежно від своїх сусідів. У деяких із них порушена структура оболонки, інші не виробляють звичайні для них ферменти, треті набувають властивість незвично рано, не дозрівши, йти з кісткового мозку в кров’яне русло.
Правда, на стадії доброякісної пухлини (на стадії доброякісного розвитку лейкозу) ведуть вони себе ще досить миролюбно: не пригнічують на своєму шляху нормальні елементи крові, а якщо і пригнічують ріст інших клітин, що беруть на себе їх функції. Така доброякісна стадія лейкозу може тривати місяцями, роками і навіть все життя,— все залежить від того, які види клітин залучені в пухлинний процес.
А якщо пухлина починає прогресувати? У генетичному апараті вийшли з-під контролю клітин з’являються незвичайні набори хромосом (35, 43, 57 і так далі замість покладених клітині людини 46 хромосом). Одночасно в процесі оновлення гинуть і зникають найбільш слухняні наказам організму клітини і їх витісняють найменш регульовані. Пухлина стає злоякісною.