Хрещення Господа Нашого Ісуса Христа

Хрещення Господнє – це велике двунадесяте свято в спогад Хрещення Спасителя. Святкується 19 січня (за новим стилем).
Господь Ісус Христос, досягнувши , за людському єству, тридцяти років, всенародно вступив у Своє відкрите служіння для спокути роду людського. За старозавітним законом раніше 30 років приймати сан вчителя або священика не дозволялося. Спаситель прийшов на річку Йордан, де проповідував святий пророк Іоанн Предтеча. Він закликав всіх покаятися і на знак очищення занурював приходили до нього у води Йордану. При цьому Іван вимагав від всіх, щоб покаяння було щирим і супроводжувалося виправленням себе добрими справами. Іоанове хрещення означало наступне: як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, що кається і повірила у Спасителя, буде очищена від усіх гріхів Христом.
У давні часи в Церкві було прийнято, щоб оголошені, тобто навчені істин християнства, приймали Хрещення – Таїнство, через яке душа людини стає світлою і по-янгольському прекрасною, – на Великдень і в день Богоявлення.
Вночі Ісус Христос прийшов з Галілея до берегів Йордану і велів Предтечі хрестити Його. Господь сказав: «Так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3,15). Це означає – зробити спочатку справою, про що Він буде навчати і проповідувати Всі заповіді Ісус Христос виконав Сам, потім навчав їм народ. Господь показав приклад смирення – будучи Сином Божим, хрестився від сина людського.
Ісус Христос разом з Іоанном Хрестителем вступив у води Йордану. Під час хрещення люди сповідували великому Пророкові свої гріхи. Але Ісус Христос був безгрішним, тому Він вступив у Води річки вночі. За церковним переказом, святий Іоан Предтеча кожного занурював хрест у воду до шиї і тримав так, поки той не сповідував свої гріхи. Христос, який не мав гріхів, не був затриманий у воді. Тому в Євангелії сказано, що Він вийшов з води негайно (Мф. 3,16).
Свято Хрещення Господнього називається також Богоявленням і Просвітою. Просвітою тому, що Бог – це вічне Світло, яке світить світ. Також в давнину був звичай в ніч під Водохреща запалювати вогнища та факели на вулицях, площах, перехрестях та у дворах, співати чудові пісні Богу всю ніч. Тому столиця Візантії, Константинополь, в ці ночі здавалася охоплені полум’ям.
Це свято називається богоявленням потмо, що Господь після Хрещення виступив на Євангельську проповідь, показав Себе світові як Спаситель, Месія. Крім того, під час Хрещення Свята трійця явила Себе: Отець через голос з неба, що свідчив про те, що Ісус Христос є Син Божий. Дух Святий – у вигляді білосніжного, сонцесяйного голуба, що сходить на голову Ісуса Христа.
У свято Хрещення відбувається в храмах і на водоймах велике освячення води. Богоявленська або водохресна вода вважається великою святинею, зцілює душу і тіло. Її прийнято зберігати протягом року, покроплю речі, приймаючи у разі хвороби, даючи пити тим, хто не може бути допущений до Святого Причастя.
На Русі здавна було прийнято на свято Богоявлення здійснювати урочисті хресні ходи на ріки і водні джерела, ходити в гості до рідних і близьких і дарувати їм подарунки. Подарунком могла бути ікона Богоявлення, православний хрест, православна книга.