Як З’явилися Боксерські Рукавички?

Ясна річ, історія боксу або кулачного поєдинку простирається далеко в глиб минулого. Сміливо можна говорити про декілька десятків тисяч років. Археологія надає незаперечні докази існування спеціальних пристосувань, крепившихся на руках бійців в різні часи з різними цілями: рідше для захисту і пом’якшення ударів, частіше для збільшення убивчої сили кулаків.
Такі поєдинки були чи не головною складовою бойової підготовки воїнів. Кулачний бій в якості спорту досить добре вивчений істориками у стародавніх греків, починаючи приблизно з XII ст. до н. е. Боксерські рукавички вже тоді представляли собою найпростіший вид захисту рук і зап’ясть – смужками м’якої шкіри оплетались кисті, пальці і навіть преплечья. Такі найпростіші боксерські рукавички іменувалися “мейліхай”.
Пізніше – починаючи з VI ст. до н. е. – їм на зміну стали приходити більш складні рукавички, сфайраи, що складалися з двох частин: з шкіряного кільця на суглобах і власне рукавички, доходила до передпліччя. В 688 до н. е. кулачний поєдинок був включений у програму античних Олімпійських ігор. Бій відбувався на засипаній піском квадратної майданчику. Переможцем ставав той, хто відправляв свого суперника у нокаут або змушував здатися.
Наступний етап у розвитку боксерських рукавичок почався в Стародавньому Римі з кінця IV до II ст. до н. е. Справа в тому, що бокс в якості спортивного змагання не прижився у римлян – він здався їм занадто жорстоким, то є придатним тільки для гладіаторських кривавих сутичок. Ремені зі шкіри оснащувалися різного роду шипами, металевими кільцями, вузлами, покритими латунню або оловом. Подібні боксерські рукавички називалися цестами. Поєдинки закінчувалися важкими каліцтвами або смертю гладіаторів-боксерів. У Римській імперії у і ст. до н. е. бокс був визнаний поза законом, на ньому в прямому і переносному сенсі поставили хрест на найближчі десять століть.
На Русі здавна існувала особлива культура кулачного бою, про яку є згадка ще в Повісті Тимчасових Років (1068 р.). Російські кулачні поєдинки ніколи не були джерелом доходу для бійців, ні для глядачів. Існували неписані гуманні правила, що забороняли бити лежачих, бити в спину з “підніжки”, наносити удари ногами або головою, озброювати чим-небудь руки. Православна церква невтомно боролася з цими “варварськими” потехами, а після 1917 року з боксом, які прийшли з Європи, почали боротися більшовики, які звинуватили його у всіх буржуїнських гріхах.
Тим часом у старій добрій Англії бурхливо розвивався класичний англійський бокс – спадкоємець давньогрецького кулачного бою. Боксерські рукавички з’явилися в XV ст. Використовувалися виключно для тренувань. На змаганнях джентельмени воліли битися голими кулаками. Боксерські рукавички були щільно наповнені кінським волосом і оббиті шкірою.
У 1867 році маркіз Квінсберрі запропонував нові звід правил для боксерських поєдинків, одним з головних пунктів якого була вимога використовувати боксерські рукавички для підвищення безпеки боксерів. З тих пір рукавички діляться на дві категорії: бойові рукавички та тренувальні. До теперішнього часу розрізняються не тільки бойові та тренувальні, але і любительські, професійні, снарядні, тренерські, рукавички на шнурівці і рукавички на липучці. Існують два наповнювача для боксерських рукавичок: перчато – пошарова і пінний.