Короткозорість (Міопія)

Так як на даному сайті висвітлюються проблеми виправлення аномалій рефракції, а короткозорість це як раз найчастіша аметропія, то ми постаралися дати як можна більше інформації по цьому захворюванню очей.
Синонім короткозорості – міопія. Цей термін приписується Арістотелем, який IVвеке до нашої ери вперше описав це захворювання. Саме поняття міопія означає, в перекладі з латині жмуриться. І дійсно, якщо ви подивитеся на короткозорої людини, то побачите, що він при розгляданні віддалених предметів починає примружуватись. Тут можете подивитися рефракції при короткозорості.
Короткозорість – найпоширеніша очна патологія. За останніми даними в Росії в даний час приблизно 40% короткозорих людей і їх з кожним роком стає все більше, особливо серед дітей і підлітків. Однак справжня причина її розвитку досі невідома. Небезпека короткозорості полягає в її ускладненнях. Так при прогресуючій міопії можливі відшарування сітківки, що нерідко призводить до втрати зору, а міопія у вагітних жінок залежно від ступеня тяжеяти може бути приводом для кесаревого розтину.
Нижче наводяться фактори, що сприяють появі короткозорості.
Ось деякі з них:
– Робота за комп’ютером;
– Стрес;
– Тривале читання на близькій відстані і при недостатньому освітленні;
– Спадковість (їй відводиться основна роль);
– Неправильна корекція (якщо вчасно не скорегувати короткозорість, то це призводить до перенапруження очних м’язів і подальшого погіршення зору, і навпаки корекція більш сильними окулярами або контактними лінзами також призводить до погіршення зору.)
Короткозорість може бути природженою і набутою.
За Асветисову (одним із найкращих теоретиків міопії) у розвитку короткозорості та її прогресування виділяються три основних ланки:
1. Зорова робота на близькій відстані (ослаблена акомодація);
2. Спадкова обумовленість;
3. Ослаблена склера (що призведе до підвищення внутрішньоочного тиску).
Перші 2 ланки виявляються відразу, третє зазвичай знаходиться в потенційному стані і проявляється в стадії розвиненої короткозорості, обумовлюючи її подальше прогресування.
Патогенез розвитку короткозорості:
При ослабленій здатності акомодації велика зорова робота на близькій відстані (читання, робота за комп’ютером) стає для очей непосильним навантаженням. Це призводить до того, що організм для зменшення навантаження змінює оптичну систему очей і таким чином пристосувати її до роботи на близькій відстані без напруження акомодації. Рефракцію та акомодацію при міопії дивіться тут.
Цього можна досягти головним чином за рахунок подовження переднезадней осі ока в період росту і формування рефракції (приблизно до 20 – 25 років). При зазначеному механізмі розвитку короткозорість зазвичай не перевищує 3,0 діоптрій.
Подальше прогресування короткозорості пов’язано зі слабкістю аккомодационного апарату ока, що може бути наслідком вродженої морфологічної неповноцінності або недостатньої тренованості циліарного м’яза, недостатнє кровопостачання або впливу на неї загальних порушень та захворювань організму. Зниження її працездатності призводить до ще більшого погіршення гемодинаміки ока.
І нарешті, при ослабленні склери на тлі підвищеного внутрішньо очного яблука відбувається збільшення розмірів очі, що в свою чергу призводить до прогресування короткозорості. Саме по собі підвищення внутрішньоочного тиску при нормальній склері не може викликати короткозорість.
Тут важливо зрозуміти, що під спадковістю передбачається не тільки наявність короткозорості у найближчих родичів, але і слабкість сполучної тканини. Звідси стає зрозумілим, чому наприклад прогресуюча короткозорість з’являється у осіб, які не мають міопії в сімейному анамнезі.
Класифікація міопії:
В даний час офтальмологи користуються наступної класифікацією міопії:
I. по патогенезу:
1. істинна – осьова;
2. помилкова або псевдомиопия:
а. спазм акомодації;
б. нічна міопія;
ст. транзиторна міопія (медикаментозна та на фоні загальних захворювань).
II. по ступені:
1. слабка – до 3,0 D;
2. середня – від 3,25 до 6,0 D;
3. висока – від 6,25 D і вище.
III. за часом виникнення:
1. вроджена;
2. придбана;
а. у дошкільному віці;
б. у шкільному віці.
IV. за течією:
1. стабільна (збільшення не більше ніж на 0,5 D в рік);
2. повільно прогресуюча (збільшення до 1 D в рік);
3. швидкопрогресуюча – ознаки:
а. збільшення переднезадней осі ока на 1 мм в рік;
б. збільшення ступеня короткозорості на 1,0 D в рік.
Прогресування міопії може протікати повільно і закінчитися з завершенням росту організму(приблизно у 25 років). Іноді міопія прогресує безперервно і досягає високих ступенів (до 20 дптр. і вище), супроводжується рядом ускладнень (найбільш небезпечна відшарування сітківки) і значним зниженням зору. Така міопія називається злоякісної – міопічною хворобою. Стабільна міопія є аномалією рефракції. Клінічно вона проявляється зниженням зору вдалину, добре коригується окулярами і контактними лінзами і не потребує лікування. Постійно прогресуюча міопія – завжди серйозне захворювання, що є основною причиною інвалідності, у результаті різкого зниження гостроти зору.
V. За морфологічного субстрату короткозорості:
1. склеральная;
2. склеропапилярная (околодисковая);
3. макулярна;
4. витреальная;
5. геморагічна;
6. змішана;
7. тотальна.
З наведеної класифікації видно, що існує дуже велика кількість різних форм міопії і кожна форма потребує в визначеному виді лікування. Звідси ясно, що деякі форми міопії можуть піддаватися виправлення з допомогою різних альтернативних методик відновлення зору, а деякі ні. Звідси стає зрозумілим, що дійсно є невелика кількість людей, яким вдалося відновити зір (скажімо при помилковій міопії), однак такі методики не допоможуть при інших формах короткозорості.