Кримінал У Бізнесі

Знадобляться довгі роки, щоб бізнес, тільки привыкающий до цивілізованого життя, увійшов в нормальне русло. Поки у нас великий бізнес має кримінальне походження і, на жаль, продовження. Напевно, у нього і в інших країнах були такого роду витоки, але з часом все очистилося і прийняло інші форми. Бізнес і кримінал взагалі як-то постійно пов’язані між собою. Скажімо, де відбувається землетрус. На нього звертають увагу всі: бізнесмен думає, що він привезе туди намети, надувні матраци, продукти харчування і заробить на цьому гроші. Злодій, наприклад, теж їде туди, тому що в паніці можна щось вкрасти, нажившись на чужому горі.
Професор Каліфорнійського університету Стерджиос Скапердас зазначав, що організована злочинність у сучасному світі – це не тільки головорізи, що збирають данину з повій і вуличних драгдилеров. Правильніше було б описати цей феномен по-іншому – коли держава допускає вакуум у сфері захисту життя, здоров’я і прав громадян, цей вакуум заповнюється гангстерами, організованими в спільноти. Вони, таким чином, надають якусь затребувану на ринку послугу, хоч і носить нелегальний характер. Вакуум може виникати в локальних, специфічних областях, а може і повністю охоплювати ключові для суспільства сфери.
Тому, у світі немає жодної країни, де не було б організованої злочинності. Питання лише в тому, в яких галузях народного господарства існує платоспроможний попит на «захист», який дозволяє існувати розгалуженим злочинним угрупованням. У благополучних країнах це невеликі і локальні ринки на зразок букмекерської діяльності або ринку вивезення і переробки сміття. Або контрабанди сигарет в Німеччині. Або нелегальної торгівлі міцним алкоголем в Норвегії. У менш благополучних країнах, де держава насилу справляється навіть з своїми базовими функціями, організована злочинність займається більш масштабним бізнесом. Пабло Ескобар, голова Медельїнського картелю, приміром, маючи мільярдами, свого становища не приховував і займався масштабної за мірками Колумбії благодійністю.
У часи СРСР найбільші організовані злочинні угруповання(ОЗУ) наживалися на «цеховиках», спекулянтів та інших нелегальних бізнесменів. Статус ділків був такий, що вони часто просто не могли звернутися за допомогою до найближчого відділення міліції. Доводилося звертатися до «наглядача» від «злодіїв» по місту. Сучасна Україна– це, звичайно, не пізній СРСР з його «цеховиками». Але деякі загальні риси залишилися. А саме: приватний бізнес, як і раніше позбавлений ефективного захисту законних інтересів з боку державної правоохоронної і судової системи.
А раз є попит на послугу справедливого вирішення питань, то буде і пропозиція. Цих пропозицій багато (хоча часом здається, що всі вони – одне і те ж, від одних і тих же людей). Є від чиновників, від правоохоронних органів, від спецслужб. А є і від авторитетів, з відповідними механізмами надання цієї самої справедливості. Герої 90-х подорослішали і стали більш розсудливими, але як і раніше тримають свої шматки власності, у них є зв’язки, гроші, власні бійці. Викинути їх з гри зовсім не просто. Вони – це важлива частина системи. Адже що таке бізнес по-українськи, якщо не «вирішення питань»?
Подивіться навколо і подумайте, кому може належати невеликий торговий центр через дорогу, збудований на клаптику землі замість запланованого дитячого садка. Або хто вправно побудував розкішний автосервіс на ділянці землі в заповідній зоні Криму. Звідки ці люди взяли свої гроші і чому їм дозволили зробити те, що вам ніхто б не дозволив? Та тому, що бандити, напевно, подумаєте ви. І будете, швидше за все, мають рацію.
Умови ведення бізнесу в Україні як і раніше залишають бажати кращого. Розглянемо кілька основних причин, що перешкоджають бізнесу в Україні.
Тиск з боку контролюючих органів
Вплив контролюючих органів на бізнес в Україні важко переоцінити. Податківці, митники та інші контролюючі органи стали популярною темою. Ніякі заслуги, ніякої внесок у розвиток бізнесу не врятують від візиту “людей в чорному”. Іноземні підприємці, а також українські бізнесмени, які активно торгують з іншими країнами, скаржаться на митницю. У портах, незважаючи на прийняття законів, що регулюють галузь, великі черги. Імпортери та експортери несуть збитки. При цьому, контролюючі органи часто використовуються для боротьби з неугодними.
Корупція
На гніт контролюючих органів накладається ще одна, яка вже стала невід’ємною ознакою України, проблема – корупція. За даним показником Україна з року в рік займає провідні позиції в міжнародних рейтингах. Для бізнесу, особливо малого й середнього, таке положення справ згубно. Сума хабарів може перевищувати стартовий капітал.
Рейдерство
Ще однією причиною, по якій вести бізнес в Україні просто невигідно, є високий рівень рейдерства. Атаки на підприємства та відсутність дієвого механізму захисту стали бичем українських підприємців
“Безкультурне” підприємництво
Відсутність чітких правил гри породжує іншу проблему українського бізнесу – відсутність етики і культури ведення справ, правової культури, а це в свою чергу знову ж таки призводить до рейдерства. “Умовами для існування рейдерства в Україні є відсутність повноцінної волі держави для усунення прогалин у законодавстві та ефективності в боротьбі з корупцією.