Любов До Себе І Схуднення

Ми дуже часто використовуємо любов до себе, як інструмент мотивації. І це дуже сильний і правильний інструмент. Головне розібратися як саме його використовувати.
Як правило любов в контексті даної проблеми ми обіцяємо собі в якості нагороди у випадку досягнення успіху: «Ось схудну і буду любити себе». І адже дійсно, якщо ми полюбимо себе зараз такими, які ми є, то на цьому ми заспокоїмося і станемо жити в повній гармонії зі своїми зайвими кілограмами і жировими складками на талії. З іншого боку обіцянку любові у випадку досягнення успіху вже саме по собі стимулює до роботи.
На перший погляд, з вищесказаним важко посперечатися. Але давайте ж розберемося в чому тут криється помилка.
По-перше, пропоную бути відвертими з собою до самого краю. Чи впевнені ми, що прийняття себе у вазі, який нам приносить купу дискомфорту, позбавляє нас тих радощів життя, які доступні нашим струнким подругам, а крім того загрожує нам проблемами зі здоров’ям (набряклі ноги, хворе серце, та чи мало ще хвороб, які провокуються повнотою) – це є прояв любові до себе? Швидше це нагадує самобичування.
Мені дуже сподобалася думка на цей рахунок в одній з прочитаних мною книг про те, що змиритися з зайвою вагою рівнозначно тому, що добровільно всюди носити з собою 1-2 мішка картоплі. І правда адже, хіба погодилися б ви на такі катування, якщо б любили себе?
Що ж стосується використання любові на умовах «пост-оплати» (спочатку схудну, а потім вже я буду себе любити) для мотивації і стимулювання процесу, то і тут не все так просто. Дуже добре це можна проілюструвати на прикладі дитини, що вчиться ходити. Хіба мама каже йому, що буде його кохати тільки тоді, коли він навчиться ходити? Хіба вона дорікає тим, що він ледве стоїть на ногах? Ні ж, мудра мама любить свою дитину вже зараз і він, оточений її любов’ю і схваленням, робить своїм перші кроки.
Розумієте про що я? Ну звичайно, ви зі мною погодитесь, що все зрозуміло і логічно. Але при чому тут ви і процес набуття стрункості? Зараз поясню: процес набуття стрункості тут виступає в ролі процесу навчання ходити, а Ви – в ролі тієї самої маленької дівчинки робить свої перші кроки. І поки ви тільки вчитеся бути стрункою, тому ви повинні проявити до себе максимум любові і розуміння.
Адже якщо ми позбавляємо себе любові, то маленька дівчинка всередині нас відчуває себе нікому не потрібною і відкинутої. Їй сумно і прикро, що її весь час критикують, який вже тут ентузіазм? Яка вже тут мотивація?
Крім того, позбавляючи себе любові, ми потрапляємо ще одну досить підступну пастку, яка полягає в тому, що ми кожен раз відкладаємо кохання на потім, але досягнувши результату, ми не довго радіємо, а тут же озадачиваем себе новою метою і обіцяна собі любов маячить десь за горизонтом. І хоча в окремих випадках загальний рівень любові до себе може зростати, в цілому спостерігається така картина: ми ставимо собі за мету скинути зайву вагу і припустимо шляхом титанічних зусиль і дисципліни досягаємо поставленої мети, і навіть якийсь час пишаємося собою та з почуттям повного права приймаємо компліменти та захоплення оточуючих.
Однак незабаром (якщо не в процесі досягнення поставленої мети) вимальовується новий об’єкт робіт – як-то недостатньо пружна шкіра або ж там целюліт, а то й недостатньо гарні коліна (для багатьох останнє прозвучить смішно, але тим не менш це цілком реальний приклад з життя однієї моєї стрункою і підтягнутою подруги). Знову ж, це цілком нормальний процес, і, як кажуть, є до чого прагнути завжди, досконалості немає межі. І чим вище ми піднімаємося на гору, тим ширше стає панорама. Однак наш успіх цілком і повністю залежить від нашого ставлення до себе.