Ми З Майбутнього 2.рецензія До Фільму

Очікування, хочу, розчарування! Так можна охарактеризувати другу частину фільму «Ми з майбутнього 2». Перед показом супроводжувався досить серйозною і гучною рекламною компанією. У рекламі миготіли кадри зі спецефектами і хорошими акторами, які просто заворожували очей. Чого коштував кадр перевороту німецького танка від вибуху снаряда, на це просто хотілося подивитися, і як в народі кажуть «зацінити». Так і почитавши опис самого сиквела, інтрига перегляду фільму тільки зростала. Було незрозуміло навіщо і для чого в другу частину фільму увійшли хлопці з України, що також додавало інтригу фільму. Хоча в світлі останніх відносин двох сусідів, мене цей факт просто не здивував. Не просто так в самій Україні розгорівся неабиякий скандал з приводу «Ми з майбутнього 2». Ще за місяць до прем’єри картини в міністерстві культури України вирішували про доцільність прокату цього фільму на території суверенної держави. Тепер, звісно, відомо що «Ми з майбутнього 2» так і не будуть показувати в кінотеатрах України. Але, а ось чому, стає ясно вже після перегляду самої картини, але про це трохи пізніше.
У глибині душі я, звичайно, знав, що цифра 2, в назві фільму, сама по собі для кіно продукції нічого доброго не несе. Так було з усіма відомими і не дуже фільмами і блокбастерами всього світу. Але як кажуть, надія вмирає останньою.
Настав довгоочікуваний день прем’єри. По напливу народу в кінотеатрі, стало зрозуміло, що не один я чекав цю прем’єру. Подивився. Чесно скажу, спочатку був просто в захваті. Такий динамічний сюжет просто зачаровує око, у порівнянні з першою частиною фільму, у другій все набагато цікавіше і з великою порцією спецефектів. Це було перше враження, яке через кілька годин після перегляду швидко і неухильно сходило нанівець.
Стає ясно, що творці кінокартини переслідували свої цілі і ці цілі зовсім не пов’язані з патріотизмом, а тільки з отриманням прибутку. Мабуть окрилені успіхом першої частини спробували створити те, що принесе більш відчутну фінансову вигоду. Нехай перша частина не така динамічна, але гра акторів в ній була вище всяких похвал. У другій частині акторський склад просто чудовий, але є багато спірних моментів, які зводять гру Петренко, Климової, Діми Ступки на нуль.
По – перше сіквел багато втратив, тому що в ньому відмовився грати Борман з першої частини – Данило Козловський. Це був його герой, це була його роль, і краще її ніхто не зіграє. Петренко – чудовий актор, але це не його типаж він просто блякне на тлі Бормана – Козловського. Я не думаю, що Ігор не розумів, занадто великий у нього досвід, але от мені не зрозуміло, навіщо він погодився на цю роль, що б бути поруч з дружиною? Всі ці питання потрібно ставити тільки йому.
Катерина Климова – жінка з неземною красою. На тлі всіх цих мужиків в уніформі вона виглядає просто квіткою з распустившимся бутоном. Одне незрозуміло, як можна було вижити після такого вибуху снаряда у першій частині «Ми з майбутнього». Це питання потрібно ставити вже сценаристам фільму.
Тепер хочу сказати про «хохлів». Українських хлопців грають Дмитро Ступка та Олексій Барабаш. Тут потрібно дати негативну оцінку гримерам картини. Навіщо з українських хлопців було робити волохатих павіанів? Наскільки я знаю, українські козаки завжди славилися поголеною головою з одним єдиним чубом на голові. Крім цього за сюжетом картини герої Діми і Льоші (Сірий і Таран) грають просто «дебилоидов» – знищують пам’ятники, повністю тупоголові і не мислячі люди. Навіщо було з братського українського народу робити ось таке посміховисько? Українці такі ж слов’яни, як і росіяни і білоруси, та й менталітет у наших народ дочитайте на сайті тут