fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Без рубрики

Основи Правильного Туризму І Відпочинку За Кордоном

Скільки всього в Україні власників будиночків, що надають послуги зеленого туризму, напевне не може сказати ніхто. За даними Держкомтуризму, таких сімей близько двох тисяч. У Спілці сприяння зеленому туризму називають іншу цифру, в два рази менше. Як би там не було, більшість з них – в Карпатах, оскільки це сама активна зона відпочинку. Лідер – Івано-Франківська область та місто курорт – Луксор з Єгипту. Майже за вісім років у даному регіоні зайнялися сільським туризмом 319 сімей. Причому, не обов’язково сільські жителі: київські, донецькі, дніпропетровські підприємці все активніше включаються в цю сферу діяльності.
Але якщо в курортних регіонах з туристичним інтересом ніколи особливих проблем не було, то на сході країни зараз роблять перші пробні кроки в цьому напрямку. Наприклад, у Луганській області за два роки облаштували під зелений туризм вісім садиб. “У нас тільки розкручується, ми по крихтах збираємо тих, хто ще думає. Та й то, ми їх виявляємо, шукаємо, переконуємо – говорить Олександр Пантелєєв, голова обласного відділення Спілки сприяння зеленому туризму, – але тут ще в гроші впирається. Державна обладміністрація палець об палець не б’є. Дах перекрити – потрібні гроші, колонку поставити – теж гроші. Адже який турист хоче поїхати без елементарних умов? Але люди хочуть займатися, хоча поки ми шукаємо бізнесменів, простим людям зараз це не по кишені”.
За словами Олександра Пантелєєва, кожен з восьми господарів пропонує особливі переваги: сусідство з кінним заводом, дає можливість покататися або подивитися на кінний театр, або вигляд з будиночка на ставок, засаджений ліліями.
“Поки що це ще не приносить прибутку. Хоча нещодавно делегація приїхала – чотири в’єтнамця, їх треба кудись поселити. Ось вам, будь ласка, будиночок, живіть і проводите ваш гарячий тур саме тут. Чи француз був, два канадця приїхали. У нас є гончарне мистецтво, конезавод, у мене рибне господарство. Вони приїхали на тривале відрядження, їм треба відпочивати. Хоча і свої теж цікавляться, попит йде, люди дзвонять, а що, можна взяти телефони господарів. Інформація пішла, і люди хочуть за місцем відпочивати”.
Як кажуть у Спілці сприяння зеленому туризму, основний споживач такої послуги в Україні – городянин середнього віку з достатком середнім і нижче середнього. Хоча гроші не завжди грають головну роль при виборі. “У нас зараз в сім’ї дилема: донька хоче поїхати на море, а ми з чоловіком – в глушину, – розповідає журналіст Ольга Проценко. І ось навіть не знаємо, як вчинити. Так, я можу собі дозволити два рази на рік виїхати за кордон відпочити, до моря. Але мені набагато комфортніше в Карпатах, в будиночку, куди я їжджу вже кілька років поспіль. Там своя енергетика, тихо, ця краса неймовірна, коли сидиш і п’єш на терасі кави з молоком, – яке море може з цим порівнятися!”
“У мене в оточенні багато людей, яким набридла ця Туреччина, і готелі всякі, – ділиться Сергій Дерун з Великої Яблунівки. – У людей прокинувся інтерес до старовини, до історії, хочеться поїздити по Україні. Та й хто відмовиться? Ось у мене своє озеро, рибку половити, юшку на березі зварити. Ми їх і вареники вчимо ліпити з дружиною. Зубчиками. Ми і кашу варили на природі, і по сто грам пили. Та яка ж тут Туреччина!”
Незважаючи на хаотичний процес поширення сільського туризму в Україні, інтерес до нього дійсно зростає. Причому, судячи з світовим тенденціям, цей тренд в Україні надовго – екологічність не виходить з моди вже багато років.