fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Без рубрики

Резервні (Запасні) На Шляху Плани Евакуації При Пожежі

Буває що при перевірці з боку наглядових органів до планів евакуації пред’являються “завищені вимоги, у т. ч. щодо наявності т. н. запасних евакуаційних виходів і запасних шляхів евакуації позначаються пунктирною стрілкою. Так це потрібно?
ГОСТ Р 12.2.143-2009 вводить вкрай неправильне поняття – «запасний» евакуаційний вихід і, відповідно, «запасний» шлях евакуації. Жоден інший діючий нормативний правовий акт чи нормативний документ Російської Федерації, що регламентує забезпечення пожежної безпеки не містить аналогічного поняття.
Спробуємо розібратися, корисний термін «запасний» евакуаційний шлях або шкідливий.
Спочатку зрозуміємо, звідки взялися в ГОСТ Р 12.2.143-2009 «запасні» виходи і шляхи. Для цього необхідно ненадовго повернутися в СРСР. У Союзі про ці, запасні шляхи, що було написано в ряді нормативних документів (наприклад ППБ-0-148-87) і декількох підручниках які стосувалися евакуації або пожежної безпеки припустимо в будівництві.
Так, наприклад, інформація про «запасних» шляхах евакуації які нібито необхідно вказувати на плані евакуації містилася навіть у чудовому підручнику Вищої інженерної пожежно-технічної школи МВС СРСР, в якому було сказано: «зазвичай у приміщенні серед декількох сходових кліток, що мають виходи назовні або у вестибюль, деякі більш надійні, т. к. постійно експлуатуються, завжди відкриті, мають протидимну захист, а інші менш надійні і при пожежі можуть швидко заповнюватися димом , тому евакуаційні виходи слід розділити на основні (надійні) і резервні (менш надійні), маршрути до яких слід позначати пунктирними зеленими стрілками». У примітці до графічної частини вказується, що направляти людей за резервним маршрутах евакуації не рекомендується, якщо можна використовувати основні маршрути»[1].
Але в цьому підручнику було сказано саме про надійності та ненадійності виходів, про те, що вони можуть бути закриті, що сходові клітки в які вони ведуть можуть заповнюватися димом. В даний час відповідно до вимог пожежної безпеки всі двері повинні відчинятися зсередини вільно без ключа (пункт 35 Правил протипожежного режиму в Російській Федерації), сходові клітки повинні бути захищені від диму конструктивно на етапі будівництва (пристрою домозыщиты) і на етапі експлуатації ( в т. ч. і пристроями для самозакрывания дверей (пункт 36 Правил протипожежного режиму в Російській Федерації)). Таким чином при правильній експлуатації будівлі всі евакуаційні виходи однаково надійні.
Тому єдиною більш-менш об’єктивним аргументом для використання термінів, т. зв. “запасних» або «резервних» шляхів евакуації та евакуаційних выходоы може бути звичка людей йти знайомим ним шляхом. Дейтсвітельно, як зазначає проф. Холщевников Ст. В, «були встановлені наступні спостережувані правила вибору людьми напрямку (маршруту) руху при евакуації: 1) рух по тому шляху, яким люди потрапили в будівлю». [2]. Але цей довід половинчастий, т. к. забезпечуючи надійність евакуаційного виходу з точки зору звички людей, «резервування» інших виходів робить ненадійним т. н. «основний» евакуаційний вихід з точки зору збільшення ризику ураження людей небезпечними факторами пожежі.
Архітектурні вирішення будівель проектуються в тому числі і на підставі параметрів, що впливають на час евакуації. При проектуванні і будівництві будівлі евакуаційні виходи передбачаються саме для того, щоб певна кількість людей евакуювалося через саме через них. Тому робити їх «запасними» або «резервними» неправильно. Якщо всі підуть до «основного» виходу, а при проектуванні враховувалося, що частина людей повинна евакуюватися з «резервним», то у цього «основного» виходу виникне непередбачуване при проектуванні шляхів евакуації кількість, скупчення людей, і як наслідок це збільшить час евакуації (не кажучи вже про тиск, травмуванні, паніці). Чому це станеться?
Час евакуації прямо пропорційно відстані яке проходить людина в людському потоці і обернено пропорційно швидкості руху людей.
t=l/v
При цьому швидкість руху v людей назад залежить від щільності людського потоку D, яка в свою чергу прямо пропорційна кількості эвакуирующихся.
D=Nf/lm
(де m – ширина шляху евакуації)
Таким чином, чим більша кількість людей евакуюється – тим вище щільність людського потоку, чим вище щільність людського потоку, тим менше швидкість руху, чим менше швидкість – тим більше час евакуації.
А збільшення часу евакуації основний фактор, який може призвести до ураження людей небезпечними факторами пожежі.
Висновок: хоча ГОСТ 12.2.143-2009 і говорить про т. зв. «запасних» виходах і «запасних» шляхах евакуації, він не дає точного визначення цих понять. Це визначення, розуміння якого вкрай необхідно для застосування цього поняття в практиці в якійсь мірі міститься у згаданому підручнику «Пожежна профілактика в будівництві». Однак і воно, оперуючи поняттям надійності, не розкриває методик обчислення такої надійності, тим більше її кількісного визначення.
Тому, враховуючи, що при проектуванні і будівництві таке поняття не використовується, а також беручи до уваги те, що спрямування всіх до одного «основного» виходу збільшує час евакуації, автори вважають застосування т. н. «запасних» шляхів евакуації не тільки недоцільним, але й шкідливим і небезпечним. Людина, котра розробляє план евакуації повинні направляти людей приблизно однакова кількість людей (за інших рівних умов) до кожного эвакуационному виходу з поверху. А щоб эвакуирующиеся знали, що існують нібито «запасні» виходи, і що вони насправді зовсім не «запасні», а такі ж «основні» як і ті, які ГОСТ називає «основними» керівництву об’єкта потрібно виконувати (і перевиконувати) надалі пункт 12 Правил протипожежного режиму, і проводити тренування за інструкціями до планів евакуації використовуючи в якості допомоги план евакуації.
Список літератури
1. Грушевський Б. В., Яковлєв А. В., Кривошеєв І. Н., Шурин Е. Т., Климушин Н.Р. Пожежна профілактика в будівництві. / навчальний посібник під ред к. т. н. доц. Ф. Ст. Кудаленкина./ М: Вища інженерна пожежно-технічна школа МВС СРСР, 1985., стор 264
В. о. Холщевников, Д. А. Самошин «Евакуація і поведінку людей при пожежах: учеб. Посібник. – М: Академія ДПС МНС Росії, 2009 стор 94