Рими Складати – Наука Не Проста

Посередніх поетів називають ще рифмоплетами. Переплетення рими зі слів – це і є вірші. Але вірші бувають хороші, а бувають погані. Справжні цінителі поезії знають, як відрізнити дійсно талановиті вірші від мазні графомана. Та й простому смертному відразу ясно, що наприклад – гнаний я північним вітром, мороз задирав мої вуха – це не вірші, а що називається перли в лапках. Гарні вірші видно відразу. Їх відчуваєш душею, серцем.
Поет колись виглядав так: довгі засмоктанные, давно немиті волосся, неприємний запах від тіла (митися то колись – весь час зайнятий творчістю), борода або багатоденна неголеність, сигарети, папіроска або люлька в зубах, спрямований у майбутнє погляд і вічно порожні кишені. Сьогодні поет залишається або таким, як описано вище або ж навпаки – респектабельним, гладко виголеним і щегольски одягненим молодою людиною.
Гарні вірші у кожного свої. Комусь подобаються вірші епохи Гумільова, хтось у захваті від японських хайку, а хтось отримує безодню задоволення від сонетів Шекспіра. У кожної людини свій смак і якщо йому вірші взагалі не подобаються (що буває рідко), значить, він любить читати прозу. А хтось взагалі дивиться тільки кіно і ходить в театр, нехтуючи книгами, поезією і прозою разом узятими.
Людина начитана видно відразу, вірніше чути. Розмова такої людини пересипана складними словами. Напевно у нього вдома величезна кількість запилених книг, зібраних на полицях. Вони цитують улюблені вірші, і більшість з них знають напам’ять. Як дізнатися, що за людина перед вами? Запитайте, які його улюблені вірші і ви зможете на підставі цього судити, з ким ви, власне, маєте справу.
Досить актуальною і відбиває реальність стала сьогодні така приказка – скажи мені, що ти читаєш/дивишся/слухаєш, і я скажу хто ти. Звичайно, читання книг вважається захопленням, свого роду хобі. Але хто б міг подумати, що, наприклад, це хобі переросте особисто у мене в професію, точніше допоможе мені в моїй професії, в моїй роботі, яка полягає в написанні текстів для сайтів. Саме прочитані мною книги під час канікул, книги, які читалися мною постійно – і вдень і вночі з ліхтариком під ковдрою, стали базою, на основі якої я стала вміти самостійно складати слова в красиві і переконливі (я сподіваюся) фрази.
Сила слова реально існує, навіть в Біблії сказано, що на початку було слово, тобто саме слово – початок всіх початків. Недарма засоби масової інформації, знаряддя яких саме слово вважають четвертою владою. Словом можна поранити, але, словом можна і вилікувати. Непросто знайти потрібне слово, щоб описати ту чи іншу подію, а якщо слова збудовані в риму, причому грамотно вибудувані, та якщо ще й є сенс у таких віршів, то їх автору – респект і повага.
Поезія і вірші, проза і повісті, графомани і справжні таланти, письменники і поети, публіцисти і драматурги, прозаїки і поети-піснярі – всі ці слова об’єднує одне – причетність до такого виду мистецтва, творчості, як література.