fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Без рубрики

Росія І Китай – Тренди У Сфері Енергетики

У 2009 році Росія і Китай відзначили 60-річчя встановлення дипломатичних відносин. Сьогодні Росія і Китай є головними акторами світової політики. Вони стабільно координує свої дії на світовій арені, відстоюючи спільні підходи до формування сучасного багатополярного світоустрою. На думку експертів, зустріч глав двох держав Ху Цзіньтао і Дмитра Медведєва в 2010 році стала яскравим політичним подією у світовій політиці. Результатом цієї зустрічі стало підписання більше 15 документів з питань двостороннього співробітництва в галузі політики, економіки, торгівлі та енергетики, дали потужний поштовх подальшому розвитку обох країн. У свою чергу, спільну заяву про всебічне зміцнення відносин стратегічного партнерства стало каталізатором подальшої співпраці. Взаємна довіра, прагматизм і конструктивний діалог – все це служить запорукою майбутнього співробітництва двох держав.
Те, що російсько-китайські відносини вийшли на новий рівень, свідчать статистичні дані. Так, у січні – листопаді 2008 року російсько-китайський товарообіг збільшився на 44,4% порівняно з аналогічним періодом 2007 року і склав 52,0 млрд. дол. США, в т. ч. російський експорт виріс на 37,4% до 19,8 млрд. дол. США, імпорт – на 49,2% до 32,2 млрд. дол. США. Від’ємне сальдо Росії – 12,4 млрд. дол. США. В умовах світової фінансово-економічної кризи намітилося деяке зниження темпів приросту двосторонньої торгівлі, головним чином, за рахунок зниження темпів приросту імпорту з Китаю». Крім того, в 2009 році з боку Китаю і Росії було підписано офіційну угоду, за яким Москва буде отримувати китайський капітал в обмін на нафту. А в грудні того року прем’єр-міністр Ст. Ст. Путін відкрив новий нафтовий термінал, який буде грати роль в якості експортних воріт у поставках енергоресурсів на азіатські ринки. Пошук виробників в Китаї, які змогли допомогти в строительсвте нафтового терміналу не зайняли багато часу.
Як відзначають аналітики, сьогодні Китай є локомотивом посткризової світової економіки. Китай поступово прагне на максимально можливі темпи нарощування виробничого потенціалу. Не секрет, що прийняті антикризові заходи китайських властей дозволили зберегти темпи зростання ВВП, однак при таких темпах зростання китайської економіки цілком закономірно виникла необхідність у збільшенні кількості споживаної енергії. Необхідно констатувати, що Китай не в змозі задовольнити свої потреби в енергії, отримуючи природний газ з Туркменістану через Узбекистан, Казахстан і Таджикистан. У свою чергу,
аналітик Андерс Аслунд з Інституту Петерсона характеризував російсько-китайські відносини наступним чином: “У них існує величезна взаємодоповнюваність, оскільки в Росії є сировина, а у Китаю дешева робоча сила і виробничий потенціал”.
На сьогоднішній день Китай відчуває гострий дефіцит багатьох природних ресурсів. На думку експертів, у сфері пріоритетних інтересів Китаю знаходиться проблема насичення внутрішнього ринку нафтою.
На сьогоднішній день у економічних стосунках Росії і Китаю ми бачимо позитивні тенденції в енергетичній співпраці. «В умовах сьогоднішнього дня підтвердилася вірність основоположних принципів зовнішньої політики Росії – прагматизму, багатовекторності, послідовного, але без скочування до конфронтації, просування національних інтересів».
Росія – одна з провідних у світі країн за обсягами видобутку енергоресурсів. Вона відіграє ключову роль у видобутку нафти і є найбільшим виробником природного газу. У рамках двосторонніх відносин з Росією Китай найбільше цікавить російська нафта та інші види енергоресурсів. В торговельно-економічних відносинах Китаю з Росією особлива увага приділяється співробітництву з такими російськими гігантами економіки, як “ЛУКОЙЛ”, “Роснефть”, “Газпром”. Згідно з підписаною угодою «СУЕК поставить до Китаю мільйон тонн вугілля до кінця цього року. ЛУКОЙЛ, в свою чергу, розширив стратегічне співробітництво з китайської нафтової компанією, в систему якої він має намір поставляти газ (швидше за все, в рамках спільного проекту з Узбекистаном). “Роснефть” підписала з тієї ж СІРС контракт про постачання нафти. А “Газпром” погодив основні умови своїх поставок газу в Китай, запуск яких планується з 2015р., укладуть контракт на 30 років, а обсяг поставок буде досягати 30 млрд. куб. м в рік».
На думку аналітиків, підтримка двосторонньої ідеї про початок в обох країнах міжбанківських торгів у парі юань, рубль створить сприятливі умови для розвитку торгівлі. «Підписані угоди стимулюють нові правові, адміністративні умови для розвитку російського бізнесу в Китаї і, навпаки, зазначив С. Лузянин. Більше угод буде здійснюватися за системою рубль-юань. Угоди без долара будуть більш мобільні і перестануть залежати від коливання американської валюти».
Президент Д. Медведєв, виступаючи на виставці “Експо-2010” в Шанхаї, заявив, що відносини Росії з Китаєм завжди носили не кон’юнктурний, а стратегічний характер і знаходяться зараз у своїй найвищій точці. Укладені під час поїздки угоди Президент назвав “проривними” і висловив задоволення результатами свого візиту. Також, згідно зі статистичними економічних даними, сьогодні Росія займає 4 – місце серед постачальників енергоресурсів в Китай, забезпечуючи приблизно 9 відсотків китайського імпорту.
«В інтерв’ю газеті “Женьмінь Жибао” Д. Медведєв заявив, що відносини з Китаєм – один з пріоритетів російської зовнішньої політики і стратегічне партнерство двох країн базується на міцній основі Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво від 2001 року і послідовно розвивається”. Російсько-китайські зв’язки ніколи раніше не характеризувалися настільки високим рівнем взаємної довіри».
Експерти впевнені, що енергетичні угоди стимулюють також в подальшому приплив китайських інвестицій у нові технології Росії. Ми були свідком газових конфліктів Росії з Білорусією і Україною. Можна сказати, що такі конфлікти між Китаєм і Росією не відбудуться.
В світовій політиці Китай і Росія співпрацюють з багатьма розвинутими країнами ЄС, Азії та Америки. Але треба особливо відзначити, що зустрічі глав двох країн в такому діловому форматі давно не спостерігалося. Підсумки зустрічі були дуже насиченими і плідними. Спостерігаючи Європейське турне голови КНР Ху Цзіньтао, що відбулося в листопаді місяці 2010 року, можна зробити такий висновок, що найбільш насиченою зустріччю була зустріч з Російською стороною. Експерти вважають, що російсько-китайські відносини в цілому особливо помітно покращилися за останнє десятиліття і були відкриті нові горизонти співпраці. Як російські компанії часто вдаються до використання аутсорсингу ЗЕД, так і китай почав відкривати бізнеси в Росії використовуючи досвід отриманий на батьківщині. Дивіться більш докладно тут
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що сучасний етап російсько-китайських відносин характеризується як відносини, що відповідають, насамперед, національним інтересам обох країн. Росія і Китай є партнерами по стратегічному взаємодії; під впливом процесів глобалізації співпраця Росії і Китаю буде надалі зміцнюватися, розвиватися в сфері ядерно-енергетичної безпеки. Крім того, в свою чергу, також буде рости динаміка торговельно-економічних зв’язків на основі добросусідства, дружби і співробітництва. Як результат, активно розвиватиметься політичний діалог, взаємодія у сфері безпеки і економіки. Також у забезпеченні миру і стабільності величезну роль будуть грати такі регіональні організації, як ШОС і ОДКБ, членами яких є Росія і Китай.
Не секрет, що одним з найважливіших напрямків двосторонніх відносин є не тільки взаємодія в гуманітарно-соціального, але і політико-економічній сфері. Подальший розвиток і зміцнення взаєморозуміння, і підвищення взаємодовіри між народами Росії і Китаю є однією з найактуальніших завдань міжнародних відносин. Ідея проведення Національних років «Року Росії в Китаї» в 2006 р., «Року Китаю в Росії» в 2007 р., а також «Року російської мови в Китаї» у 2009 р. та «Року китайської мови в Росії» в 2010 р. створила сприятливі умови для подальшого розвитку російсько-китайських відносин.