Вибираємо намет

Раніше було простіше у виборі: брезентовий, важка намет в единообразном варіанті – шибко не повыбираешь – встигнути б купити. Якщо купив – не забудь ще взяти поліетилен, щоб створити
водонепроникність даху; а то ж брезент при певному зволоженні дає текти… Зараз все простіше з одного боку: тканини використовуються інші, намети легше і менше в обсягах… з іншого боку – зайшов в спеціалізований магазин і відчув
сумніви в правильності вибору оптимального для себе варіанту при солідному різноманітті наметів.
Так от, тепер після невеликого вступного ліричного відступу, спробуємо дати приблизну класифікацію та заодно визначитися в тому, якими якостями має або може мати намет, яку передбачається використовувати для риболовлі та відпочинку.
Загальні риси, які потрібно можна враховувати при виборі намету:
Фактично в 2-х місцеву за визначенням намет влазить три среднегабаритных людини, в 3-х місцеву відповідно 4. Це буває важливо в тому випадку, якщо намет не возити в машині, а тягати її в рюкзаку.
Намет складається з внутрішньої частини, пропускає конденсат і не пропускає комах; та тенту, що перешкоджає проникненню води і службовця для створення повітряного теплоізоляційної прошарку.
Всі намети за будовою можна умовно поділити наступним чином:
1) Дугові – зараз більшість таких.
2) Двосхилі – це які у більшості були раніше – зі стійками
3) Габаритні або кемпінгові
4) Інші – усякі там військові, банні, намети і т. д.
Ще можна виділити підрозділи по використанню і відповідно за матеріалами, з яких вони виготовлені:
а) Туристичні
б) Гірські
в) Екстремальні
Про варіантах призначення можна багато писати, але думаю, тут актуальними будуть туристичні намети, підходящі для виїзної стаціонарної або, наприклад, туристичної риболовлі. Тому прийнятні 1-ї і 2-ї вышеобозначенные варіанти.
1) Дугові (каркасно-дугові)
Головний тут елемент дуги, які власне іноді задають основний вагу, з іншого боку часто ламаються. Основний матеріал для їх виготовлення зараз – алюмінієві сплави 7001-Т6 (найчастіше) і 6061-Т6 (рідко і дорожче) Раніше були ще всякі склопластикові, які власне часто і ламалися, але зараз їх вже складно знайти.
У подібні намети, як правило, два входи. Без цього на практиці було б незручно (саме в дуговому варіанті з-за відсутності вертикального входу), тим більше, другий вхід абсолютно нічим не заважає. Так і шляхом цього створюється два багажного відсіку для речей.
Далі при виборі просто треба вже дивитися і порівнювати за вагою, обсягом, і деталей, що буває необхідно, знову ж таки для тих, хто збирається тягати її за спиною в рюкзаку.
2) Двосхилі.
Більшість цих наметів на нашому ринку випускається в Росії. Основні плюси в порівнянні з дуговими: вони вище, як правило, довговічніші і надійніші. Основні мінуси: в середньому вони важчі і не так зберігають тепло за рахунок того, що не створюється щільною повітряного прошарку між тентом і наметом.
Основний матеріал стійок – сплав Д16Т, бувають і алюмінієві. Зазвичай все-таки сталеві.
Слід також трохи поговорити про матеріали, з яких виготовляються тент і дно намету. Назви цих матеріалів найчастіше викликають сумніви своїми незрозумілими позначеннями. Насправді все просто.
Всі тканини тентів мають поліуретанову плівку, наприклад, PV 2000 / 5000. Цифри «2000 / 5000 – це водонепроникність тканини 2 тисячі і 5 тисяч мм водного стовпа. Це, по суті, уваги можна особливо не звертати. Середня щільність тканини зазвичай 75D – 150D або 180Т – 250Т (в залежності від тканини) – з меншою щільністю брати не варто. За матеріалами дна – приблизно те ж саме, тільки щільність тканини і її водонепроникність, як правило, повинна бути вище, порівняно з тентом.
Кілька порад з вибору намету стосовно оренбурзьким, південно-уральським умов…
Враховуючи, що затяжні дощі в Оренбуржжі – це досить-таки рідкісної явище, отже, по водонепроникності, швидше за все, підійде будь-тент з усього арсеналу продаються зараз наметів. А ось інша сторона короткочасних і зливових дощів – вода після них частенько йде по землі. Внаслідок чого, бажано було б брати намет із суцільним дном та більшої водонепроникністю, причому це дно повинно так само без швів йти трохи вгору від землі.
До внутрішньої сітці намети і вікнам особливо приділяти уваги не варто – на Південному Уралі мокрець відсутня, а комарів і мошок стримує будь-яка сітка. Важливо звернути увагу на замки, так як в деяких випадках вони бувають з браком.
Кілька разів бачив, що коли у намети – пластмасові. Це звичайно полегшує вагу намету, але в такому разі краще вже просто на місці робити їх з гілок. Якщо в перспективі – кам’янисті або тверді ґрунти – потрібні сталеві кілки, які в принципі не складно виготовити і самому.
Для себе я вважав оптимальним варіантом купити двосхилий 3-х місцевий намет зарубіжного виробництва. Просто у більшості вітчизняних двосхилих наметів нижній край тенту знаходиться надто високо над землею – втрачається її холодостійкість… та й важче вони опинилися по вазі, ніж імпортні.
Вибрав для себе варіант зі стійками з причини того, що ці стійки при поломці (хоча поки сталеві стійки жодного разу не ламалися) в будь-який момент можливо замінити на підручні дерев’яні. 3-х місний – так як ширше використання – до 4 осіб місткості. За габаритами і вагою не набагато більше у результаті вийшло, ніж 2-місцевий аналог…
По температурному мінімуму – в трехслойном спальнику і в одязі комфортно до -6; -8 градусів без опалення. Але я ще додатково закриваю чим-небудь відкриту вхідну частину намету.
До речі деякі дугові намети дозволяють більшого в плані негативних температур – але я вже в таку погоду на природі намагаюся не ночувати.
Ще у двосхилих – форма внутрішньої частини найчастіше прямокутна (витягнута до 250-280 см). Тому у голови часто є внутрішній речовий відсік, куди зазвичай кидаю те, що краще не зберігати на вулиці – фотоапарат, гітару та інші речі.
Та й, загалом, ставиться така палатка, як на мене, простіше, чим дугова.