Вивчити Чужу Мову? Легко! (Частина 2)

У першій частині статті про те як же все таки вивчити іноземну мову легко і невимушено, ми говорили про те, що часто, при вивченні мови, ми невірно розставляємо акценти, перетворюючи з вивчення мови не засіб для досягнення якоїсь певної мети, а мова, вірніше його вивчення дається як самоціль. У чому і полягає біда традиційного вивчення.
Іншими словами необхідний критерій для успішного вивчення мови – це постаратися піти від традиційного навчання, де мова дається як самоціль, а не як засіб. На рівні значення, а не на рівні сенсу.
Приміром, якщо в процесі навчання викладач скаже вам фразу: «Стіл стоїть». Природною реакцією буде: «Ну і що? Стоїть собі і нехай стоїть, далі-то що?». І вони будуть праві, так як у фразі «Стіл стоїть» немає смислового навантаження, а тільки буквальне значення (з точки зору лексики і граматики). Але якщо би, приміром, вона використовувалася в контексті якоїсь конкретної життєвої ситуації, то знайшла б не тільки зміст, а «заграла» іншими, яскравими фарбами. Так, наприклад, господиня, кажучи гостям: «Стіл стоїть!», надає фразі сенс, що Можна йти до столу – все накрите!», або майстер, полагодив стіл, фразою: «Стіл стоїть!», дає тим самим зрозуміти, що робота виконана на славу і пора платити гроші.
Тобто, за допомогою вищенаведених прикладів, ми можемо бачити, що одна і та ж фраза набуває різне смислове забарвлення залежно від ситуації. Тут значення стає засобом ,а сенс – метою.
При цьому треба розуміти ,що мовою ми також користуємося не на рівні значення, а на рівні смислів. Адже вийшовши на вулицю і почавши речетативом перераховувати все, що ви бачите навколо, типу: «Ось росте дерево. Воно велике. Небо блакитне. Поряд біжить кішка. Кішка сіра.», ви будете виглядати в очах оточуючих більш ніж дивно, але, якщо ви вже встигли помітити, саме такою мовою і написані підручники. (До речі, немає нічого дивного, що такий текст читати нецікаво, чи не правда?)
Таким чином перший і найважливіший рада, який ми вам хочемо дати – розмовна мова має вчитися у ситуаційному спілкуванні, а ще краще в рольових іграх, тоді як, в основу читання та аудіювання (переказування), повинні бути покладені цікаві змістовні тексти, які хочеться і цікаво читати.
Другий аспект, який при вивченні мови може вас неприємно здивувати. Вивчили ви, наприклад, мову, вільно нею читаєте, легко і не замислюючись, переводите прочитане на російську мову. Але ось неприємна картина, включили радіо, або дивіться кіно мовою, яка, здавалося б, вивчили і – нічого не розумієте. Чи завели бесіду з носієм вивченого мови, а сказати нічого не можете. «Що відбувається?» – питаєте ви.
Давайте, щоб наочніше пояснити, що відбувається, наведемо такий приклад, що пояснює як же йдуть справи насправді. Уявіть собі, що мова – це тумбочка, різні ящики якого представляють різні аспекти мови: перший ящик – це читання і, відповідно, розуміння тексту, другий – розмовна мова, укупі з вимовою, третій – це сприйняття мови на слух, четвертий – це знання і розуміння принципів граматики. А вся тумбочка в цілому – це один цілий, вивчена мова.
Звичайно, користуючись російською мовою, він, будучи нам рідним, стирає межі між сприйняття усного мовлення, читання і сприйняття на слух. Але наша задача, при вивченні мови, навчитися користуватися новим, щойно вивченим мовою як одним цілим, без поділу на так звані «шухлядки».
Таким чином ,щоб навчитися читати мовою – потрібно більше читати, а щоб краще чути і сприймати мову на слух необхідно більше слухати. (До речі, якщо ви вільно читаєте, повірте, через два – три місяці, ви звикнете сприймати на слух іноземну мову і тоді, слухати радіо на выученном мовою, стане не тільки зрозуміло, але цікаво). Ну а щоб навчитися добре і правильно говорити – необхідна розмовна практика в достатній кількості.
Іншими словами – вивчення мови – це наче навчання плаванню, скільки б на суші тебе не вчили робити правильні рухи, поки ти не отбарахтаешься потрібну кількість часу у воді, все одно так і не навчишся плавати. Так що занурюватися з головою в мовне середовище при вивченні іноземної мови – обов’язково! Адже, погодьтеся, неможливо навчитися водити машину, якщо ти машину бачив лише здалеку, або навчитися шити, не підходячи до швейній машинці.
Але мало вчити мову з застосуванням розмовних ситуацій, необхідно постійне живе спілкування на мові, що вивчається. «Що значить живе спілкування?» – запитаєте ви. Відповімо! Живим спілкування можна назвати лише тоді, коли мова в ньому (спілкуванні) стає не метою, а носієм сенсу. Іншими словами, коли мова стане засобом і способом вирішення якоїсь життєвої задачі, ставши носієм сенсу, переставши бути самоціллю, як наприклад, діалог, вищерблених з підручника. Тоді мова стає не метою, а засобом, щоб вирішити якусь іншу мету – проблему.
До речі, саме тому вивчення іноземної мови, шляхом занурення в мовне середовище є найбільш ефективним. Саме тому для якісного і швидкого вивчення мови їдуть за кордон у країну – де цією мовою говорять. Тільки там можна шляхом промовляння іноземною мовою (засіб), вирішити якісь нагальні питання (цілі), і іншого виходу у вас немає, адже не вийде, коли набридне все кинути і заговорити рідною і лише тобі зрозумілою російською?
Зрозумівши цю просту істину, ви зможете прояснити дл себе головне, що ж дійсно потрібно для успішного вивчення і викладання іноземної мови.