Андрій Немовлят фініта ля комедія….
«- А що ви будете робити, коли втомитеся працювати?» На що топ-менеджер жартома відповів. «- Заведу город. Буду вирощувати редиску або капусту, але, швидше за все, кактуси. В дитинстві мені це дуже подобалося»
З інтерв’ю А. Л. Младенцева газеті «Фармацевтичний вісник» 2003 р.
Цього тижня закінчився черговий бізнес-проект Андрія Младенцева під назвою «похід у владу». Його відставка з посади заступника керівника Росздоровнагляду супроводжувалася низкою публічних і не дуже скандалів і гучних заяв. Нарешті, система самоочистилась, отторгнув чужорідне ланка, щосили старавшееся стати своїм…
Зароблений капітал дозволив р-ну Младенцеву вже в березні 2007 року стати підлеглим «нелюбого» їм міністра Зурабова і з настільки притаманним йому завзяттям і гучними заявами почати підвищувати продуктивність праці чиновників Росздоровнагляду, налагоджувати взаємодію з суміжними відомствами і, нарешті, «попрацювати із законодавчою базою». Одночасно він намагався працювати з фармацевтичними компаніями, дорого виконуючи їх замовлення і створюючи додаткові адміністративні бар’єри.
За час роботи Андрій Леонідович почергово намагався реформувати всі сфери діяльності Росздоровнагляду – контроль якості ЛЗ та їх реєстрацію, а так само ввести стандартні процедури документообігу між заскорузлими чиновниками і навіть стару радянську фармакопею встиг перевидати і назвати нової російської фармакопеєю, присвоївши собі це «досягнення». Завдяки його «активної» діяльності, багато в чому недосконала система Росздоровнагляду почала давати збої з новою силою…
«Стати своїм серед чужих» і перетворитися з бізнесмена у чиновника і віце президента зарубіжної компанії в затятого захисника вітчизняного виробника Младенцеву так і не вдалося. І все що було обіцяно бізнес спільноти так і залишиться обіцянками не знайшовши свого втілення в реальності…
Однак комерційну жилку р-н Немовлят не втратив і не зміг упустити можливість продати вже будучи чиновником Росздоровнагляду своїм колишнім господарям, все тієї ж наївною Stada, за шалені гроші маленьку і непомітну Даль Фарму.
Встигав працьовитий Андрій Леонідович і примножувати свій особистий капітал, граючи на нині звалилася американської біржі, благо як чиновник мав доступ до відомостей для «службового користування».
Почавши свою кар’єру, не надто процвітає, і тому нікому не цікавий периферійному «свічний заводик», він буквально за кілька років зміг роздути з «Нижфарма» мильна бульбашка гігантських розмірів. Будучи обдарованим шоуменом, йому вдалося продати безперспективна і застаріле виробництво німецькому гіганту “Stada”, переконавши далеких від російської дійсності німців, що саме очолюване ним підприємство є лідером російського ринку фармацевтики. Але отримати гроші за невеликий ангар в далекому Нижньому Новгороді здалося недостатнім, тому для себе коханого Андрій Леонідович виторгував ще і 2 посади Генерального директора все того ж “Нижфарма” і Віце президента німецької “Stada”. Після чого, “Людина-фармзавод” став з подвійною силою відстоювати інтереси вітчизняного виробника, до яких зараховував і очолюваний особисто їм “Нижфарм”, наполегливо відкидаючи приставку німецької “Stada”, якій належить 97% “російського” підприємства. На захист вітчизняного виробника Андрій Леонідович не шкодуючи критикував владу і програму ДЛО зокрема, звинувачуючи чиновницький апарат у бездіяльності і протистоянні розвитку російського виробника.
Мета «походу у владу» була зрозуміла з самого початку. Адже в той час перспектива створення державного фарм холдингу була більш ніж імовірна, і присутність в чиновницькому апараті Андрія Леонідовича могло підвищити його шанси очолити цей виробничий гігант.
Коли зникла остання надія зайняти це тепле місце, і настав межа власної некомпетентності, бізнес проект вирішено було припинити.
Всім учасникам ринку залишається тільки здогадуватися і нудитися в очікуванні відповіді на головне на сьогоднішній день питання «Чим на цей раз займеться р-н Немовлят, на що спрямує свою неприборкану спрагу реформац