fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Бізнес

Анімація в “Poser” та її залізна складова

Незважаючи на те, що інструментарій програми “Poser” надає величезні можливості для роботи з камерою і створення анімації, ролики, виконані в цій програмі, зустрічаються досить рідко. А якщо трапляються, то якість моделей та їх полігональна складова разом з якістю картинки залишає бажати кращого.
З чим це пов’язано? Чому можливості програми, закладені в неї розробниками з великим надлишком, не виходить використовувати на повну потужність.
Справа в тому, що вимоги, що пред’являються програмою до залізної частини ПК настільки високі, що говорити про скільки-небудь серйозному створення анімації, в деяких випадках, просто не доводиться.
Погодьтеся, що далеко не на всіх комп’ютерах можна (на деяких просто не можна, а парк таких машин досить великий) нормально пограти, наприклад, в “Silent Hill” або “Doom”. І це нікого не дивує.
Ситуація з “Poser” аналогічна. Високотехнологічний і потужний продукт вимагає такої ж навороченій машини для своєї роботи.
Мені доводилося працювати в “Poser” четвертої, п’ятої та шостої версії на комп’ютерах різної конфігурації, з частотами ЦП від 850 до 2600 МГц і кількістю пам’яті від 128 Мб до 1 Гб. Хотілося б узагальнити досвід роботи і висловити деякі, можливо суб’єктивні, рекомендації по цій оболонці.
Безумовно, “Poser” четвертої версії виявився самим демократичним і найменш вимогливим варіантом. Нічого дивного в цьому немає, якщо враховувати рік його випуску. Звичайно, в сцену можна напхати стільки моделей, що заморозиться будь-яка навіть сама просунута система. Тому, кажучи про швидкість роботи, будемо брати до уваги, що в сцені повинно знаходитися розумне число моделей з розумним же числом полігонів і прийнятним розміром текстури. І якщо для четвертої версії стандартом де-факто можна вважати базову модель Victoria версії 1.0 то для шостий це буде Victoria 3.0. Отже, четвертий “Poser” цілком стерпно працював на самої слабкої конфігурації.
Рендеринг картинки відбувався досить швидко. Але розрахунок анімації в купе з рендерингом і перетворенням в avi файл вже змушує почекати. Однак якщо не перевантажувати сцену моделями і обмежитися простими композиціями та відсутністю пропсов – декорацій, з цим цілком можна змиритися.
Запуск четвертої і п’ятої версії “Poser” на ПК з процесором 850 МГц і пам’яттю 128 Мб інакше як знущанням не назвеш. До того ж дозвіл екрану у версії “п’ять” і вище має бути не менше, а краще більше ніж 1024 на 768 точок.
У конфігурації ПК з ЦП частотою 1800 МГц і об’ємом пам’яті від 256 Мб до 1 Гб п’ята і шоста версії працювали досить стерпно. Причому особливої різниці при збільшенні пам’яті з 258 Мб до 1 гб помічено не було. Звернення до диска, перемикання між майстернями і процес переходу від картинки в робочу сцену залишався підозріло довгим. Тестувати програму при використанні більшої кількості пам’яті можливості не було за відсутністю такої. Однак, аналіз кеша і розмір файлу підкачки наводять на думку що ОЗП в кількості 1 Гб явно не достатньо. Бажання помістити в сцену більшу кількість моделей натикалося на страшні гальма. А розворот вікна “Animation Palette” і “Graph Palette” у цій ситуації, буквально блокували роботу програми. Спроби працювати зі звуком приводили до того, що прорахунок зображення безбожно відставав від звукової складової навіть в режимах “Fast” і “Box”. Рендеринг “FireFly” був швидким при мінімальних налаштуваннях і невеликій кількості об’єктів в сцені. При спробах ускладнити сцену, помістивши модель наприклад в кімнату з відповідною обстановкою або додати додаткові джерела освітлення швидкість візуалізації готової сцени зменшувалася в геометричній прогресії. А при налаштуваннях системи “FireFly” на максимум система відмовлялася працювати, взагалі посилаючись на брак пам’яті! Ось так то.
При застосуванні процесора з тактовою частотою 2600 МГц робота в програмі стала більш комфортною. Пропала дерготня екрану при великій кількості моделей, прискорилася візуалізація сцени, робота в оболонці стала плавною. Покращилися можливості звукової обробки. Але, в основному, хворобливі симптоми програми залишилися колишніми.
Висновки з усього вище сказаного досить сумні.
Для нормальної роботи, зауважте, нормальною, а не комфортної бажаний процесор ніяк не нижче 3000 МГц і ОЗП в два, а то і чотири Гб.
А тепер кілька порад на той випадок якщо Ви є власником не самого потужного комп’ютера.
Перше. Всі роботи з фігурами виробляємо в відсутність текстур і тільки по закінченні розміщення в сцені, і після створення анімації додаємо текстуру.
Друга. Якщо фінальний ролик буде, підданий значній компресії, застосовуйте полегшені варіанти текстур.
Третє. Створюємо короткі ролики. Їх завжди можна пошити в сторонніх програмах. Не забудемо в цьому випадку використовувати один і той же розмір робочого вікна і однакові кодеки.
Четверте. Намагаємося не застосовувати без особливої потреби динамічну одяг та інші структури, як-то хутро і волосся.
П’яте. Ні в якому разі не додаємо в сцену додаткові джерела освітлення, якщо це звичайно не творча задумка, вони в рази збільшують час обрахунку
Шосте. Збираємо гроші на новий проц і пам’ять.
Адреса сайту автора:

3D графіка виконана в програмі: