Аутстаффінг – точка зору керівника і бухгалтера підприємства у світлі зміни ставок страхових внесків з 01.01.2011 року

У зв’язку із змінами пенсійної реформи з 1 січня 2010 року набули чинності Федеральні Закони від 24.07.2009 № 212 ФЗ «ПРО страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, Фонд соціального страхування Російської Федерації, Федеральний фонд обов’язкового медичного страхування і територіальні фонди обов’язкового медичного страхування» та № 213 ФЗ «ПРО внесенні змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації і визнання що втратили силу окремих законодавчих актів (положень законодавчих актів) Російської Федерації у зв’язку з прийняттям Федерального закону «Про страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, Фонд соціального страхування Російської Федерації, Федеральний фонд обов’язкового медичного страхування і територіальні фонди обов’язкового медичного страхування» (далі – ФЗ № 212 і ФЗ №213).Ці законодавчі акти передбачають збільшення тарифів страхових внесків у державні позабюджетні фонди, зокрема з 2011 року для компаній, що застосовують загальну систему оподаткування, так і для «спрощенців», ставка по страхових внесках становить 34% (без врахування тарифу по обов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який встановлюється залежно від виду діяльності підприємства).
У світлі цих змін збільшуються витрати підприємства, пов’язані з фондом оплати праці. Для оптимізації цієї статті витрат до вступу в силу перерахованих вище змін законодавства компанії, які застосовують загальну систему оподаткування, могли скористатися послугами аутстаффінгу персоналу. Аутстаффінг або виведення персоналу за штат компанії дозволяв знизити витрати, пов’язані з фондом оплати праці. Наскільки актуальна ця послуга в сучасних умовах і який погляд керівників і бухгалтерів на доцільність використання даної форми кадрового менеджменту?
Основними перевагами послуги аутстаффінгу, як зазначають керівники підприємств, які нею користуються, є можливість «подивитися на співробітника з боку до прийому в штат». Оскільки при роботі в штаті іншої компанії саме фактичний роботодавець несе фінансові зобов’язання і юридичну відповідальність перед працівником, то подібний підхід знижує ризики для компанії, яка приваблює співробітника на сезонні роботи, для проведення промоакції, на роботу з неповною зайнятістю, оплачуючи послуги лише за надання персоналу певної кваліфікації. Після того, як співробітник себе зарекомендує себе ефективним у своїй діяльності, керівництво з більшою впевненістю приймає співробітника в штат. Також, за залученим допомогою аутстаффінгу персоналу відсутні ризики трудових спорів.
Наступною перевагою використання послуги аутстаффінгу є передача кадрового діловодства сторонньої організації. Цей трудомісткий процес пов’язаний з високим рівнем відповідальності за дотримання правил та вимог Цивільного та Трудового Кодексу, а також вимагає своєчасних платежів та подання звітності в податкові органи і позабюджетні Фонди. З 2011 року роботодавці зобов’язані звітувати по нарахованим та сплаченим страховим внескам 4 рази в рік, у відповідності зі статтею 37 п. 12 федерального закону 213-ФЗ в 2010 році звітними періодами з 1 січня 2011 року зізнаються перший квартал, півріччя, дев’ять місяців і календарний рік.
При штатній середньооблікової чисельності працівників понад 50 осіб, здача звітності платниками страхових внесків, починаючи з 2011 року, здійснюється за встановленими форматами в електронній формі за захищеними каналами зв’язку з використанням електронного цифрового підпису.
При подібній ситуації для компанії, штат якої досягає цієї кількості людей у певний час року, або при наявності певного обсягу продажу (наприклад, компанії, що займаються кур’єрською доставкою), просто недоцільно нести витрати на придбання спеціальних засобів шифрування зв’язку, установку програми передачі звітності, навчання штатного бухгалтера роботі та щоквартальне внесення абонентської плати за використання даної форми звітності.
Додатковим «плюсом» послуги «аутстаффінг» є можливість подолати обмеження щодо штатної чисельності. Вони можуть бути визначені вищестоящої головною організацією, або прагненням дотримати умови для застосування спрощеної системи оподаткування (штат до 100 чоловік), визначеними плановими показниками валовий прибуток за меншої чисельності.
Використання аутстафінгу дозволяє частина умовно-постійних витрат (фонд оплати праці) перевести в умовно змінні (послуги сторонніх організацій), що є ефективним способом підвищення фінансової стійкості підприємства.
З точки зору положень Податкового Кодексу Російської Федерації, витрати, пов’язані з аутстаффінгом, можна відносити на собівартість. Послуги по залученню персоналу сторонніх організацій відносяться до інших витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією, відповідно до п. 19 статті 264 глави 25:
«Витрати на послуги з надання працівників (технічного та управлінського персоналу) сторонніми організаціями для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, пов’язаних з виробництвом і (або) реалізацією (в ред. від 25.11.2009 Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)».
І ще однією перевагою виведення персоналу за штат або аутстаффінгом є можливість концентрувати основний інтелектуальний потенціал організації у вигляді найму висококваліфікованих співробітників у штат. Поряд з цим залучати менш кваліфікованих на умовах аутстафінгу. Це дозволяє вибудовувати ефективні схеми мотивації як штатним, так і позаштатним співробітникам, керувати організацією у відповідності зі стратегічними пріоритетами, гнучко реагувати на мінливі умови ведення бізнесу.
Матеріал підготовлений фахівцями в області кадрового консалтингу і аутстаффінгу компанії «Інвестиційний Консультант»