Благодійність – друга сторона медалі

Не завжди благодійність є жестом доброї
волі. В інтернеті ходять різні чутки про те, як потім «відпрацьовують»
добровільний внесок мецената «одержувачі». Не завжди гроші взагалі доходять до
одержувача благодійних фінансів, так як інколи багаті люди проводять
невеликий розіграш на публіку, щоб залучити до своєї «світлої» персони більше
уваги роззяв. Також благодійність – це спосіб піти від оподаткування.
Іноді гроші все-таки доходять до дитячого будинку,
притулку або будь-якого іншого закладу, що потребує меценатство, але до жителів
цих закладів гроші не дістаються. Фінанси рівномірно розподіляються між
верхівками влади в дитячому будинку, і не йдуть на благо дітей. Іноді на багато
тисячі доларів хлопці можуть отримати по апельсину на Новий рік, або по
цукерочці на Миколу, але не більше.
Іноді завдяки благодійності «щедра душа»
отримує собі безкоштовних працівників, які за ці гроші потім вколюють на
конвеєрах, або ж система
автоматизації роботи складу «бере» їх в якості трудових рук. У будь-якому
разі, красиві вигуки радісних свідків роздачі грошей часто бувають
необґрунтованими, так як не всі знають, що благодійність часто стає
методом поневолення або проявом обману, ніж доброї волі.