Будуть вимагати без суду

Напередодні нового року кілька функціонерів від профспілкових організацій (ФНПР – Федерація Незалежних профспілок Росії) повідомили президенту на черговий публічної зустрічі, що заборгованість по заробітній платі в нашій країні ще і тому повільно скорочується, що судовий порядок її стягнення вже дуже складний. Перебуваючи в той момент перед об’єктивами телекамер, Дмитро Анатолійович доручив уряду до 15 лютого 2011 року опрацювати питання щодо запровадження спрощеного порядку нарахування та стягнення з роботодавця заборгованості і, найцікавіше, відсотків на суму простроченої заборгованості по заробітній платі.
Пошук і «позасудового», і «прискореного», очевидно, або призведе до порушення вимог цивільного законодавства., або підсилить позиції податківців.
Краще ніж до кризи
Взагалі-то, за офіційними даними, в Росії зараз заборгованість по заробітній платі нижче, ніж вона була до початку кризового періоду. Трохи, правда, але нижче. За даними Росстату, сумарна заборгованість по заробітній платі до 1 грудня 2010 року склала трохи більше 3,2 мільярда рублів. А за три роки до того, в грудні 2007 року, за підсумками останнього з «семи ситих років», ця сама заборгованість перевищувала 3,4 млрд. рублів.
Стримувати зростання невиплат сьогодні дозволяє зовсім не особливо хороша економічна ситуація, а краща координація заходів адміністративного порядку: механізм «ручного управління» особливо добре діє відносно великих роботодавців. Регіональне начальство звітує перед президентом, які підприємства псують картинку, а прем’єр відчитує керівництво цих компаній. Так, правда, не можна спрацювати щодо малого і середнього бізнесу – інакше неплатників доведеться вибудовувати рядами на площі 1905 року. З одного боку, статистика показує, що ця категорія неплатників зарплати (малий і середній бізнес), точніше, звичайно, «зарплатних податків і внесків» – головного об’єкта інтересу держави в умовах дефіциту бюджету – не має особливо цікавити влади. Аж надто мало вони вносять зарплатних податків щодо великих підприємств. Але з іншого – нова система розрахунку соціальних внесків з 1 січня 2011 року дещо змінила картину: особливо серйозно – більш ніж у два рази – податкове навантаження зросла саме у так званих «спрощенців». Це, звичайно, далеко не тільки малий і середній бізнес, але багато в чому саме він.
Тепер держава з недовыплаченных «спрощенцями» тих же самих по розміру заробітних плат втрачає потенційно в 2 з гаком рази більше грошей. Є про що задуматися.
Але ось тут якраз і з’явилася проблема – психологічна проблема. Вітчизняні працівники при всій спрямованості в їх користь судової практики з питання стягнення зарплатних боргів «вимагати правди» не поспішають. Багато хто побоюється «помсти роботодавців», інші не хочуть зв’язуватися з судами – мовляв, клопітно і довго.
Хоча у нашій країні діє свого роду презумпція винності роботодавця. Саме йому доведеться доводити, що організація не має заборгованостей по заробітній платі. Рішення суду практично за замовчуванням відбувається на користь працівника, що підтверджує статистика генеральної прокуратури на початок грудня: за 2010 рік в середньому по різних регіонах 70-75% задоволених позовів.
Причому, практика показує, що саме ініціатива працівників та їх відомості виявляються чи не головним каналом отримання інформації про недобросовісних роботодавців-платників податків. На відповідні перевірки трудинспекции надії немає, вони дуже рідкісні: як і прокуратура, це профільне відомство часто б’є навмання і найбільших.
І ось тепер, в обстановці, що склалася, постає питання – як додатково стимулювати працівників допомагати збору податків. Тут як раз і згодилися профспілки, які виступають в тандемі з податкової.
Надбавка за жадібність
Саме в цій ситуації ініціатива профспілок виявилася дуже доречною, адже ФНПРовские функціонери запропонували спростити механізм стягнення заборгованості і зробити так, щоб ці гроші можна було отримувати минаючи суд. Причому крім вимоги про стягнення заборгованості існує й інший «ласий шматочок» – роботодавцю можна пред’явити вимогу про стягнення відсотків за користування грошовими коштами. Ніби ви свою невиплачену зарплату поклали в банк на депозит під відсоток, рівний ставці рефінансування – 7,75 %). Ось профспілки і запропонували, щоб роботодавці, крім штрафів, виплачували все це справа під їх спільним з податкової контролем.
Правда, для такого розкладу, якщо, звичайно, виключити ситуації відвертого здирництва з боку податкової, працівники повинні активніше скаржитися на роботодавців. Давайте зробимо так, що працівник, який не хоче йти в суд, міг просто прийти в податкову (або в профспілку – якщо тандем буде офіційно оформлений), а далі податкова сама розбереться вже з компанією, нагадавши їй про те, при якому умови в нашій країні можна спати спокійно.
Що б не запропонували президенту до 15 лютого мудруємо зараз над цією проблемою члени уряду, якщо доручення все ж виконати і при цьому не порушувати нинішніх законів – потрібно серйозно спрощувати механізм податкового стукачества. Модернізувати його, в кінець кінців, згідно з віяннями часу. А то стільки всього в країні модернізували, а в цій сфері відстаємо.
Підготовлено спеціально для Е1.RU
Коментувати Інші матеріали автора