Формула 1. 1956 рік
З відходом з гонок Гран-Прі команди Mercedes, завершився важливий етап у розвитку Формула 1…
Практично не залишилося заводських команд, на їх місце прийшли невеликі приватні фірми. Маленькі команди змогли швидше пристосовуватися до нових умов боротьби з застосуванням новітніх технологій і нових матеріалів, Х. М. Фанхіо, звичайно ж, не залишився безробітним…
Перший триразовий Чемпіон Світу підписав контракт з Енцо Феррарі і став, практично, спадкоємцем Аскарі. У 1956 році Скудерія, як і раніше, готувала до сезону D50. Тільки тепер не Lancia, a Ferrari. Головний конструктор команди, Лампреди, запропонував три моделі Ferrari: 555, D50 (екс-Lancia, автомобіль, мав ще одне позначення Lancia-Fenari 801) і комбіновану модель 555 з двигуном D50. Нову машину підготувала команда Gordini. Автомобіль мав 8-циліндровий двигун потужністю близько 240 л. с. і незалежну підвіску всіх коліс. В Чемпіонат Світу повернулася англійська фірма BRM. Машина мала позначення “тип 25” і була оснащена скромним 4-циліндровим мотором (замість 16-циліндрового монстра) і задньою підвіскою типу de Dion. Англійські автомобілі (BRM, Vanwall, Cooper) були швидше за своїх конкурентів, однак, не відрізнялися надійністю. На Гран-Прі Великобританії Майкл Хауторн на BRM у кваліфікації показав другий час після Фанхіо. Решта пілоти команди посіли дев’яте і сімнадцяте місця на старті. Але до фінішу ні один Р25 так і не добрався.
Сенсацією стала спроба легендарної Bugatti повернутися в автоспорт. На Гран-Прі Франції був представлений сконструйований Джиоакино Коломбо Bngatti251. 8-циліндровий рядний двигун (об’єм 2496 см’, потужність-225 к. с. при 7500 хв’) був встановлений поперечно між сидінням гонщика і задньою віссю. Передня важільна підвіска задня незалежна de Dion. M. Трінтіньян, що стартував на “легендою”, зайняв 17-е місце на старті 19 учасників, а в гонці двигуна вистачило всього на 18 кіл… Автомобілі Скудерії домінували на трасах Гран-Прі в 1956 році. Боротьба за титул Чемпіона розгорнулася між пілотами Ferrari: Фанхіо і Коллінзом… П’ять перемог у сезоні і шість поулів прекрасний результат команди! Доля титулу вирішувалася в останній гонці сезону Гран-Прі Італії. Претендентів на лідерство було троє – Фанхіо, Мосс і Коллінз. Аргентинцеві потрібна була перемога або, в крайньому випадку, друге місце, щоб завоювати четвертий титул. Драма, що розгорнулася на трасі, описувалася у всіх спортивних виданнях того часу…
У другій половині гонки Ferrari Фанхіо відмовила, аргентинець зійшов, і, здавалося, втратив всі шанси на титул. На перше місце перемістився Мосс, на друге Коллінз. Один з англійців повинен був вперше в історії стати Чемпіоном Світу. І тут Пітер Коллінз вчинив справді джентльменський вчинок, на який в сучасному спорті, мабуть, на здатен ніхто, та й правила не дозволять. Коллінз заїхав у бокси… і віддав свою машину Фанхіо! Аргентинець закінчив гонку другим, і став чотириразовим Чемпіоном Світу. Коллінз ж, фактично, подарував звання віце-чемпіона Стирлингу Моссу. Сезон 1956 року складався з восьми гонок: Гран-Прі Аргентини (Буенос-Айрес), Монако (МонтеКарло), Індіанаполіса, Бельгії (Спа-Франкоршампс), Франції (Реймс), Великобританії (Сільверстоун), Німеччини (Нюрбургрінг) та Італії (Монца). У залік йшли п’ять кращих результатів. Очки нараховувалися: 8 за перше місце, 6 за друге-4, за третє-3, четверте, 2 за п’яте, 1 за краще коло в гонці. Хуан-Мануель Фанхіо став чотириразовим Чемпіоном Світу, виступаючи в новій команді.
Чемпіон: завоював п’ять поулпозишн: в Аргентині, Монако, Бельгії, Німеччини, Італії, вдруге, і встановив рекорд чемпіонатів. Здобув три перемоги: в Аргентині, Великобританії, Німеччини; виграв чотири кращих кола: в Аргентині, Монако, Франції, Німеччини; і два “хеттрика” в Аргентині та Німеччини. Титул був завойований на Гран-Прі Італії останній гонці сезону.
Команда Ferrari шість разів завойовувала поулпозишн: в Аргентині, Монако, Бельгії, Франції, Німеччині, Італії; здобула п’ять перемог: в Аргентині, Бельгії, Франції, Великобританії, Німеччини; виграла чотири кращих кола: в Аргентині, Монако, Франції, Німеччини, три дублі: у Бельгії, Франції, Великобританії. Два пілоти закінчили свої перші перегони “в окулярах”: Жерино Жерини четвертий в Аргентині, Олів’є Жендебьен п’ятий в Аргентині. П’ять гонок сезону (в Аргентині, Бельгії, Франції, Великобританії, Німеччині) виграні на покришках Englebert, дві гонки (в Монако та Італії) Pirelli, Індіанаполіс на Firestone.
Авто журнал Auto-Diary.ru. На автосайті – останні й найсвіжіші новини зі світу автомобілів. Авто спорт і новини формула 1