Характер і ступінь спеціалізації і кооперування

В залежності від кінцевої продукції, що випускається підприємством, розрізняють підприємства, що спеціалізуються на випуску готових виробів, деталей, вузлів або заготовок. Чим вище рівень спеціалізації підприємства, тим за інших рівних умов менше в його складі різнойменних виробничих підрозділів, тобто, простіше виробнича структура.
При розвинених формах кооперування немає необхідності в існуванні ряду підрозділів. У зв’язку з цим виникли підприємства механоскладального типу, які отримують заготівки по кооперації, або складального типу, що ведуть лише загальну зборку виробу.
Ступінь охоплення стадій життєвого циклу виробів. В залежності від здійснення циклу наукові дослідження — виробництво — споживання ускладнюється і виробнича структура.
Так, здійснюючи стадію «наукові дослідження», у виробничу структуру включаються досвідчені й експериментальні
виробництва.
В умовах ринкових відносин виробнича структура виходить за рамки «чистого» виробництва готових виробів і включає підрозділи фірмового обслуговування свого товару.
Треба зазначити, що виробнича структура підприємства динамічна і не може бути незмінною. На багатьох діючих підприємствах її зміна диктується часом в силу того, що на ряді підприємств створювалося необґрунтоване кількість дрібних цехів, ділянок з низьким рівнем техніки по виробництву різних видів напівфабрикатів і послуг, щоб не залежати від постачальників, а па ряді — окремі виробництва, причому в різний час, тобто у міру появи в них потреби. Тим самим порушувалася гармонійність розвитку виробництва. У всіх цих випадках виробнича структура повинна бути переглянута з точки зору сучасних вимог.
Технічний прогрес, розвиток спеціалізації і кооперування підприємств можуть вимагати перегляду виробничої структури, створення нових цехів, перепланування площ, зміни виробничої потужності та ін
Історія Біловезькій пущі