Інциденти

В даний час у виробничі процеси підприємств неминуче впроваджуються новітні технології, комп’ютеризація та інформатизація. Разом з цим пріоритетним напрямком є забезпечення промислової безпеки небезпечних виробничих об’єктів підприємства (ОПН).
Згідно з Федеральним Законом №116-ФЗ «ПРО промислову безпеку небезпечних виробничих об’єктів» промислова безпека ОПО – «стан захищеності життєво важливих інтересів особистості і суспільства від аварій на небезпечних виробничих об’єктах і наслідків зазначених аварій» [1].
У додатку 1 до цього ФЗ зазначено, що до категорії ОПН відносяться об’єкти, на яких:
1) виходять, використовуються, переробляються, утворюються, зберігаються, транспортуються, знищуються такі небезпечні речовини:
1) легкозаймисті речовини;
2) речовини, що окислюють;
3) горючі речовини;
4) вибухові речовини;
5) токсичні речовини;
6) високотоксичні речовини;
7) речовини, які становлять небезпеку для навколишнього природного середовища.
2) використовується обладнання, що працює під тиском понад 0,07 мегапаскаля або при температурі нагрівання води понад 115 градусів Цельсія;
3) використовуються стаціонарно встановлені вантажопідйомні механізми, ескалатори, канатні дороги, фунікулери;
4) виходять розплави чорних і кольорових металів та сплави на основі цих розплавів;
5) ведуться гірничі роботи, роботи зі збагачення корисних копалин, а також роботи в підземних умовах [1].
Даний ФЗ також встановлює визначення наступних понять:
аварія – руйнування споруд та (або) технічних пристроїв, застосовуваних на небезпечному виробничому об’єкті, неконтрольовані вибух і (або) викид небезпечних речовин [1];
інцидент – відмова чи пошкодження технічних пристроїв, застосовуваних на небезпечному виробничому об’єкті, відхилення від режиму технологічного процесу, порушення положень справжнього Федерального закону, інших федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації, а також нормативних технічних документів, що встановлюють правила ведення робіт на небезпечному виробничому об’єкті [1].
Входять у визначення терміна «інцидент» поняття:
відмова технічного пристрою – тимчасова втрата технічним пристроєм, застосовуваних на небезпечному виробничому об’єкті, здатності функціонувати за призначенням в режимі експлуатації [2];
пошкодження технічного пристрою – втрата окремою частиною технічного пристрою, що застосовується на небезпечному виробничому об’єкті, здатності забезпечувати функціональне призначення [2].
Інциденти ведуть до простоїв виробництва, втрат продукції і є, по суті, провісниками можливих аварій.
Згідно РД 11-405-01 «Методичні рекомендації щодо класифікації аварій і інцидентів на небезпечних виробничих об’єктах металургійних і коксохімічних виробництвах» до інциденту на виробничих об’єктах металургійних і коксохімічних виробництв, відносяться:
– відмова чи пошкодження технологічних агрегатів, технологічних пристроїв в результаті відхилень від параметрів і режимів технологічного процесу, порушень правил експлуатації та інших нормативних технічних документів, що встановлюють правила ведення робіт;
– відхилення від заданих режимів ведення технологічних процесів і виробництва робіт;
– зупинка технологічних агрегатів і виробничих процесів, внаслідок відмови в роботі обладнання, механізмів, засобів автоматики регулювання і контролю, засобів прибирання та розливання рідких металів і сплавів;
– викиди газів, рідких металів і шлаків з технологічних агрегатів, ковшів і ємностей, відсутності ковшів і тари для приймання розплавів чорних і кольорових металів і сплавів на їх основі, порушення постачання шихтовыми матеріалами, паливом та енергоносіями;
– догляд металу і сплавів з транспортних, заливальних розливних і проміжних ковшів внаслідок порушення цілісності футеровки і захисту, не призвели до руйнувань технічних пристроїв, будівель, споруд, пожеж;
– витік технологічних газів, продуктів розділення повітря, водню, хлору, аміаку, горючих рідин і токсичних речовин, одержуваних або використовуваних у технологічному процесі, через порушення герметичності трубопроводів, газоулавливающих і газоочисних пристроїв і систем [2].
На підставі аналізу відмов обладнання можна встановити технічні та організаційні причини їх виникнення.
Технічні причини умовно можна розділити на три групи:
I група: недосконалість технології, конструктивні недоліки технічних пристроїв:
– неповноцінна опрацювання проектних рішень технологічних процесів проектними організаціями (відсутність обліку в технологічних регламентах факторів, що впливають на виникнення інцидентів);
– недосконалість конструкції технічних пристроїв (відсутність приладів контролю параметрів процесу);
– використання в технічних пристроях, в процесі експлуатації, конструкційних матеріалів, що не відповідають проекту.
II група: порушення технології виробництва робіт:
– порушення регламенту ревізії технічних пристроїв (не в повному обсязі, і не кваліфікований огляд і заміна вузлів, агрегатів);
– відступ від технологічного режиму роботи обладнання;
– неякісний ремонт, наладку устаткування.
III група: зовнішній вплив:
– наслідки інцидентів на інших об’єктах;
– раптове припинення подачі енергоресурсів, що призвело до відмови агрегатів;
– інші технічні причини (сталися незалежно від цеху, з вини постачальників продукції, неповторювані, що мають разовий характер).
Вплив технічних причин на виникнення інциденту виявило чотири найбільш вагомих фактори: відступ від технологічного режиму роботи обладнання (33 %), порушення регламенту ревізії технічних пристроїв (20 %), неякісний ремонт та наладка обладнання (13 %), недосконалість конструкції технічних пристроїв (13 %).
Організаційні причини виникнення інцидентів складаються з трьох груп:
I група: недостатній рівень знань обслуговуючого персоналу,
II група: недоліки нормативного регулювання безпеки,
III група: недостатній рівень організації виробництва робіт.
Згідно з дослідженнями, основна причина виникнення інцидентів – це недостатній рівень знань і навичок обслуговуючого персоналу (52%), що свідчить про недосконалість системи навчання персоналу, недоліки в методах оцінки та перевірки знань, відсутність системи стимулювання і заохочення працівників, які займаються підвищенням кваліфікації і пошуком нових рішень щодо приведення агрегатів до безвідмовної роботи.
Таким чином, оскільки одним з основних факторів, що впливають на виникнення аварій та інцидентів, є недостатній рівень професійних знань, виникає необхідність в розвитку і тренуванні здатності персоналу приймати правильні рішення в екстремальних ситуаціях, а також підвищення рівня його кваліфікації з допомогою накопичуваних знань про події, що відбуваються в процесі роботи пригодах.
Освіченість, системність і швидкість мислення працівників, постійна тренування їх професійних компетенцій є ключовим механізмом забезпечення промислової безпеки ОПН. Тому поряд з інформатизацією і технологічними інноваціями у виробництві повинні йти інноваційні технології набуття знань, навичок, умінь працівника, підвищення його кваліфікації, які, по суті, є результатом самої виробничої діяльності.