Як ми з моїм другом їздили за вбитими аккамуляторами
Загалом думав я думав як краще почати свою історію і придумав почну як у казці.
Давним давно в недалекому моєму дитинстві. Як то з одним ми вирішили поїхати за вбитими акумуляторами. Перед тим як ми надумали їхати я з батьками їздив вигулювати собак і в тому місці де ми вигулювали собак я був запримітив що хтось взяв і викинув штук 10 акумуляторів негідних, Ви напевно запитаєте. Навіщо їм знадобилися вбиті акумулятори? Я Вам відповім. Ми були дітьми і багато вільного часу було і ми любили з одним їздити на рибалку і ось з убитих акумуляторів ми вирішили були відливати грузило на донки. Загалом щось я відійшов від теми розповіді, так і продовження.
Загалом місце вигулу собак було неподалік від нашого села.
Це все діялось весною . Тоді ми ще їздили на мопедах(дырчиках). Вирішили ми поїхати під вечір та ще й після недавнього дощу. Частина дороги їхали по асфальту, після чого звернули на польову дорогу накатану тракторами і всякої сільгоспмашинами, якщо її можна було так назвати. Дорога лягла так, що по одну сторону було болото, а за іншу полі. Так як нещодавно пройшов дощ польову дорогу промочило неабияк. Заїхавши на це місиво ми зрозуміли що добути свинець нам буде непросто.
Мені тоді було легше так як у мене звір був після недавнього ремонту та ще й стояли колеса від двох швидкісного мопеда Карпати, а в нього вони на порядок менше ніж рідні дырчиковские. З такими колесами він у мене здавав в швидкості але зате тягнув що поганий. І ще в них був один плюс – шипи. У мого ж друга ж був мопед як мопед. Трохи промучившийся ми подолали цей нещасливий ділянку. Звідти до нашого складу з убитими акумуляторами було рукою подати.
Але який же нас спіткало розчарування, коли діставшись до пункту призначення ми виявили, що вся купа акумуляторів кудись зникла. Ми були в розпачі. Виконати такий нелегкий шлях і все даремно…
Але на цьому наші пригоди не закінчилися. Вони тільки починалися.
З тих пір як ми виїхали з дому, пройшло немало часу і на вулиці починало темніти. Треба було вже їхати додому, але повертатися назад тією ж дорогою не дуже то й хотілося так як місити бруд та ще й вночі нас не влаштовувало. Ми вирішили поїхати іншою дорогою – в обьезд. Хоч нам доводилося накидати коло, зате ми швидше добиралися до нормальної асфальтованої дороги. Ідея була хороша, але в цій ідеї було одне велике АЛЕ – ми толком не знали цієї дороги, так як до цього ніколи не доводилося по ній їздити.
Ми рушили в бік асфальту. Так як ми і припускали, тут була дорога. Вона хоч і була накатана, але майже не брудна, лише зрідка траплялися калюжі. Почало темніти. Щоб було краще видно дорогу я увімкнув світло. Світло у мене був хороший. Стояв моторчик на 24В з’єднаний пасиком зі шківом на колінчастому валі. У такої системи був тільки один мінус – при накидывании пасіка і включення світла солідно падала тяга і відповідно розгін мопеда. Перед нами з лівого боку над дорогою було майже занедбаний тепличне господарство. Коли ми зрівнялася з ним і глянули в його бік від переляку трохи не звалилися з мопедів за нами ув’язалися дві вівчарки. Ми крутнув ручки газу і почали розганяти мопеди, щоб відірватися від цих собак. Я рвонув вперед і почав від них відриватися. У мого друга так не виходило, тому що я їхав зі світлом а він, як я говорив вище дуже садив двигун. Собаки зрівнялася зі мною. Мене рятувало тільки те, що вздовж дороги була калюжа і собаки бігли по протилежній стороні від мене. Це дало мені можливість набрати швидкість і відірватися від них. Тікаючи від собак я бачив що далеко перпендикулярно нам рухався якийсь автомобіль. Я зрозумів що ми майже добралися до асфальту.
У своїй розповіді я упустив один нюанс – у мене час від часу спадала ланцюг. Слава богу, що вона не спала в момент втечі від собак……..
Діставшись до нормальної дороги ми рушили в потрібну нам сторону. І тут почалася напасти – у мене ланцюг почала спадати через кожні 2-3 кілометрів. Ми поки доїхали до свого будинку 6 разів зупинялися, щоб поправити ланцюг. Пощастило ще в мого друга був світло, а то я не знаю як би я її одягав. Вже була глуха ніч та ще й на рідкість дуже темна. Діставшись додому ми зітхнули з полегшенням і ще напевно годину обговорювали нашу поїздку.
Експлуатація та ремонт чеського мотоцикла