Місто Талдом в Московській області.
Цей ранок був для мене особливо болісним, очі в таку рань ледве відкрилися. Вчора приходив друг весь засмучений. Поки випивали і душевно бесідували, з’ясував, що йому рано вранці треба їхати в місто Талдом Московської області, а його Газель поламалася.
Сам мій друг підприємець, працює з ранку до ночі, возить з найближчого Підмосков’я продукти для інших таких же, як він підприємців. То в роз’їздах, то під своєю Газеллю – ремонтує. Василю, так звати мого друга, цим ввечері дуже пощастило, так як у мене завтра вихідний і цілком готовий йому допомогти з перевезенням вантажу з Московської області в Москву. Замовити Газель можна було б, але тоді для чого друзі -треба допомагати один одному. У мене, як у Васі така ж газель, з такою ж вантажопідйомністю 1,5 тонни тільки з різницею кольору кузова.
Підйом відбувся в чотири години ранку, Москва ще спить і МКАД виявився абсолютно вільним, державтоінспекція теж спала та нас не турбувала. Тому на Дмитрівській шосе в бік області опинилися 5год 30 хв. Заторів на дорозі не було, і моя газель долетіла за сорок хвилин. А далі благодать – широка дорога в бік Талдома, машин мало і така красива природа. Проїхавши Клязьминское водосховищі, на якому з ранку раніше засидали рибалки. Літній ранок виявилося сонячним і ясним, прям душа раділа – кругом ліси, красиві дачі та котеджі. Бажання зупинити “Газель” біля річки “Дубки”, взяти вудки і піти порибалити ненадовго. – Так, це мрії. Треба швидко завантажиться на заводі і летіти вже в Москву, щоб не простояти в пробках і довезти продукцію людям, які її чекають. Василя на заводі вже чекали, тому, газель швидко завантажили і у восьмому годині їхали назад. Доїхавши до Москви, пробок особливих довгих не виявилося, і до обіду встигли повернутися додому. Підемо досипати і додивлятися свої сни, які оглядали наші дружини замість нас, а ввечері вирішили зібратися сім’ями попити пивка з лящем і помріяти про риболовлю. Хотілося б на вихідні поїхати за місто і насолодитися природною красою, яку із-за метушні не помічаємо – треба так і зробити, головне, погода не підвела.
Ірина